03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/14249/22
адміністративне провадження № К/990/42158/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 640/14249/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Сокол» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
15.10.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, колегія суддів виходить із такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Сокол» (далі - ТОВ «МП Сокол») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
№ 6995730/39771459 від 04.07.2022 та № 6995729/39771459 від 04.07.2022;
- рішення комісії Державної податкової служби з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за
№ 25720/39771459/2 від 21.07.2022 про відмову у задоволенні скарги та рішення Комісії Державної податкової служби з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 25721/39771459/2 від 21.07.2022 про відмову у задоволенні скарги;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.02.2022 та податкову накладну № 6 від 16.02.2022 датою їх направлення на реєстрацію.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 позов ТОВ «МП Сокол» задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
№ 6995730/39771459 від 04.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 6995729/39771459 від 04.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ «МП Сокол».
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкові накладні № 2 від 04.02.2022 та № 6 від 16.02.2022, складені ТОВ «МП Сокол», датою їх направлення на реєстрацію. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.07.2025 апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали 18.07.2025 до суду апеляційної інстанції подано клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на рахунках.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
04.08.2025 ГУ ДПС повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 після закінчення строку на апеляційне оскарження. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, втім, цю апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору. Водночас апелянт зазначав, що ним вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги, однак, враховуючи відсутність можливості для сплати судового збору при подачі апеляційної скарги вперше, ГУ ДПС просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 та поновити зазначений строк.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку та документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали, апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що ним постійно вживалися заходи з реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 відмовлено ГУ ДПС у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025, апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 прийнята з порушенням норм процесуального права, а також судом не з'ясовано всі обставини справи, що призвело до незаконного прийняття рішення.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, та доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі
№ 640/14249/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Сокол» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк Л.І. Бившева