Справа № 347/2115/25
Провадження № 2/347/1119/25
04 листопада 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:
головуючої судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до умов Договору № 02.02.2025-100002663 від 02.02.2025 р ОСОБА_1 надано Кредит в розмірі 3000 грн терміном на 217 днів з дати його надання. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 270 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Відповідно до Договору від 02.02.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 02.02.2025 отримала кредитні кошти у розмірі 3000 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 9960 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам в розмірі 4650 грн., по комісії 270,00 грн., додаткова комісія 540,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 1 500,00 грн чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Просить позов задоволити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, що суд бере до уваги.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач повідомлена про розгляд справи належним чином, тому на підставі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України справа може бути розглянута за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до статті 281 ЦПК України, ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2025 року постановлено здійснити заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Як вбачається із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що на підставі Договору № 02.02.2025-100002663 від 02.02.2025 р укладеного між сторонами ОСОБА_1 надано Кредит в розмірі 3000 грн терміном на 217 днів з дати його надання (а.с. 16-28). За умовами вказаного договору - Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 270 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84% (денна процентна ставка) = (5460 / 3000)/ 217 ? 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному період. Неустойка: 45 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Згідно п. 3.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) Пунктом 3.2. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Відповідно до п. 4.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5417-33XX-XXXX-0231.
Відповідно до заявки, що є невід'ємною частиною кредитного договору, проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.
Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно графіку платежів, наведених у заявці кредитного договору. У випадку належного виконання кожного окремого зобов'язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку.
Тобто, положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України “Про споживче кредитування» мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховані з припущенням належного виконання зобов'язання позичальником.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов 'язків та оформлена в електронній формі.
В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор Е769 , для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до Договору від 02.02.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 02.02.2025 отримала кредитні кошти у розмірі 3000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 9960 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам в розмірі 4650 грн., по комісії 270,00 грн., додаткова комісія 540,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 1 500,00 грн чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у визначеному розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник, у свою чергу, зобов'язується повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту у строк та в порядку, визначених договором.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або його одностороння зміна не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.
Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків, припинення зобов'язання чи інші наслідки, передбачені правовими актами.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання його у строк, визначений договором.
Оскільки відповідачкою не спростовано факту отримання нею кредиту, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами суд вважає в цій частині вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного:
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 К України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10листопада 2011року N15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11липня 2013року N7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі N 132/1006/19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст. 263 ЦК України).
Відсутність позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23).
Позивач просить стягнути з відповідачки 4650 грн. заборгованості за нарахованими процентами, по комісії 270,00 грн., додаткова комісія 540,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 1 500,00 грн., тобто в розмірі, який у більше ніж два рази перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.
Зважаючи на викладене, у даному випадку, визначений позивачем у кредитному договорі розмір процентів є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника (споживача), відтак умови в цій частині Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50%) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 1500 грн.
Таким чином, враховуючи вище наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.02.2025-100002663 від 02.02.2025 у розмірі розмірі 4500,00 грн., що складається із : 3000 грн суми основного боргу та 1500 грн в рахунок відшкодування процентів за користування кредитом. В задоволенні решта вимог позову слід відмовити.
Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. Таким чином на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2 422,40грн., що підтверджується платіжним документом .
На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625,1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрованої в АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 02.02.2025-100002663 від 02.02.2025 у розмірі 4500 грн а також в рахунок відшкодування оплаченого судового збору 2 422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
В задоволенні решта вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк