Іменем України
27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №990/138/25
адміністративне провадження № П/990/138/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - Друцька Олександра Геннадіївна
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу № 990/138/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Процедура та аргументи сторін
1. 03 квітня 2025 року на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, Комісія, ВККС України), у якій позивач просить: визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24.02.2025 та 25.02.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 62 додатку до цього рішення код кандидата - 0027830, бал - « 52,5» та за пунктом 97 додатку до цього рішення код кандидата - 0046164, бал - « 53,5»; визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 ; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів Вищої кваліфікаційної комісії України та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
2. Позов обґрунтовано тим, що позивач указами Президента України від 13.05.2009 № 322/2009 (строком на 5 років) та від 28.09.2017 № 297/2017 (безстроково) призначений на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду, на якій по теперішній час проходить безперервну публічну службу. Позивач набув правового статусу учасника конкурсу для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами). Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 затверджені кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно заявника за п. 62 додатку до вказаного рішення код кандидата - 0027830, бал - « 52,5» та за п. 97 код кандидата - 0046164, бал - « 53,5». В подальшому, рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Згідно з п. 106 додатку № 2 до вказаного рішення позивачем було отримано такі результати: етап конкурсу - «тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду» - « 120 балів», успішно складено; етап конкурсу - «тестування когнітивних здібностей» - « 47,2 балів», успішно складено; етап конкурсу - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду», код кандидата (перше судове рішення) - 0027830, отримано - «52,5 балів», код кандидата (друге судове рішення) - 0046164, отримано - « 53,5 балів», бал кандидата за етап кваліфікаційного іспиту - « 106 балів»; бал кандидата за кваліфікаційний іспит - «273,2 балів», не складено.
3. Позивач вважає, що вказані рішення стосовно нього в частині визначення та затвердження результатів етапу конкурсу - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» були винесені відповідачем з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання в частині: невідповідності встановленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, що викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17.07.2024 (далі - Методичні вказівки); перевірки практичного завдання неповноважним складом екзаменаційної комісії; незабезпечення однакових стандартів оцінювання результатів виконання практичних робіт та в частині явно і очевидно свавільного позбавлення права заявника «бути почутим», а тому підлягають скасуванню з таких підстав та мотивів.
4. Позивач зазначає, що структура вказаних Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання містить 10 критеріїв оцінки мотивувальної та резолютивної частин судового рішення з різною шкалою градації балів за його виконання за підсумком яких загальний бал не перевищуватиме - 75. Окрім того, рішенням Комісії 22.01.2025 № 22/зп-25 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення третього етапу кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», затверджено перелік документів, що містить: індивідуальну картку учасника іспиту (додаток 1); аудиторну відомість (додаток 2); акт генерації практичного завдання (додаток 3); титульні сторінки зошитів із практичним завданням (додаток 4); протокол реєстрації порушень (додаток 5); акт позаштатної ситуації (додаток 6); акт про відмову від складання кваліфікаційного іспиту (додаток 7); акт вивантаження індивідуальних кодів (додаток 8); акт декодування результатів іспиту (додаток 9). За змістом вказаного рішення за № 22/зп-25, Комісією зазначено наступне: «... Беручи до уваги, що інформаційна система, яка використовується Комісією для цілей кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), автоматично формує титульну сторінку зошита для виконання практичного завдання та екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання на етапі іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, немає необхідності в затвердженні Комісією цих форм документів». Позивач зазначає, що аналіз даного рішення вказує на відсутність можливості існування будь-яких інших документів, за виключенням зазначених вище, як таких, що могли б використовуватися Комісією під час проведення третього етапу кваліфікаційного іспиту.
5. Позивач зазначає, що реалізовуючи право учасника конкурсу на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів), що визначене підпунктом 4.15 пункту 4 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 червня 2024 року № 185/зп-24, ним 12.03.2025 подана відповідна заява, за наслідком розгляду якої, у приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, позивачем отримані зошити для виконання практичного завдання (тип 2) щодо виконаного 1 та 2 рішення у модельних справах, які виконані ним як кандидатом 25.02.2025, а також 2 екзаменаційні відомості, що стосувалися оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання. Так, ознайомившись зі змістом вищевказаних екзаменаційних відомостей, позивачем встановлено, що остаточна оцінка учасника іспиту за виконання 1 (першого) рішення становить - 52,5 балів, що сформована як середній результат 3 окремих оцінок кожного з членів колегії (53, 51, 53; дати нарахування балів, відповідно становлять: 09.03.2025, 07.03.2025, 10.03.2025); остаточна оцінка учасника іспиту за виконання 2 (другого) рішення становить 53,5 балів, що сформована як середній результат 3 окремих оцінок кожного з членів колегії (55, 54, 52; дати нарахування балів, відповідно становлять: 09.03.2025, 11.03.2025, 10.03.2025). Позивач звертає увагу, що згідно підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 «Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 червня 2024 року № 185/зп-24, встановлено, що порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання включає, зокрема, і перевірку практичного завдання, що полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Враховуючи зміст екзаменаційних відомостей, а також відсутність існування будь-яких інших документів щодо оцінки моєї роботи, мені як кандидату, є незрозумілим критерії формування членами екзаменаційної колегії, виставлених балів, які б базувалися на Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1), затверджених рішенням Комісії від 17.07.2024 за № 228/зп-24.
6. Позивач вказує, що оскільки рішення Комісії від 22.01.2025 за № 22/зп-25 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення третього етапу кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» є єдиним рішенням вказаного органу, що спрямоване на забезпечення документального супроводу проведення відповідного етапу конкурсу, то і затверджені ним документи повинні об'єктивно забезпечити прозоре його проведення і сприяти належному розумінню передусім кандидатами обґрунтованості як дій посадових осіб, що беруть у ньому участь так і прийнятих ними рішень. Водночас, екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання на етапі іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, взагалі не затверджено окремим документом, оскільки Комісія виснувала про те, що немає необхідності в затвердженні цієї форми документів, так як інформаційна система, яка використовується Комісією для цілей кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу автоматично її формує. Таким чином, склалася ситуація коли позивач як учасник конкурсу, погоджуючись з його умовами, і попередньо успішно пройшовши всі етапи конкурсу, зокрема, перед етапом виконання практичного завдання, ознайомившись зі змістом рішення Комісії від 22.01.2025 № 22/зп-25 був переконаний у тому, що екзаменаційна відомість, яка автоматично формується інформаційною системою є саме тим документом у якому кожен із виставлених членом екзаменаційної комісії балів буде структурно побудований на критеріях оцінки мотивувальної та резолютивної частин судового рішення та відповідатиме Методичним вказівкам з оцінювання практичного завдання. Водночас, ознайомившись 14.03.2025 зі змістом наданих мені двох екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання побачив у них виключно підсумковий бал.
7. З огляду на зазначене, позивач вказує, що рішення Комісії 22.01.2025 № 22/зп-25 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення третього етапу кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» не відповідає якості акту в частині належного забезпечення прав учасників конкурсу, саме - через можливість як помилкового так і свавільного застосування методології оцінювання. За відсутності належно розробленого та затвердженого Комісією носія фіксування результатів у відповідності до розробленої нею ж методології такого оцінювання, як у мене так і у стороннього спостерігача формується різне, і як правило, негативне уявлення про причини такого підходу. Позивач, з посиланням на практику Верховного Суду, зазначає, що відсутність чітких та зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС України обов'язок належно мотивувати її висновки.
8. Також, позивач звертає увагу, що предметом виконання практичного завдання Комісією було визначено складання фрагменту мотивувальної частини рішення адміністративного суду апеляційної інстанції та резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції, тому, на переконання позивача, єдиною належною нормою права, котра визначає критерії правильності виконання цього практичного завдання є положення статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України. Тоді як будь-які власні підзаконні нормативно-правові акти Комісії (у тому числі і розроблені на подальший розвиток положень частини п'ятої статті 83 Закону України від «Про судоустрій і статус суддів», де указано, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України) не можуть бути застосовані у частині, що суперечить приписам статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України безвідносно до їх чинності. Виконані позивачем практичні завдання (код кандидата (перше судове рішення) - 0027830, отримано - « 52,5 балів», код кандидата (друге судове рішення) - 0046164, отримано - «53,5 балів») у дійсності повністю відповідають вимогам статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України та правилам Методичних вказівок, але протиправно, свавільно, абсолютно неумотивовано були оцінені Комісією на рівні показників, відображених у додатках до вказаних рішень ВККС України. Позивачем були продемонстровані: уміння застосовувати норми процесуального закону, які визначають зміст і структуру резолютивної частини постанови (ухвали) суду апеляційної інстанції; уміння застосовувати норми процесуального закону, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на судове рішення та підстави їх реалізації; уміння застосовувати норми процесуального закону, які визначають правила розподілу судових витрат; уміння враховувати та застосовувати релевантні правові висновки Верховного Суду щодо розподілу судових витрат або, оцінивши їх структуру, логіку та ключові ідеї, сформулювати мотиви незастосування таких висновків; уміння чітко, лаконічно, зрозуміло та послідовно письмово викладати елементи постанови у їх логічному зв'язку. Позивачем було абсолютно правильно вирішено усі питання, пов'язані із розподілом судових витрат, продемонстровано уміння максимально зрозуміло роз'яснити учасникам справи, сформульований законодавцем без достатньої чіткості порядок оскарження у касаційному порядку рішення апеляційного адміністративного суду згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізовано усі юридично значимі аспекти адміністративної процесуальної дієздатності відповідного суб'єкта владних повноважень та наслідки її відсутності для результатів розгляду позову прокурора, поданого на захист інтересів Держави в особі такого суб'єкта владних повноважень. Проте, позивач наголошує, що спірні рішення Комісії не містять жодних мотивів про те, яким саме положенням пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України та Методичних вказівок не відповідають виконані позивачем практичні завдання (код кандидата (перше судове рішення) - 0027830, отримано - « 52,5 балів», код кандидата (друге судове рішення) - 0046164, отримано - « 53,5 балів»).
9. З урахуванням зазначеного, позивач вказує, що основним критерієм правильності виконання практичного завдання є вирішення судової справи відповідно до змісту належних норм права, установлених та неоспорених обставин спору, висновків Верховного Суду, згаданих у переліку модельних справ. У зв'язку із належною підготовкою до Конкурсу на усіх етапах позивачем було достеменно установлено, що практичне завдання за першим модельним судовим рішенням (код кандидата - 0027830) відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 560/1296/21, а практичне завдання за другим модельним судовим рішенням (код кандидата - 0046164) відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 580/4578/22. Резолютивні частини складених заявником проектів рішення адміністративного суду апеляційної інстанції у вигляді практичних завдань повністю узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду в аналогічних категоріях спорів. Практичні роботи були виконані заявником у повному обсязі, містять усі необхідні елементи мотивувальної частини та резолютивної частини. Практичні роботи, котрі відповідають переліченим вище вимогам не можуть бути оцінені нижче за мінімальний прохідний бал - « 56,25 балів», адже протилежне тлумачення суті, змісту та характеру кваліфікаційного оцінювання як засобу встановлення придатності особи до виконання функцій судді за критерієм професійної майстерності призводить до абсолютно безмежної дискреції Комісії (до того ж у складі лише однієї колегії) в оцінюванні тих питань, котрі у даному випадку чітко та однозначно унормовані приписами статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. З огляду на викладене, позивач зазначає, що оскаржувані рішення Комісії в частині заявника підлягають скасуванню. Позивач наголошує, що наведені вище міркування переконливо доводять, що Комісією було порушено процедуру кваліфікаційного оцінювання в частині абсолютної неумотивованості оскаржуваних рішень стосовно оцінювання виконаних заявником практичних завдань.
11. Крім того, позивач зазначає, що однією з дат нарахування балів за виконання ним практичних завдань є, зокрема, 09.03.2025, неділя, а, отже, - вихідний день. Позивач зазначає, що за інформацією з інших, не пов'язаних з Комісією джерел інформації, у склад екзаменаційної комісії, що здійснювала перевірку практичних завдань (тип 2 - 1 та 2 рішення), яке виконане, зокрема, і позивачем 25.02.2025, входили члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. На запит позивача щодо отримання публічної інформації у формі паперової та цифрової форм табелю обліку використання робочого часу, що затверджена і діяла у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в період з 06.03.2025 по 12.03.2025 з відображенням у ній актуальної інформації щодо кожного члена ВККС України у вказаний період, отримано відповідний табель. В контексті дат виставлених оцінок у екзаменаційній відомості та інформації з табелю обліку робочого часу членів Комісії встановлено, що: член екзаменаційної комісії ОСОБА_3.: 07.03.2025, 09.03.2025, 10.03.2025 та 11.03.2025 - перебував на лікарняному листку (відмітка «Л»); член екзаменаційної комісії ОСОБА_4.: 08.03.2025 та 09.03.2025 - обліковувався як такий, що перебуває на вихідних (відмітка «В»); член екзаменаційної комісії ОСОБА_2 : 08.03.2025 та 09.03.2025 - обліковувався як такий, що перебуває на вихідних (відмітка «В»), а 10.03.2025 - як такий, що перебуває у відпустці (відмітка «ВП»).
12. Позивач зазначає, що за вказаних умов існувала ситуація за якою інформаційною системою ВККС України зафіксовано: проставлення членом екзаменаційної комісії ОСОБА_3 екзаменаційного балу заявнику як учаснику конкурсу у період тимчасової непрацездатності; проставлення двічі екзаменаційного балу щодо виконаного практичного завдання кандидатом одним із членів зі складу екзаменаційної комісії у вихідний день (оскільки відсутня персоніфікована інформація щодо оцінювання); ймовірне (оскільки відсутня персоніфікована інформація щодо оцінювання) проставлення екзаменаційного балу членом екзаменаційної комісії ОСОБА_2 в період перебування у відпустці.
13. Також, позивач зазначає, що відповідно до рішення Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 було затверджено 4 склади екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами за різними спеціалізаціями. Відтак, для забезпечення єдності та однаковості стандартів оцінювання практичних завдань різними колегіями, Комісія як колегіальний державний орган у складі 16 членів, на виконання приписів пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинна була передбачити умови реалізації права кожного кандидата, який не згоден з наданою Комісією у складі колегії оцінкою результатів виконання ним практичного завдання (особливо у випадках проставлення балу оцінювання, нижчого за прохідний мінімум), права на перегляд результатів оцінювання Комісією у складі палати чи Комісією у пленарному складі. Не забезпечення права «бути почутим» в умовах спірних правовідносин призводить до передачі дискреційних повноважень Комісії як колегіального органу у складі 16 членів на оцінювання практичних робіт кандидатів у необмежене дією жодних об'єктивних чинників використання Комісії у складі колегії (тобто 3 членам Комісії), неконтрольована ніким суб'єктивна думка яких легалізується у спосіб затвердження Комісією у пленарному складі проставлених колегією оцінок без жодної їх перевірки у разі незгоди кандидата, що явно та очевидно не відповідає принципу юридичної визначеності як невід'ємній складовій верховенства права та призводить до абсолютної неможливості оскарження вчиненого у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення Комісії у складі колегії.
14. Позивач зазначає, що надіслав на електронну адресу Комісії (указану на офіційному сайті у мережі Інтернет) письмову заяву про перегляд результатів оцінювання робіт. Водночас, у відповідь на вказане звернення заявник отримав лише листа від 28.03.2025 за підписом голови Комісії ОСОБА_3, у якому зазначено про неможливість перегляду виконаного завдання з огляду на відсутність підстав для цього передбачених діючим законодавством. В даному аспекті позивач зазначає, що діюча на момент оголошення конкурсу та подання заявником документів для участі у ньому як кандидата редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, положення четвертого абзацу частини 2 статті 85 даного Закону передбачали те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання. Заявник розуміє, що діючі на той момент положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлювали право, а не обов'язок Комісії це зробити, водночас, такий підхід відповідача порушив принцип легітимних очікувань кандидата.
15. У заяві позивача про зміну (збільшення) підстав позову (яка 07 квітня 2025 року надійшла до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд»), позивач просить змінити підстави позову, збільшивши їх наступними доводами викладеними у цій заяві: 1) у межах спірних правовідносин оскаржені рішення Комісії суперечать статтям 6, 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та порушують право заявника на суддівську кар'єру за рахунок: незабезпечення принципу юридичної визначеності як невід'ємної складової проголошеного статтею 8 Конституції України верховенства права; прийняття в умовах відсутності чинних норм права, положення яких відповідають вимозі «якості закону» та не запровадження суб'єктом владних повноважень хоча б яких-небудь запобіжників виправлення ймовірних власних помилок; незастосування об'єктивних стандартів оцінювання результатів виконання кандидатом практичних робіт; невикористання у якості стандарту якості виконання практичного завдання єдиної належної норми права, котра містить вимоги до компетентності судді апеляційного адміністративного суду - вміння складати проект процесуального документу, який відповідає усім вимогам статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень є свавільно неумотивованими, що суперечить статті 8 Конституції України, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; 3) оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень прийняті у явно та очевидно несправедливій процедурі в контексті явного та очевидно свавільного незабезпечення однакових стандартів застосування одних і тих же критеріїв оцінки та зухвалого ігнорування права кандидата «бути почутим», що суперечить статті 8 Конституції України, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; 4) оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень прийняті в умовах абсолютно неконтрольованого делегування повноважень Комісії як колегіального органу у складі 16 осіб на оцінку практичних робіт кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів колегії Комісії у складі 3 осіб без запровадження взагалі будь-яких механізмів перевірки юридичної правильності та фактичної обґрунтованості суто суб'єктивної думки таких членів, що суперечить статті 8 Конституції України, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; 5) застосовані колегією Комісії критерії оцінки практичних робіт кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у даному конкретному випадку явно та очевидно свавільно суперечать як приписам статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України (як належної норми процесуального права), так і меті призначення і проведення конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних адміністративних судів - формування персонального складу органів судової влади України особами, професійні знання, вміння, навички яких відповідають вимогам до такого компоненту як компетентність; 6) оскаржені рішення Комісії були прийняті без реального проведення взагалі будь-якої перевірки робіт заявника як кандидата на посади суддів апеляційних адміністративних судів, що статті 8 Конституції України, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
16. 29 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про зміну предмету позову, у якій позивач вважає за необхідне змінити предмет позову, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру, а саме, позовну вимогу: зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів Вищої кваліфікаційної комісії України та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом, змінити на позовну вимогу наступного змісту: зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів Вищої кваліфікаційної комісії України, за наслідками якого - визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання з кількістю балів не нижче мінімального та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Підстави для зміни предмету позову в цій частині обумовлені, на думку позивача, найбільш дієвим способом захисту та відновлення його порушеного права, водночас, обґрунтування щодо необхідності саме його застосування, попередньо вже викладені позивачем у змісті позовної заяви.
17. 25 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від позивача у яких він зазначив доводи вказані ним у позовній заяві, а також зазначив, що перевірка виконаних заявником практичних робіт була проведена неповноважним складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в особі Екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах та з явно та очевидно свавільним порушенням основних гарантій справедливої процедури урядування. Окремо позивач звертає увагу суду на юридично неспроможну спробу суб'єкта владних повноважень застосувати підміну поняття «член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» на поняття «член екзаменаційної комісії». Виконання членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України будь-якого завдання у межах обов'язків посади державної служби (у тому числі і перевірки практичних завдань у якості члена екзаменаційної комісії) не звільняє такого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від обов'язку неухильного дотримання вимог частини другої статті 19 Конституції України і унеможливлює проведення перевірки практичного завдання у вихідний день, у день відпустки, у день тимчасової непрацездатності.
18. Також у вказаних поясненнях позивач зазначив щодо належного способу захисту його прав та вказав, що він, як учасник конкурсу, не повинен зазнавати ризиків додаткових незручностей в майбутньому, повторно опинившись в умовах недосконалої процедури проведення конкурсу, що мала місце не з його вини. Спосіб захисту, що призведе до потрібних позивачу результатів та наслідків, дасть найбільший ефект, на його думку, є відновлення його участі в даній конкурсній процедурі, за аналогією того, як поновлюють працівника на раніше займаній посаді у трудових (публічно-правових) спорах безвідносно того чи було роботодавцем порушено процедуру його звільнення або ж таке звільнення було необґрунтованим. Водночас, такий спосіб повинен узгоджуватись з пунктом 1.15. розділу 1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року за № 185/зп-24, у якому зазначено про те, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Таким чином, оскільки правилами конкурсу встановлено, що успішним проходженням вважається набрання не менше 75 відсотків максимально можливого балу за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду, при цьому повторно провести оцінювання вказаного етапу є неможливим з підстав наведених вище, враховуючи необхідність отримання певної кількості балів для подальшої участі у конкурсі, найбільш збалансованим і розумним підходом до вирішення даного питання, буде, на думку позивача, зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за наслідками оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання з кількістю балів не нижче мінімального та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
19. У відзиві на позовну заяву ВККС України просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів у ній зазначених.
20. Так, відповідач зазначає, що у відповідності до положень статей 74 та 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі - Положення), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Оскаржені позивачем рішення ухвалені Комісією в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах щодо визначених стадій встановлення результатів іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання, зокрема затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, а також загальних результатів іспиту, що відповідає пункту 6.1 розділу 6 Положення. Вимоги до наявності елементів, які мають містити в собі вищезазначені рішення визначені в підпунктах 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення та 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення, а також підпункті 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення. Відповідно до оскаржуваних рішень Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 та № 49/зп-25 ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0027830) отримав 52.5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0046164) - 53,5 бала, що у сумі становить 106 балів та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Вказані обставини є підставою для визначення позивача таким, що не склав кваліфікаційний іспит, що породжує юридичні підстави для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
21. З урахуванням зазначеного, Комісія рішенням від 12.03.2025 № 49/зп-25 затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання, відмовила позивачу в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала позивача таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді та припинила його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
22. Відповідач наголошує на тому, що оскаржувані рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій приймав участь Позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень, а відтак доводи позивача щодо невмотивованості оскаржуваних рішень Комісії та його безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими. Незгода позивача з отриманими балами за виконане ним в рамках конкурсу практичне завдання не може свідчити про протиправність дій та рішень Комісії під час оцінювання його роботи, оскільки викладені ним аргументи зводяться виключно до самооцінки перевірки власних робіт та є його суб'єктивним судженням. При цьому, доводи ОСОБА_1 щодо «сумнівів у реальності проведення оцінки кожним окремим членом екзаменаційної комісії у складі колегії» є припущеннями, що основуються на його здогадках і спростовуються змістом екзаменаційних відомостей, відповідно до яких позивачу за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, визначеної рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 було виставлено окремий (індивідуальний) бал.
23. Також відповідач зазначає, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, а також виставлення балів окремо за кожен елемент чи показник практичного завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику. Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19.
24. Крім того, відповідач звертає увагу, що відсутність суттєвих розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання позивача, свідчить про встановлення екзаменаційною комісією відповідності змісту виконаного кандидатом практичного завдання саме методичним вказівкам з оцінювання такого практичного завдання, що були затверджені Комісією в межах конкурсу, та дотримання членами екзаменаційної комісії єдиного, рівного та об'єктивного підходу до оцінювання завдань позивача.
25. Щодо доводів ОСОБА_1 про перевірку виконаного ним практичного завдання неповноважним складом екзаменаційної комісії, відповідач зазначає, що відповідно до підпунктів 5.5.1 та 5.5.2 пункту 5.1 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами) практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. До складу екзаменаційної комісії можуть входити члени Комісії та/або інші особи (судді, судді у відставці, науковці та/або інші фахівці у сфері права). Тобто, екзаменаційна комісія - це спеціально утворена рішенням Комісії організаційна форма діяльності, основним завданням якої є перевірка практичних завдань. До складу екзаменаційної комісії можуть входити як і члени Комісії, так і інші особи. При цьому, ні норми чинного законодавства України, ні норми нормативних актів, прийнятих Комісією на основі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачають нормування робочого часу екзаменаційної комісії, а також не встановлюють будь- яких заборон для роботи такої (екзаменаційної) комісії, зокрема, щодо перевірки й оцінювання робіт у вихідні, святкові та інші неробочі дні. Комісія в короткий проміжок часу та в межах наданих чинним законодавством повноважень проводить значний обсяг процедур одночасно, що зумовлює необхідність виконання покладених як і на Комісію, так і на кожного окремого члена екзаменаційної комісії завдань, як у межах, так і за межами встановленого робочого дня, який до того ж відповідно до пункту 192 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 для членів Комісії є ненормованим.
26. Щодо позовної вимоги про зобов'язання Комісії провести повторне оцінювання виконаних позивачем практичних завдань, відповідач зазначає, що жоден інший суб'єкт не вправі перебирати на себе повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо проведення добору та призначення на посаду судді й ухвалення висновків про його результати. Зауважує, що процедура добору кандидатів на посаду судді проводиться винятково на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені положеннями Закону, й винятково уповноваженим суб'єктом - Комісією. За своєю правовою природою повноваження Комісії стосовно проведення кваліфікаційного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначення його результатів є дискреційними та виключною компетенцією її, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою України. Таким чином, жоден інший суб'єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатися у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії при затверджені результатів практичного завдання та кваліфікаційного іспиту у ході проведення процедури конкурсу та перебирати на себе його повноваження. Відповідно, лише Комісія наділена повноваженнями й адміністративним розсудом щодо проведення кваліфікаційного оцінювання і визначення результатів такого оцінювання відносно осіб які виявили намір прийняти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів й лише Комісія вправі ухвалювати відповідні рішення у підсумку такого оцінювання. Суд не має права зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти дію, яку за законом останній здійснює «на свій розсуд», не може вказувати, яке конкретно рішення (дії) необхідно приймати (вчиняти) суб'єкту владних повноважень.
27. Відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки Комісія, ухвалюючи оскаржувані рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
28. До суду також надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, яка містить аналогічні доводи та обґрунтування тим, які викладені позивачем у позовній заяві. Також, позивач зазначає, що відповідь відповідача на позовну заяву не спростовує доводів позивача викладених у такій, оскільки вважає вказані доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими.
Рух справи
29. Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
30. Зазначена категорія справ, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
31. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
32. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.
33. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Верховний Суд установив, що позовну заяву подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
34. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
35. Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. З огляду на вимоги частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи заявлене в позовній заяві ОСОБА_1 клопотання. Вказаною ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2025 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 05.05.2025 о 14 год 00хв в приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ, 01029.
36. 15.09.2025 у судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання Комісії про виклик свідка, а саме - члена ВККС України ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , свідок).
37. 27.10.2025 у судовому засіданні Судом заслухано показання / допитано свідка про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
38. Так, ОСОБА_4 відповідаючи на питання Суду, позивача та відповідача повідомив наступне. Свідок зазначив, що його та ще двох членів ВККС України включили до складу екзаменаційної комісії, яка перевіряла виконання практичних завдань учасниками вказаного конкурсу, зокрема, і практичне завдання яке виконав позивач. ОСОБА_4 вказав, що в процесі здійснення перевірки виконаних практичних завдань керувався положеннями Методичних вказівок, відповідно до яких здійснював оцінювання та виставляв відповідні оцінки.
39. Свідок зазначив, що виставляв оцінки в електронному вигляді в таблицю використовуючи застосунок «Excel» у зв'язку з тим, що програмне забезпечення Комісії не дозволяє виставляти бали по кожному відповідному пункту Методичних вказівок. Так, ОСОБА_4 зазначив про загальні обставини, як він здійснював перевірку виконаних учасниками конкурсу практичних завдань (що перевіряв такі завдання як в робочий так і позаробочий час, оскільки є членом ВККС України та має відповідне робоче навантаження, що не стосується його обов'язків як члена екзаменаційної комісії; що практичне завдання є знеособленим в частині зазначення прізвища особи, що його виконала; вказав на загальні помилки при виконанні учасниками конкурсу таких завдань і як оцінюються такі роботи; як вноситься оцінка в систему Комісії та повідомив, що не бачить у процесі перевірки завдань та виставленні відповідних оцінок, оцінки які виставили інші члени екзаменаційної комісії за ту чи іншу роботу; система Комісії забезпечує анонімність при розподілі виконаних практичних завдань членам екзаменаційної комісії для перевірки, виставленні оцінок, тощо на всіх етапах такої діяльності).
40. Щодо перевірки ним практичних завдань у неробочий час, повідомив, що перевірку завдання він здійснював як член екзаменаційної комісії, а не як член ВККС України, тому їх перевірка в позаробочий час (після робочого дня та/або у вихідний день) не перешкоджає якості такої перевірки. Зазначив, що система Комісії (відповідне програмне забезпечення) не обмежує користувача в часі перевірки відповідного практичного завдання.
41. Свідок окремо наголосив, що при перевірці практичних завдань керувався Меточними вказівками, але окремі обмеження системи Комісії (програмного забезпечення) не дозволяють відобразити це при виставленні кінцевої оцінки за виконання відповідного практичного завдання.
Фактичні обставини справи, установлені Судом
42. ОСОБА_1 указами Президента України від 13.05.2009 № 322/2009 (строком на 5 років) та від 28.09.2017 № 297/2017 (безстроково) призначений на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду, на якій по теперішній час проходить безперервну публічну службу.
43. Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ, із заявою про участь в якому звернувся позивач.
44. Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів, в тому числі позивачу. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
45. Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (зі змінами згідно з рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 28/зп-25) затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. Відповідно до методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.
46. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення
47. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначено черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
48. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, допущено до тестування когнітивних здібностей, зокрема і позивача.
49. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, в тому числі ОСОБА_1 , які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
50. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
51. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь в якому 25 лютого 2025 року взяв ОСОБА_1 .
52. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
53. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, серед іншого затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі позивача, який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0027830) отримав 52,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0046164) -53,5 балів, що у сумі становить 106 балів. Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судах, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання. Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
54. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами зазначає наступне.
55. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
56. Згідно з частиною першою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1402-VIII) конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
57. Частиною третьою статті 79 Закону № 1402-VIII передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
58. На виконання зазначених вище положень Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах, із заявою про участь в якому звернувся ОСОБА_1 .
59. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 9 грудня 2023 року № 3511-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Вказаний Закон набрав чинності 30 грудня 2023 року.
60. Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX.
61. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.
62. З огляду на вказане, Суд дійшов до висновку, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 за правилами, визначеними Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, чинній з 30 грудня 2023 року.
63. Частиною другою статті 79-3 Закону № 1402-VIII передбачено, що в конкурсі на зайняття вакантної посади судді, зокрема, апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 вказаного Закону Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
64. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі є підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання.
65. Частиною першої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
66. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації (частина третя статті 85 Закону № 1402-VIII).
67. На виконання зазначених вище положень Закону № 1402-VIII рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах 821 кандидату з кримінальної спеціалізації, 686 - з цивільної спеціалізації, в тому числі позивачу. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
68. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
69. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
70. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, допущено до тестування когнітивних здібностей, зокрема і позивача.
71. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, в тому числі ОСОБА_1 , які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
72. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
73. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, серед іншого затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі позивача, який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0027830) отримав 52,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0046164) - 53,5 балів, що у сумі становить 106 балів. Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судах, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання. Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1.
74. Бал позивача за етап кваліфікаційного іспиту виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду є меншим за 75 відсотків максимально можливого бала.
75. Основним доводом позивача у зверненні до суду з цим позовом є невмотивованість рішення Комісії щодо виставлення оцінок за практичні завдання та затвердження результатів таких (недотримання Методичних вказівок). Крім того, позивач зазначає щодо неухильного дотримання членами екзаменаційної комісії (які є членами ВККС України) вимог частини другої статті 19 Конституції України та чинного законодавства, що регламентує їх діяльність і унеможливлює проведення перевірки практичного завдання у вихідний день, у день відпустки, у день тимчасової непрацездатності, що не було дотримано такими при перевірці виконання практичних завдань учасниками конкурсу (зокрема і позивачем).
76. Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, Суд вважає за потрібне звернути увагу на таке.
77. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
78. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
79. Статтею 93 Закону Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 6, 7 частини першої цієї статті належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання.
80. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
81. Аналіз наведених вище положень Закону № 1402-VIII свідчить про те, що Комісія є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Таким чином, Комісія зобов'язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об'єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень.
82. Частинами першою - четвертою статті 101 Закону № 1402-VIII визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії. Рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання. Рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю голосів.
83. Палати та колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюють свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.
84. Частина сьома цієї статті визначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
85. Порядок оскарження рішення Комісії визначає стаття 88 Закону № 1402-VIII, зокрема, у вказаній статті вказано, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
86. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина четверта статті 88 Закону № 1402-VIII).
87. Суд не встановив обставин чи підстав для скасування спірного рішення, визначених пунктами 1-3 статті 88 Закону № 1402-VIII.
88. Щодо наявності підстав для скасування рішення Комісії з підстав визначених пунктом 4 частини четвертої статті 88 Закону, Суд звертає увагу на наступне.
89. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.
90. Зазначене вище правове регулювання свідчить про те, що в якому б складі Комісія не ухвалювала рішення (пленарний склад, палата чи колегія), відповідне рішення повинно містити мотиви ухвалення такого рішення.
91. Як зазначалося вище, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
92. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
93. На виконання зазначеної вище норми, Комісія рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (зі змінами згідно з рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 28/зп-25) затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу.
94. Слід наголосити, що, хоча у процедурах на зайняття вакантної посади судді та проведення відповідного кваліфікайного оцінювання Комісія як уповноважений суб'єкт владних повноважень діє та ухвалює рішення відповідно до визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» дискреційних повноважень, межі цієї дискреції не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному нагляду, зокрема судовому контролю.
95. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року дискреційним є повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
96. Комітет Міністрів Ради Європи сформулював принципи, які слугують змістовними гарантіями ухвалення справедливого рішення. Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями: дотримується принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які можуть настати через його рішення для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною метою: ухвалює своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.
97. У пункті 2.4 Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016 ідеться про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), одним з елементів якого є правова визначеність приписів законів та інших нормативно-правових актів.
98. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
99. Твердження Конституційного Суду України ґрунтуються на тому, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.
100. У пункті 127 рішення ЄСПЛ від 14 червня 2007 року у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» суд нагадав, що закон має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість у розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії. Ступінь передбачуваності значною мірою залежить від змісту акта, який розглядається, сфери, яку він має охопити, кількості та статусу тих, кому його адресовано.
101. До того ж у національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади у сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці права необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та однозначно визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.
102. За практикою ЄСПЛ, надання правової дискреції органам влади у виді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права, і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (див. рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).
103. Правовладдя вимагає, щоб будь-яка дискреція не була настільки необмеженою, щоб стати потенційно свавільною. Жодна дискреція не може бути юридично безмежною.
104. Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 березня 2025 року у справі № П/990/64/24.
105. Верховний Суд наголошує, що судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.
106. При цьому, якщо Суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
107. У свою чергу, Комісія є уповноваженим суб'єктом з питань проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб'єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
108. Зазначений висновок узгоджується з висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 травня 2025 року у справі № 990/232/24.
109. Предметом спору є рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, яким, окрім іншого відмовлено в допуску ОСОБА_1 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів.
110. Комісія ухвалила спірне рішення за результатами перевірки виконаних позивачем практичних завдань в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
111. Проаналізувавши спірне рішення, Суд звертає увагу на те, що у вказаному рішенні цитуються норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» та Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, які дозволили Комісії дійти висновку про необхідність вчинити такі дії: затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); допустити 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів.
112. З додатку 1 до рішення від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 вбачається, що за результатами виконання практичних робіт ОСОБА_1 отримав такі бали: 1) перше судове рішення, індивідуальний код учасника - 0027830, кількість балів - 52,5; 2) друге судове рішення, індивідуальний код учасника - 0046164, кількість балів - 53,5. Результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.
113. Водночас, у вказаному рішенні відсутні будь-які мотиви виставлення саме таких оцінок ОСОБА_1 за виконання практичних завдань.
114. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.12 Положення визначено, що є такі етапи складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями у межах процедури кваліфікаційного оцінювання:
- тестування когнітивних здібностей;
- тестування знань з історії української державності;
- тестування загальних знань у сфері права;
- тестування знань зі спеціалізації відповідного суду;
- виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
115. Пунктом 62 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
116. Відтак, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 кандидати складали: тестування когнітивних здібностей; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
117. Пунктами 5.6 - 5.7 Положення визначено, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
118. Отримані на кожному етапі іспиту кандидатом бали є результатом виконання того чи іншого завдання (відповідно тестування або практичного завдання). Підставами для отримання відповідних балів, як узагальнення кожного етапу іспиту, є виконання / невиконання завдання, поставленого перед учасником відповідного конкурсу.
119. При цьому методика оцінювання має бути максимально чіткою та зрозумілою, як для особи, яка проходить відповідний етап іспиту, так і для стороннього спостерігача. Наприклад, як оцінювання тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, коли за правильну відповідь кандидат отримує 1 бал, за неправильну - 0 балів.
120. Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
121. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення).
122. Зазначеними вище Положенням встановлено, що практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (пункт 5.5.1).
123. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пункт 5.5.5 Положення).
124. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (пункт 5.5.6 Положення).
125. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.
126. Отже, Положенням визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об'єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.
127. Підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті.
128. Зважаючи на вказане вище правове регулювання, Комісія рішенням № 228/зп-24 від 17 липня 2024 року, окрім іншого, затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту.
129. Вказаними методичними вказівками чітко визначено:
- елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню (наприклад, доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі),
- кількість балів за елемент оцінювання (наприклад, за доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, комісія може виставити від 0 до 16 балів, тоді як за мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі - від 0 до 14 балів);
- показники оцінювання (наприклад, уміння застосовувати норми процесуального закону, що регулюють структуру та зміст мотивувальної частини постанови (ухвали) суду апеляційної інстанції; уміння аналізувати та синтезувати ключові (основні, істотні) висновки суду першої інстанції, доречні та важливі аргументи учасників справи, їх оцінки, їх прийняття та/або відхилення; розуміння змісту правових норм, наведених у тексті модельного судового рішення, уміння їх аналізувати при написанні мотивувальної частини модельного судового рішення; уміння враховувати та застосовувати правові висновки Верховного Суду або, оцінивши їх структуру, логіку та ключові ідеї, сформулювати мотиви незастосування таких висновків; здатність робити чіткі, логічні та обґрунтовані висновки за результатами правозастосування.).
130. При цьому методичними вказівками визначено, що за написання мотивувальної частини рішення кандидат максимально може отримати 45 балів, за резолютивну частину - 22 бали, за дотримання стилістики судового рішення - 5 балів, за дотримання правил орфографії та пунктуації - 3 бали.
131. Отже, з наведеного випливає, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об'єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.
132. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення та Методичних вказівок, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб'єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.
133. Суд наголошує на тому, що розробка методики оцінювання кандидатів є обов'язком Комісії, а не її правом, і метою розробки такої методики є однаковий підхід до оцінювання усіх учасників відповідного конкурсу та за результатами такої оцінки отримання кандидатом зрозумілого обґрунтування виставлення відповідної оцінки.
134. Відсутність деталізації в оцінюванні може викликати питання щодо справедливості та об'єктивності процесу оцінювання, а також може призвести до недостатньої обґрунтованості виставленого балу.
135. У спірному рішенні Комісією також не викладені мотиви, які стали підставою для оцінювання робіт, виконаних позивачем, за критеріями та по елементам, передбаченим вказаними Положенням і Методологією. За таких обставин Суд позбавлений можливості пересвідчитись, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання.
136. У відзиві на позовну заяву відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, покликається, зокрема, на правову позицію, викладену у справі № 9901/49/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року), у якій Суд наголосив, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методику.
137. Однак, у справі, яка розглядається, Суд виходить перш за все не з того, що рішення Комісії не є достатньо вмотивованим у зв'язку з відсутністю детального описання мотивів по кожному з критеріїв, а із того, що такі критерії, визначені Положенням і Методологією, оцінюються кожен окремо, за підсумком чого виставляється бал за виконане практичне завдання. Отже, рішення має містити оцінку та бали по кожному критерію, за яким проводиться оцінка практичного завдання. Наявність таких відомостей надає можливість перевірити, яка частина практичного завдання оцінена комісією за низьким / високим балом та що саме стало підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи, відповідно, ненабрання позивачем мінімальної кількості балів, необхідної для продовження його участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
138. Суд наголошує, що рішення ВККС України на дотримання колегією Методичних вказівок № 228/зп-24 може бути перевірено лише з тих критеріїв та мотивів, які слугували підставою для його ухвалення і відображені у такому рішенні. В іншому випадку юрисдикція суду при вирішенні справи, де предметом оскарження є рішення Комісії, обмежується лише з'ясуванням наявності визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» формальних підстав, для скасування такого рішення. Оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оскаржуваного рішення ВККС України не є втручанням у її дискреційні повноваження. При цьому, частиною п'ятою статті 101 Закону № 1402-VIII прямо передбачено обов'язок ВККС України вмотивовувати рішення та зазначати у ньому, зокрема, питання, що розглядалося і результати поіменного голосування членів Комісії.
139. В контексті зазначеного, Суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність дотримання суб'єктами владних повноважень принципу належного врядування, зміст якого розкрито, зокрема, в практиці ЄСПЛ. Так, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного врядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.
140. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (пункт 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).
141. З огляду на викладене Верховний Суд приходить до висновку, що вмотивованість рішення ВККС України та викладення його змісту у такий, спосіб, що надає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок № 228/зп-24, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності.
142. Відсутність таких мотивів та оцінки за критеріями у рішенні, свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в частині, що стосується позивача не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині.
143. Крім того, Суд звертає увагу на те, що у постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, має право засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.
144. У постанові від 18 квітня 2024 року № 9901/110/19 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що судовий контроль щодо дискреційних повноважень Комісії надати оцінку кандидату на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України покликаний забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване ухвалене Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання). Іншими словами, суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісії дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною. Зазначено, що повноваження членів Комісії оцінювати певні факти як такі, що узгоджуються чи ні з поняттям доброчесності, є виключними. Ніхто інший, окрім Комісії, не має повноважень оцінювати доброчесність кандидата на посаду судді.
145. Зазначені правові висновки Велика Палата Верховного Суду формувала, вирішуючи спори щодо ненадання рекомендацій про призначення кандидата на посаду судді.
146. В той же час вказані висновки можна застосувати у процесі використання Комісією дискреційних повноважень під час оцінювання практичних робіт кандидатів на посаду судів.
147. Суд наголошує на тому, що рішення Комісії у будь-якому випадку має демонструвати, чим конкретно керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата.
148. Суд зазначає, що Комісією не надано жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачем, дотрималась положень Методичних вказівок. Також, Суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву, доводи відповідача, щодо дотримання ним таких вказівок, зводяться фактично до цитування окремих пунктів Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів від 19.06.2024 № 185зп-24 та зазначенням про дотримання таких Комісією при перевірці виконаного завдання позивачем.
149. Додатково Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішення Комісії в частині необґрунтування виставлених оцінок за виконання практичного завдання неодноразово були предметом розгляду Верховним Судом.
150. Зокрема, до Верховного Суду оскаржувалися рішення Комісії в частині необґрунтування виставлених оцінок за виконання практичного завдання в межах наступних процедур:
- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року №145/зп-16 на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (справа №800/166/17);
- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року №185/зп-18 на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (справа №9901/49/19);
- добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду від 03 квітня 2017 року №28/зп-17 (справа №9901/261/19);
- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії 30 вересня 2017 року № 98/зп-17 на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності (справа №9901/948/18);
- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року №186/зп-18 на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких до Вищого антикорупційного суду - 27 посад суддів, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - 12 посад суддів (справа №9901/119/19).
151. Проводячи зазначені вище конкурси та оцінюючи, зокрема, виконані практичні завдання, Комісія керувалася Порядком проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (далі - Порядок № 144/зп-16), та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16) з урахуванням відповідних змін включно із періодом проведення конкурсу.
152. Також Суд переглядав відповідні рішення Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначених Комісією відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 8/зп-18 від 01 лютого 2018 року, № 133/зп-18 від 07 червня 2018 року, № 106/зп-17 від 20 жовтня 2017 року (зокрема справи № 9901/582/18, № 9901/37/19, № 9901/79/19).
153. У процесі оцінювання практичних завдань в межах цих процедур, окрім зазначених вище Порядку та Положення, Комісія користувалася Положенням про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18. І саме правильність застосування цих положень оцінював Верховний Суд, розглядаючи справи.
154. Суд зазначає, що в Положеннях № 144/зп-16 та № 211/зп-18 передбачалося, що перевірка виконаного учасником іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання результатів (пункт 11 розділу V та та пункт 7 розділу V відповідно).
155. Тоді як в Положенні про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії 19 червня 2024 року № 185/зп-24 визначено, що перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пункт 5.5.5 Положення).
156. Саме на виконання цього положення рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з вказаної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, які кожному кандидату на посаду судді дають змогу зрозуміти позицію Комісії під час розподілу балів за виконане практичне завдання.
157. Затвердження вказаних Методичних вказівок є новим досвідом в діяльності Комісії, який спрямовано на відкритість та доступність діяльності Комісії. Під час проведення попередніх конкурсних процедур відповідні вказівки, які б дозволяли зрозуміти розподіл балів, не затверджувалися.
158. Затвердження таких Методичних вказівок із чітким визначенням балів за кожен елемент практичного завдання, з урахуванням вимог пункту 5.5.5 Положення, зобов'язує Комісію встановлювати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному з елементів практичного завдання затвердженим цими вказівками.
159. Додатково Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у своїх висновках міжнародні організації неодноразово підкреслювали, що оцінювання суддів має бути об'єктивним і спрямованим на оцінку та підвищення їхньої професійної компетентності, а не використовуватися як каральний інструмент.
160. Зокрема, у пункті 42 Висновку № 17 (2014) КРЕС застеріг від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об'єктивності та достовірності.
161. Безумовно вказані висновки доцільно застосовувати саме при оцінюванні роботи суддів (кваліфікаційному оцінювані), проте Суд вважає за необхідне враховувати зазначені висновки і при оцінювані кандидатів на посаду судді, оскільки їх недотримання може сформувати хибне враження об'єктивності при формуванні компетентих судів, які прийматимуть рішення високої якості.
162. Також, Суд зазначає, що оскільки, з урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що вмотивованість рішення ВККС України та викладення його змісту у такий, спосіб, що надає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок № 228/зп-24, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності та відсутність таких мотивів і оцінки за критеріями у рішенні, свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в частині, що стосується позивача не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині, Суд не надає оцінки доводам позивача щодо недотримання членами екзаменаційної комісії (які є членами ВККС України) вимог частини другої статті 19 Конституції України та чинного законодавства, що регламентує їх діяльність і унеможливлює, на думку позивача, проведення перевірки практичного завдання у вихідний день, у день відпустки, у день тимчасової непрацездатності (що не було дотримано такими при перевірці виконання практичних завдань учасниками конкурсу (зокрема і позивачем)), оскільки такі не є визначальними для правильного вирішення цієї справи.
163. Крім того, Суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
164. По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
165. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
166. Щодо позовних вимог позивача про: визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24.02.2025 та 25.02.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 62 додатку до цього рішення код кандидата - 0027830, бал - « 52,5» та за пунктом 97 додатку до цього рішення код кандидата - 0046164, бал - « 53,5»; визнання протиправним і скасування пунктів 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 ; зобов'язання ВККС України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів Вищої кваліфікаційної комісії України та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом; а також з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову в частині заміни позовної вимоги - на зобов'язання ВККС України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0027830, код кандидата - 0046164) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів ВККС України, за наслідками якого - визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання з кількістю балів не нижче мінімального та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), Суд зазначає, що в даному випадку Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
167. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
168. Так, щодо вимоги позивача про зобов'язання ВККС України ухвалити нове рішення за результатами повторного оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань у складі екзаменаційної колегії з числа членів ВККС України, які попередньо не здійснювали таку перевірку практичних завдань, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом, за наслідками такого оцінювання - визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання з кількістю балів не нижче мінімального та допустити позивача як кандидата на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), Суд зазначає, що звертає увагу що, він позбавлений можливості вказувати Комісії щодо організаційної форми проведення оцінювання практичного завдання виконаного позивачем та вказувати на які аспекти виконаного рішення звертати увагу при такому оцінюванні та який має бути результат такого оцінювання. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.
169. В даному випадку Суд вважає, що в частині, що стосується позивача, належним і ефективним способом захисту прав, свобод і вимог ОСОБА_1 є:
- визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24.02.2025 та 25.02.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 ;
- визнання протиправними та скасування підпунктів 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 .
- зобов'язання ВККС України повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 (перше судове рішення, індивідуальний код учасника - 0027830, друге судове рішення, індивідуальний код учасника - 0046164) з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17 липня 2024 року.
170. Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
171. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
172. За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
173. Враховуючи, що Суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити позов ОСОБА_1 , обравши при цьому інший належний та ефективний спосіб судового захисту позивача, наявні підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат у розмірі 8617,42 грн, які є документально підтвердженими.
Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24.02.2025 та 25.02.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 .
Визнати протиправними та скасувати підпункти 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.03.2025 № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 (перше судове рішення, індивідуальний код учасника - 0027830, друге судове рішення, індивідуальний код учасника - 0046164) з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17 липня 2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (01601, Україна, місто Київ, вулиця Липська, будинок, 18/5; код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 8617 (вісім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 42 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 року.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер,
В.П. Юрченко,
Л.І. Бившева,
І.А. Гончарова,
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду