Справа № 639/6300/25
Провадження № 3/639/1682/25
04 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Чижиченко Д.В. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
18 серпня 2025 року об 11:39 в м. Харків по вул. Ак. Богомольця, 27А, водій ОСОБА_1 будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.2 ст. 126 КУпАП, керувала автомобілем «Газ 31105-101» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування такими транспортними засобами. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.1 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 18 серпня 2025 року об 11:39 в м. Харків по вул. Ак. Богомольця, 27А, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Газ 31105-101» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовилась, правопорушення вчинила повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.11.2025 адміністративні матеріали №639/6300/25 (провадження №3/639/1682/25) та №639/6304/25 (провадження №3/639/1684/25) у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП були об'єднані в одне провадження та присвоєно їм єдиний номер справи №639/6300/25 (провадження №3/639/1682/25).
ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу останньої вказану у матеріалах справи, вказана судова повістка повернулися до суду із зазначенням причини повернення, а саме: адресат відсутній. В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, хоча їй достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 126 та 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджується:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426710 та серії ЕПР1 №426697 від 18.08.2025;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4804756 за ч. 2 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ;
- постановою Основ'янського районного суду міста Харкова від 07.08.2025 у справі №646/5205/25, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік;
- рапортом поліцейського УПП в Харківській області;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 18.08.2025 об 11 год 45 хв. ОСОБА_1 направлялась для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до КНП ХОР «ОКНЛ», однак від проходження медичного огляду вона відмовилась;
- відеозаписом з місця події від 18.08.2025, з якого вбачається, що 18.08.2025 об 11:39 в м.Харків по вул. Ак. Богомольця, 27А, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Газ 31105-101» номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Крім того, співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у КНП ХОР ОКНЛ, оскільки у останньої виявленні явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння остання відмовилась. Також, ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вона порушить вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суд встановлює наявність події адміністративних правопорушень, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі -Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Разом із цим, водій ОСОБА_1 фактично відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, що підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких ОСОБА_1 відмовилась виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Крім того, відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, протоколи складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.
Наведені вище докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та вини ОСОБА_1 у їх вчиненні, а тому приймаються суддею до уваги.
Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
За положеннями ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП підтверджується, що громадянка ОСОБА_1 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» не отримувала посвідчення водія.
Суд враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчинених правопорушень, особу винної, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, яка передбачає покарання за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Окрім цього, із ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення:
- за вчинення правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000, 00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за вчинення правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800, 00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних - за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800, 00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В. Чижиченко