Справа № 212/11394/25
2/212/6065/25
05 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), через систему «Електронний суд», звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №9145883 від 28 травня 2024 року у розмірі 19967,28 гривень, судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначив, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9145883 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 500 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії.
24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №110-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №9145883 від 28 травня 2024 року. Вказав, що у зв'язку з невиконання умов договору відповідачем, заборгованість становить 19 967,28 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 871 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 9 205,28 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 141 гривня, неустойки за порушення грошового зобов'язання у розмірі 4 750 гривень, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз'яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористалась, жодних клопотань, заяв по суті справи не подавала.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі анкети-заяви на кредит, укладено договір про споживчий кредит №9145883 від 28 травня 2024 року.
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «Мілоан» виконав умови договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача, зазначеної останньою у договорі кошти в розмірі 9 500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням.
24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №9145883 від 28 травня 2024 року.
Сума заборгованості відповідача становить 19 967,28 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 871 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 9 205,28 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 141 гривня, неустойки за порушення грошового зобов'язання у розмірі 4 750 гривень.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по договору №9145883 від 28 травня 2024 року в сумі 19 967,28 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 871 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 9 205,28 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 141 гривня, неустойки за порушення грошового зобов'язання у розмірі 4 750 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з яким погоджується суд, відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість за договором №9145883 від 28 травня 2024 року: 5 871 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 9 205,28 гривень - заборгованість за відсотками, що у загальному розмірі складає 32 950 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується позовних вимог про стягнення комісії, суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 141 гривень заборгованості за комісією.
Згідно п. 1.5.1 Кредитного договору зазначено, що комісія за надання кредиту 1081 гривень, яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проте, ці вимоги не підлягають задоволенню, бо стягнення комісії, пов'язаної з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як наголошено у висновках Верховного Суду України в постановах від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), від 06 вересня 2017 року (справа № 6-2071цс16) і підкреслено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 666/4957/15-ц), з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зміст якого кореспондується до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до змісту складової частини кредитного договору було закладено умови з виплати йому позичальником комісії, зокрема за надання кредиту, як за дії, вчинювані на власну користь ТОВ «Мілоан», що є нікчемними та не потребують визнання їх недійсними, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 141 гривня.
Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 4 750 гривень неустойки за кредитним договором.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначені положення закону стягнення неустойки у розмірі 4 750 гривень за кредитним договором №9145883 від 28 травня 2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №9145883 від 28 травня 2024 року у розмірі 15 076,28 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 871 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 9 205,28 гривень, у стягненні комісії у сумі 141 гривень, неустойки у розмірі 4 750 гривень - відмовити.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг від 20.08.2025 у розмірі 8 000 гривень, детальний опис наданих послуг.
Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 828,91 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9145883 від 28 травня 2024 року в розмірі 15 076 (п'ятнадцять тисяч сімдесят шість) гривень 28 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) гривень 91 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 05 листопада 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко