03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/13694/22
адміністративне провадження №К/990/39729/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., розглянувши клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участі третіх осіб Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними та скасування пункти постанови,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, скаржник) в якому просив:
визнати протиправними та нечинними: пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393»; підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393»; пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393»; пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №640/13694/22 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування пунктів постанови задоволено, а саме: визнано протиправними та нечинними: пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393".
29.09.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах Кабінетом Міністрів України подано касаційну скаргу.
Верховний Суд своєю ухвалою від 16.10.2025 відкрив касаційне провадження та, серед іншого, встановив десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання заперечень щодо поданого скаржником клопотання.
30.10.2025 відповідачем подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
За приписами частини першої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно із статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, лише сподівання та припущення заявника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини.
Відповідна заява повинна бути мотивована, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Проте, заявлене відповідачем у цій справі клопотання про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції не містить зазначених вище обов'язкових підстав та доказів щодо необхідності зупинення виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволені клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участі третіх осіб Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними та скасування пункти постанови.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М.Чиркін