03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №826/4121/17
адміністративне провадження № К/990/42349/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 826/4121/17 за позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Центр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
16.10.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, колегія суддів виходить із такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 позов Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Центр» задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій водночас просить відстрочити сплату судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що органи державної податкової служби зобов'язані здійснити всі заходи щодо виконання покладених функцій та повноважень, у тому числі звернення до суду з позовами, апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДПС, у зв'язку з обмеженим фінансуванням, шляхом подання клопотань про звільнення від сплати судового збору, а у випадках відмови у їх задоволенні, шляхом подання клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
Разом з тим зазначає, що Головне управління державної податкової служби має конституційне право на апеляційне оскарження рішень суду, в тому числі у даній справі, незалежно від обсягів фінансування, враховуючи їх недостатність саме в частині виділення коштів на сплату судового збору, оскільки за відсутності можливості даного оскарження Державний бюджет України може понести значних втрат.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2025 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого апелянт зазначив, що у встановлений судом строк податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали, зважаючи на процедуру сплати судового збору, яка полягає у відповідному зверненні з подальшим перерахуванням відповідної суми та наданням платіжного доручення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу ГУ ДПС повернуто скаржнику.
25.07.2025 ГУ ДПС повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апелянтом порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак не зазначено поважних причин пропуску такого строку. Апелянт лише зазначив, що вперше звертався з апеляційною скаргою у межах строків на апеляційне оскарження, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 апеляційну скаргу було повернуто апелянту у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та надання належних доказів.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 28.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зазначеній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками суду апеляційного інстанції, та зауважує, що незважаючи на обставини (відсутність коштів для сплати судового збору, завантаженість контролюючого органу), працівники ГУ ДПС вживають усіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, постановлених не на користь держави.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі
№ 826/4121/17 за позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Центр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева В.В. Хохуляк