Справа №761/37943/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/8632/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
31 жовтня 2025 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (справа №761/37943/25).
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційні скарги в яких просить поновити строк та скасувати ухвалу Шевченківського районного суду від 21 жовтня 2025 року та направити на новий розгляд в іншому складі суду.
Перевіривши апеляційні скарги, вважаю, що у відкритті провадження за даними апеляційними скаргами слід відмовити з таких підстав.
Стаття 24 КПК України гарантує право на оскарження процесуального рішення. Водночас, вказаною нормою дане право пов'язано з передбаченим цим Кодексом порядком на таке оскарження.
Таким чином, реалізація права апеляційного оскарження рішень суду, ухвалених у кримінальному провадженні, забезпечується в порядку, визначеному КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Чинними нормами кримінального процесуального закону, зокрема, ст. ст. 75-83 КПК України, не передбачено оскарження ухвали суду за наслідками розгляду заяви про самовідвід чи відвід.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. А в даному випадку процесуальний закон не передбачає можливості оскарження рішення слідчого судді в апеляційному порядку.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Оскільки, апеляційна скарга подана на ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то у відкритті провадження за зазначеними апеляційними скаргами слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_2