Справа № 757/32171/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/7850/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року про відмову у скасуванні арешту майна,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року в справі 757/24401/22-к у кримінальному провадженні № 32015140000000232 від 23.12.2015.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт на частку майна, а саме: розмір частки: 738/1000, власник: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 257008580000, тип об'єкта: Нежитловий будинок - корпус 17 (адміністративний) (літера "А"), загальна площа (кв.м): 5546.9, адреса: АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року у справі № 757/24401/22-к.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
В ст. 309 КПК України наведено виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку відносяться ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Таким чином, зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Вказане узгоджується з висновком щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК, викладеним Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208 кмо 23), в якій зазначено, що ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна, постановленої у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року відсутні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року про відмову у скасуванні арешту майна.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_2