27 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу зі змінами представника ТОВ «БУДХОЛ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2025 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023105100001711 та накладено арешт на нежитлову будівлю літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 3419,50 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501946 від 14.04.2006 та нежитлову будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 608,10 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501947 від 14.04.2006, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаних об'єктів нерухомого майна, зокрема із забороною користуватись та розпоряджатись вказаними об'єктами нерухомого майна та із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
Справа № 761/25331/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6858/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ТОВ «БУДХОЛ» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк для апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт зазначав, що слідчий суддя розглянув клопотання без виклику та за відсутності представника власника майна - ТОВ «Будхол», а повний текст оскаржуваної ухвали представником одержано 20.08.2025.
В апеляційній скарзі представник зазначав, що клопотання прокурора не містить жодних доказів, які б вказували, що будівельні роботи на об'єктах нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, вчиняються ТОВ «Будхол» самовільно, всупереч установленому законом порядку, і такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Слідчим суддею не було надано належної правової оцінки наявності у ТОВ «Будхол» чинного дозволу на будівництво, що свідчить про відсутність в діях вказаного товариства ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
24.10.2025 від представника ТОВ «БУДХОЛ» ОСОБА_6 надійшли зміни до поданої ним апеляційної скарги, в яких він просив поновити строк для апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково, та накласти арешт на нежитлову будівлю літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 3419,50 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501946 від 14.04.2006 та нежитлову будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 608,10 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501947 від 14.04.2006, із забороною проведення будівельних робіт, які не передбачені проектною документацією.
Обгрунтовуючи змінену апеляційну скаргу, представник зазначав, що будівельні роботи здійснюються ТОВ «Будхол» за наявності відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, отриманого у встановленому законом порядку та відповідної проектної документації затвердженої у встановленому порядку, що було встановлено органом досудового розслідування.
Крім того, матеріалах справи наявна копія Охоронного договору № 4797 від 21.12.2021 на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, укладеного між ТОВ «Будхол» та Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідно до якого на ТОВ «Будхол» було покладено низку зобов'язань щодо належного використання, утримання та збереження об'єкту нерухомого майна, який є щойно виявленим об'єктом культурної спадщини та на який оскаржуваною ухвалою було накладено арешт.
Накладена оскаржуваною ухвалою заборона ТОВ «Будхол» проводити будь-які будівельні роботи фактично позбавляє ТОВ «Будхол» можливості виконувати свої зобов'язання за Охоронним договором з проведення ремонтно-реставраційних робіт на щойно виявленому об'єкті культурної спадщини.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Будхол», які підтримали змінену апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що а апеляційна скарга зі змінами не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна - ТОВ «Будхол».
Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.
Як зазначив представник в апеляційній скарзі, повний текст оскаржуваної ухвали ним одержано 20.08.2025, тоді як подано апеляційну скаргу за допомогою системи "Електронний суд" 25.08.2025.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять інших відомостей про обізнаність представника власника майна із мотивами прийнятого рішення до 20.08.2025, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, відділом дізнання Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023105100001711 від 23.08.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.08.2023 до відділу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_9 відповідно до якої ,приблизно о 10 год. 50 хв., невстановлені особи, самовільно, всупереч установленому законом порядку проводили будівельні роботи на споруді «Трамвайно-тролейбусного управління», що за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7-Б, внесеної до пам'ятки архітектури.
З відповіді Міністерства культури та інформаційної політики встановлено, що будинок контори Лук?янівського парку міської залізниці (будинок трамвайно-тролейбусного управління) по вул. Дегтярівській, 7-Б у м. Києві не занесений до Державного реєстру нерухомих пам?яток України, але перебуває на обліку як пам?ятка архітектури місцевого значення (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 18.11.1986 N? 1107, ох. N? 208), і відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є пам?яткою місцевого значення. Будинок електричної станції Лук?янівської міської залізниці по вул. Дегтярівській, 7-А у м. Києві наказом Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 N? 10/38-11 внесений до Переліку об?єктів культурної спадщини м. Києва та набув правового статусу щойно виявленого об?єкта культурної спадщини.
23.08.2023 проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7-Б, на якій розташована цегляна будівля, на якій розміщений банер з написом. По праву сторону від будівлі виявлено огорожу із ворітьми сірого кольору та стенд з написом «Будівництво комплексу об'єктів громадського та житлового призначення по вул. Дегтярівській 7 та 7а в Шевченківському районі м. Києва (категорія складності V); дозвіл ДАБІ №ІУ115131710237 від 20.06.2013 р.»
06.10.2023 проведено огляд комплексу об'єктів громадського та житлового призначення по вул. Дегтярівській 7 та 7-А в Шевченківському районі м. Києва та встановлено, що фактично за вказаною адресою проводяться роботи, пов'язані з реконструкцією, зокрема всередині будинку електричної станції Лук'янівської міської залізниці (щойно виявлений об'єкт культурної спадщини) по вул. Дегтярівській, 7 (літ. А) у Шевченківському районі м. Києва виявлено бетонні перегородки, бетонні сходи, що свідчить про зміну технічних характеристик будівлі.
14.11.2023 призначено будівельно-технічну експертизу з метою встановлення виду будівництва, (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) фактично виконаного за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7а (Дегтярівська, 7а (Літера А), фактично виконаного виду будівництва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7а (Дегтярівська, 7а (Літера А) за класом наслідків відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідності наданої документації будівельним роботам, які фактично виконуються за вказаною адресою.
Окрім цього, 06.05.2025 слідчо-оперативною групою Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7-7-а у Шевченківському районі м. Києва, за викликом головного спеціаліста відділу контролю благоустрою та екології Шевченківської районного в м. Києві адміністрації. В ході відпрацювання вказаного виклику допитано в якості свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що працевлаштований в ТОВ «Стіл Кон» ЄДРПОУ 38826538 на посаді виконавця робіт, та 06.05.2025 приблизно о 09 год. 00 хв. він спільно з іншими залученими працівниками товариства, у кількості 6 осіб та із залученням автотранспорту «МАЗ» приступив до виконання будівельних робіт за вказаною адресою, що полягають у встановленні ширенгельних балок, що являє собою тимчасову покрівлю, з цією метою до проведення робіт був залучений автокран. Окрім цього, зі слів ОСОБА_10 , в подальшому за вказаною адресою планується проведення наступних робіт: ін'єктація тріщин, посилення фундаментів, демонтаж внутрішніх перегородок, зведення монолітного каркасу всередині будівлі.
09.06.2025 за вх. №10351-25 на адресу Шевченківської окружної прокуратури м. Києва надійшло звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_11 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного руйнування об'єкта культурної спадщини - будівлі Тролейбусно-трамвайного управління, 1910 року, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 7-Б, а також з інших питань. Згідно вказаного звернення, 09.05.2025 року було зафіксовано проведення будівельних робіт в Будівлі трамвайно-тролейбусного управління, 1910 року побудови, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 7-Б, який відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 18.11.1986 № 1107 Будівля трамвайно-тролейбусного управління має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний № 208.
Відповідно до інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлова будівля літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 3419,50 кв. м., належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262 на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501946 від 14.04.2006; право власності на нежитлову будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 608,10 кв. м., належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262 на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501947 від 14.04.2006.
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_12 від 18.06.2025 вищезазначені об'єкти нерухомого майна визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
18.06.2025 прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 12023105100001711 про накладення арешту на нежитлову будівлю літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 3419,50 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501946 від 14.04.2006 та нежитлову будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 608,10 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501947 від 14.04.2006, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаних об'єктів нерухомого майна, зокрема із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна будь-якими особами та із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2025 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на нежитлову будівлю літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 3419,50 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501946 від 14.04.2006 та нежитлову будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, загальною площею 608,10 кв. м., яка на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ» ЄДРПОУ 23169262, на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 501947 від 14.04.2006, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаних об'єктів нерухомого майна, зокрема із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. А та літ. Б, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, які на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ», із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаних об'єктів нерухомого майна, зокрема із забороною користуватись та розпоряджатись вказаними об'єктами нерухомого майна та із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна, з тих підстав, що вказане майно має значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, є об'єктами кримінально протиправних дій, у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 12023105100001711, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначені нежитлові будівлі із заборонами користуватись та розпоряджатись ними та із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна із вищевказаними заборонами може призвести до його пошкодження, псування, знищення, відчуження або продовження проведення будівельних робіт.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на нежитлові будівлі шляхом накладення вищевказаних заборон, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім того, ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на нерухоме майно фактично не оскаржується і апелянтом, оскільки у поданих змінах до апеляційної скарги представник власника майна просить скасувати ухвалу слідчого судді лише в частині накладених слідчим суддею заборон, не заперечуючи при цьому проти накладення арешту на майно із забороною проведення будівельних робіт, які не передбачені проектною документацією.
Разом з тим, доводи апелянта про те, що будівельні роботи здійснюються ТОВ «Будхол» за наявності відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, отриманого у встановленому законом порядку та відповідної проектної документації, затвердженої у встановленому порядку, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді.
Дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Вищенаведені доводи апелянта на спростування викладених у клопотанні обставин кримінального правопорушення, як і посилання на законність проведених будівельних робіт, є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування, яке на даний час триває.
Надання судом аналізу викладених в апеляційній скарзі відомостей щодо законності проведення будівельних робіт по вул. Дегтярівській 7 та 7-А в м. Києві створить ситуацію, за якої суд вдасться до оцінки викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, що свідчитиме про вихід за межі предмета оцінки, яка здійснюється на даній стадії досудового розслідування під час розгляду клопотання про арешт майна, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 3 ст. 26 КПК України.
Наявні на момент розгляду клопотання відомості не перешкоджають накладенню арешту на майно за наведених стороною обвинувачення підстав, та на даному етапі досудового розслідування сукупність долучених до клопотання матеріалів є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, яке є об'єктом кримінального правопорушення.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, врахувавши конкретні обставини кримінального правопорушення, яке розслідується, при накладенні арешту на майно дійшов обгрунтованого висновку про накладення також заборон вчиняти будь-які дії відносно нього, зокрема заборони користуватись та розпоряджатись вказаними об'єктами нерухомого майна, заборони проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
Наведені у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що нежитлові будівлі літ. А та літ. Б, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, земельна ділянка 7-7-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33558652, які на праві приватної власності належить ТОВ «БУДХОЛ», можуть бути б'єктом кримінально-протиправних дій, та незастосування в даному випадку такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна шляхом заборони користування та розпорядження вищевказаним нерухомим майном, може призвести до псування, перетворення, пошкодження, використання речового доказу у кримінальному провадженні, що у відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК свідчить про наявність обгрунтованих підстав для накладення вищевказаних заборон.
У протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання, продовження будівельних робіт) на вказане майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що накладена оскаржуваною ухвалою заборона ТОВ «Будхол» проводити будь-які будівельні роботи фактично позбавляє товариство можливості виконувати свої зобов'язання за Охоронним договором з проведення ремонтно-реставраційних робіт на щойно виявленому об'єкті культурної спадщини, колегія суддів вважає такими, що не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді в частині накладених заборон.
Відтак, колегія суддів не убачає підстав для скасування накладеного на нерухоме майно арешту в частині заборон вчиняти будь-які дії відносно вказаних об'єктів нерухомого майна, зокрема із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна, із забороною проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна, про що порушено питання у зміненій апеляційній скарзі.
Крім того, накладення арешту на майно із вищевказаними заборонами не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу зі змінами представника ТОВ «БУДХОЛ» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3