Справа № 357/14865/25
Провадження № 2/357/6286/25
"30" жовтня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г. О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА», третя особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок травми на виробництві,-
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА», третя особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок травми на виробництві.
Ухвалою судді від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху вручено позивачу 08 жовтня 2025 року.
Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 13 жовтня 2025 року. У зазначений термін недоліки позовної заяви усунуто не було.
23 жовтня 2025 року до суду від представника позивача - адвоката Скріжалєвської Л.П. надійшла позовна заява в новій редакції, яку було підписано представником 14 жовтня 2025 року та відправлено засобами поштового зв'язку 15 жовтня 2025 року.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).
Як зазначено вище, ухвалою судді від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали. Враховуючи те, що вказану ухвалу отримано 08 жовтня 2025 року, останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 13 жовтня 2025 року. Відтак суд приходить до висновку про те, що позивачем у зазначений в ухвалі строк недоліки позовної заяви усунуто не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, представником позивача не було заявлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків позовної завяи.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 126, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА», третя особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок травми на виробництві - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Г. О. Рижко