№ 207/4310/25
№ 2/207/1762/25
17 жовтня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.,
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В липні 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25 200,50 грн., а також понесені судові витрати, а саме судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №676434618 на суму 10 550,00 грн., у якому досягнуто згоди з усіх істотних умов: строк та умови користування коштами, сплата відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
04.06.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідач не виконав належним чином свої кредитні зобов'язання у зв'язку з чим, виникла заборгованість, яка складає: 32 533,50 грн., з яких: 10 550,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14 650,50 грн. - заборгованість процентами, 7 333,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями. Однак, згідно чинного законодавства позивач не просить стягувати штрафну санкцію в сумі 7 333,00 грн., тому заборгованість складає 25 200,50 грн., з яких: 10 550,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14 650,50 грн. - заборгованість процентами Вказана заборгованість відповідачем не сплачена.
В наданому суду письмовому клопотанні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без участі представника, також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 05.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №676434618 на суму 10 550,00 грн., у якому досягнуто згоди з усіх істотних умов (арк.с.30-31). Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
04.06.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно розрахунку заборгованість відповідача станом на 25.06.2025 р. складає 32 533,50 грн., з яких: 10 550,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14 650,50 грн. - заборгованість процентами, 7 333,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями. (арк.с.32). Позивач не просить стягувати штрафну санкцію в сумі 7 333,00 грн., тому заборгованість складає 25 200,50 грн., з яких: 10 550,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14 650,50 грн. - заборгованість процентами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 в справі № 243/11704/15-ц).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.)
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Правовідносини за кредитним договором 676434618 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 виникли 05.09.2019, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Відтак у первісного кредитора на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу.
За таких обставин, ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги до відповідача за кредитним договором №676434618 від 05.09.2019 не набуло, тому таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", так саме як і позивачу на підставі договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.141,259,263,265,268, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Погребняк Т.Ю.