Справа № 367/6633/25
Провадження №2/367/4930/2025
Іменем України
про повернення
04 листопада 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири,
До Ірпінського міського суду Київської області через ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
25 липня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовна заява була залишена без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку (10 днів з дня отримання даної ухвали) для усунення недоліків, а саме: не долучено копії договору дарування або витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких можна встановити, що спірна квартира, яка належала відповідачу по справі була відчужена ним на користь гр. ОСОБА_4 ; не було долучено доказів надсилання копії позовної заяви з додатками (з описом вкладення до поштового відправлення) на адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 .
18.08.2025 року на виконання ухвали про залишення позову без руху від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
13 жовтня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було продовжено строк усунення недоліків позовної заяви терміном на 5 днів з дня отримання даної ухвали, позивачу потрібно було вказати вірну ціну позову; навести належне обґрунтування клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, зазначивши відомості та надавши відповідні докази щодо дійсного майнового стану позивача (наявності або відсутності у позивача іншого нерухомого майна, наявності або відсутності банківських рахунків, тощо); у разі відсутності такого обґрунтування - сплатити судовий збір відповідно до вищевказаних вимог закону.
Копія ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року була доставлена представнику позивача 14.10.2025 до її електронного кабінету, згідно довідки про доставку електронного документу. Станом на 04.11.2025 заява про усунення недоліків до суду не находила.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З огляду на те, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, залишено невиконаною стороною позивача, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 185, 247, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Ю.В. Горбачова