03 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 380/4897/22
адміністративне провадження № К/990/49786/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/4897/22
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
про визнання дій протиправними скасування приписів, -
за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (у складі головуючого судді Кравціва О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Гидима Л.Я., суддів: Пліша М.А., Кузьмича С.М.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Інспекції, що полягають у проведенні 13 серпня 2021 року позапланової перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 серпня 2021 року №1-466пп та №2-466пп;
- визнати протиправними дії Інспекції, що полягають у проведенні 28 вересня 2021 року позапланової перевірки на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 вересня 2021 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що у відповідача не було правових підстав для призначення та проведення позапланової перевірки, оскільки на момент проведення останньої будівельні роботи по реконструкції квартири не проводились. Вважав відповідні дії Інспекції та приписи незаконними, такими, що суперечать чинному законодавству.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалася судами неодноразово й при первинному її розгляді суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.
4. Верховний Суд в постанові від 04 березня 2024 року зазначив, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, у формі позапланових перевірок за наявності відповідних підстав. За результатами позапланової перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому копії акта перевірки та припису мають бути вручені суб'єкту містобудівної діяльності, а у разі відмови останніх від їх отримання, у відповідних документах робиться відмітка про відмову від підпису та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням.
5. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанцій вказав на передчасність висновків судів попередніх інстанцій, адже підставою для проведення перевірки позивача стало отримання Інспекцією листа Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області від 05 січня 2020 року, однак у справі зазначений лист відсутній, як і відсутні докази витребування судами цього документа. Крім того, заперечуючи проти висновку судів про нездійснення позивачем будь-яких будівельних робіт (реконструкції об'єкта), Інспекція посилалася на матеріали фотофіксації, отримані в результаті проведення перевірки, а також на копії заяв ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, такі обставини були залишені поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, що беззаперечно вплинуло на повноту та об'єктивність установлених у справі обставин.
6. За результатами повторного судового розгляду рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, позов задоволено повністю.
7. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що відсутність у позивача статусу суб'єкта містобудування, а також недоведення Інспекцією обставин виконання будівельних чи підготовчих робіт за адресою: АДРЕСА_1 в м. Львові виключає законність проведення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Як наслідок, акти, складені за результатами таких заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не є належними доказами виявлених порушень та не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
8. Не погодившись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, Інспекція звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. У доводах касаційної скарги Інспекція по суті порушує питання неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, залишення ними поза увагою висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 січня 2018 року у справі №2а/2570/6273/2011, від 19 червня 2018 року у справі №810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі №153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі №521/17659/17, а також відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, порушення процесуальних норм у зв'язку із вирішенням спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи.
10. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже здійснили необ'єктивну правову оцінку залучених до справи доказів та фактичних обставин, які дають підстави стверджувати про законність здійснених заходів державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення позивача до відповідальності за встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. 23 грудня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
14. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 травня 2025 року №12), що унеможливлює її участь у розгляді справи, на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2025 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від цієї ж дати визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Гриців М.І.
15. ОСОБА_1 у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
16. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
17. ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , де є співвласником частини будинку, яка до реконструкції була квартирою №2.
18. На адресу Інспекції надійшов лист Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23 грудня 2020 року за №18768/43/01/09-20.
19. На підставі цього листа відповідачем видано наказ про проведення позапланової перевірки від 13 січня 2021 року №43-п та направлення для проведення позапланової перевірки від цієї ж дати за №43-пп на об'єкті проведення будівельних робіт по АДРЕСА_1, м. Львів у період з 13 по 25 січня 2021 року. Згідно із службовою запискою заступника начальника відділу інспекційної роботи від 13 січня 2021 року термін проведення перевірки продовжено на 2 робочих дні, про що видано наказ про проведення позапланової перевірки №75-п від 26 січня 2021 року та направлення для проведення позапланової перевірки від цієї ж дати за №75-пп.
20. Після відвідування уповноваженими посадовими особами місця проведення будівельних робіт складено акт №75-пп від 27 січня 2021 року, яким зафіксовано, що перевірка не проводилась, оскільки суб'єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.
21. З метою перевірки фактів, викладених у листі Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 23 грудня 2020 року за №18768/43/01/09-20, Інспекцією повторно видано наказ про проведення позапланової перевірки від 23 лютого 2021 року №146-п та направлення для проведення позапланової перевірки від цієї ж дати за №146-пп.
22. За результатом проведеного позапланового заходу контролю складено: акт перевірки від 09 березня 2021 року №146-пп, яким встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1 самовільно проведено реконструкцію квартири без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт; протокол про адміністративне правопорушення від 09 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 за частиною 5 статті 96 КУпАП; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09 березня 2021 року з вимогою в 2-ох місячний термін з дня отримання даного припису усунути виявлені порушення та негайно зупинити будівельні роботи.
23. За наслідками розгляду акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення від 09 березня 2021 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2021 року №24-а, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
24. З метою перевірки виконання вимог припису від 09 березня 2021 року видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 06 серпня 2021 року №466-пп, на підставі якого здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт. За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт позапланової перевірки від 13 серпня 2021 року №466-пп, яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09 березня 2021 року не виконано; протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 13 серпня 2021 року №1-466-пп за частиною 1 статті 188-42 КУпАП та №2-466-пп за частиною 8 статті 96 КУпАП; припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 13 серпня 2021 року, який містить вимогу про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 серпня 2021 року, який містить вимогу в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису провести знесення об'єкту самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а земельну ділянку привести у попередній стан.
25. За результатами розгляду акта перевірки та протоколів про адміністративні правопорушення від 13 серпня 2021 року винесено постанову по адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року №105-а про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та постанову по адміністративне правопорушення від 01 вересня 2021 року №106-а про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
26. 3 метою перевірки виконання вимог приписів від 13 серпня 2021 року видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 22 вересня 2021 року №591-пп, на підставі якого здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт. За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 вересня 2021 року №591-пп, яким встановлено, що припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 серпня 2021 року №2-466-пп, виданий ОСОБА_1 , - не виконаний, як і не виконано вимоги припису про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, неприйнятого в експлуатацію від 13 серпня 2021 року №1-466-пп; припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, неприйнятого в експлуатацію від 28 вересня 2021 року, який містить вимогу про негайне зупинення експлуатації магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.
27. За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколів про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2021 року винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2021 року №123-а та від 12 жовтня 2021 року №125-а про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
28. Вважаючи дії відповідача щодо здійснення перевірок та прийняття відповідних приписів за їх результатами протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Позиція Верховного Суду
29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання процесуальних норм, вказує на наступне.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. За правилами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
32. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI)
33. Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність», частиною першою статті 9 якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI.
34. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
35. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
36. Як установлено пунктом 7 Порядку №553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
37. Згідно із частиною п'ятою статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №877-V) перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
38. Частинною шостою статті 7 Закону №877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
39. Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування. У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
40. Згідно із пунктом 12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
41. Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
42. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
43. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №553).
44. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року у справі №815/1753/18 зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
45. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що в усіх оформлених за результатами позапланових перевірок документах і, зокрема, від 13 серпня та 28 вересня 2021 року зазначено, що в останній день перевірки для підписання та отримання ОСОБА_2 не з'явився, а документи надіслані поштою. Проте, до суду відповідач надав докази направлення позивачу лише тих документів, які складені за результатами позапланової перевірки 28 вересня 2021 року.
46. Крім того, не було надано Інспекцією і доказів відмови позивача від підписання актів перевірки та протоколів про адміністративне правопорушення. Відмітку про відмову позивача (його посадової особи) від підписання означених актів та протоколів також не здійснено, лише вказано про відсутність в останній день перевірки позивача.
47. Суди також зазначили, що протокол про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2021 року не було вручено позивачу, відтак ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Докази повідомлення позивача не пізніше, ніж за 3 доби про розгляд справи відносно нього в інший спосіб, ніж поштою, відповідачем також не надано.
48. Аналізуючи наведені правові норми, а також встановлені у справі обставини у їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем вимог Закону №3038-VІ та Порядку №553 в частині проведення позапланової перевірки без забезпечення прийняття в ній участі позивача (представника позивача), можливості подання ним документів, пояснень, зауважень та заперечень, перевірки повноважень на здійснення позапланової перевірки посадової особи Інспекції, а відтак, й про відсутність правових наслідків такої. При проведенні позапланової перевірки посадовими особами Інспекції порушено процедуру її проведення.
49. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
50. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
51. Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №815/2875/18.
52. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для проведення перевірки позивача стало отримання Інспекцією листа Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області від 05 січня 2021 року за №17-212-0006 із вимогою проведення перевірки законності будівництва приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
53. Разом з цим, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де є співвласником частини будинку, яка до реконструкції була квартирою АДРЕСА_2 . Реконструкція цієї квартири була завершена у 2013 році, що підтверджується наявною у матеріалах справи декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією 30 травня 2013 року за №ЛВ 142131500632, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 липня 2013 року №7423237, відповідно до якого позивач є співвласником будинку загальною площею 192,9 кв.м., сараю площею 4 кв.м. та нежитловою будівлею торгівлі площею 27,3 кв.м.
54. У ході розгляду справи обставин ведення будь-яких будівельних чи підготовчих робіт за адресою АДРЕСА_1 після введення в експлуатацію у 2013 році реконструйованої квартири АДРЕСА_2 судами не встановлено, а надані відповідачем матеріали фотофіксації, як зазначили суди, не містять інформації щодо дати, місця та обставин, за яких вони були створені. Інспекцією не надано й доказів подання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи наявності процесу будівництва за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, після введення в експлуатацію у 2013 році реконструйованої квартири АДРЕСА_2 .
55. Не визнали суди й прийнятними посилання відповідача на подані позивачем заяви від 30 серпня 2021 року про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію за адресою АДРЕСА_3 , так як згідно із статтею 29 Закону №3038-VI такі документи є вихідними даними, отримання яких передує забудові земельної ділянки.
56. Тобто під час перевірки відповідачем не було встановлено та зафіксовано здійснення позивачем жодних будівельних чи підготовчих робіт, що є передумовою проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
57. Відтак, оцінивши повноту, характер, об'єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведення відповідачем порушення позивачем відповідних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
58. Разом з тим, не погоджуючись із позицією судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, Інспекція у касаційній скарзі посилається на обставини, яким суди надавали оцінку, останні були перевірені судами з дослідженням в судовому процесі доказів, тобто фактично доводи касаційної скарги зводяться лише до переоцінки відповідних обставин, додаткової перевірки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
59. За наведеного та в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі підстави вважати помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій відсутні. Відповідних мотивів на спростовання такої позиції судів в контексті обставин даної справи скаржником не наведено, а тому умови для формування Верховним Судом правового висновку щодо у цьому конкретному випадку відсутні.
60. Не містить касаційна скарга й необхідного обґрунтування на підтвердження того, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували одні й ті ж самі норми матеріального права всупереч змісту фактичних обставин справи та їх правовому значенню, згаданому у вираженому (відображеному) правовому висновку Верховного Суду у постановах, на які, як на підставу касаційного оскарження, послалася Інспекція. В основі правозастосування Верховного Суду у вказаних відповідачем справах лежать відмінні із цією справою фактичні обставини, які зумовили відповідне трактування і застосування норм права, як наслідок, такі висновки Верховного Суду не є релевантними до цієї справи.
61. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
62. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
63. Ураховуючи наведене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко М.І. Грицiв А.Ю. Бучик