31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 520/24729/24
касаційне провадження № К/990/18789/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (головуючий суддя - Полях Н.А.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Жигилій С.П.; судді: Макаренко Я.М., Перцова Т.С.)
у справі № 520/24729/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Енергія»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еко-Енергія» (далі - ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901, від 15 серпня 2024 року № 1030718280901.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що висновки актів перевірок є безпідставними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що податковим органом не надано доказів щодо зберігання біоетанолу в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Крім того, розрахунок штрафних санкцій контролюючим органом здійснено відповідно до останньої експортної операції, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відповідач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані у приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що є порушенням статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Вказує, що відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з чим розрахунок вартості біоетанолу здійснено відповідно до останньої експортної операції.
Верховний Суд ухвалою від 04 червня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою ГУ ДПС у Сумській області.
16 червня 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що місцем провадження виробничої діяльності ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» є Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1-Г.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру» контролюючим органом було проведено обстеження відповідності місця зберігання біоетанолу, місткістю 79 360,90 дал, за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г, установленим вимогам. Відомості про таке місце зберігання біоетанолу внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання 01 червня 2020 року за № 18140101787, що підтверджується довідкою про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149241.
01 липня 2020 року позивач отримав ліцензію на виробництво біоетанолу, терміном дії з 01 липня 2020 року до 01 липня 2025 року (реєстраційний № 990116202000001).
У період з 04 липня 2024 року по 12 липня 2024 року на підставі наказу від 03 липня 2024 року № 1399-кп відповідачем була проведена фактична перевірка позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, за місцем провадження діяльності за період з 04 липня 2024 року по дату завершення перевірки, терміном проведення не більше 10 діб, починаючи з 04 липня 2024 року.
За результатами перевірки складено акт від 12 липня 2024 року № 8054/А/18-28- 09-01/36031709, яким встановлено порушення вимог статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Також у період з 15 липня 2024 року по 24 липня 2024 року відповідачем відповідно до наказу від 15 липня 2024 року № 1481-кп була проведена фактична перевірка платника з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, за місцем провадження діяльності, за період з 13 липня 2024 року по дату завершення перевірки, терміном проведення не більше 10 діб, починаючи з 15 липня 2024 року.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт від 25 липня 2024 року № 8329/А/18-28- 09-01/36031709, яким встановив порушення вимог статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
05 серпня 2024 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 998218280901, яким застосував до платника штрафну санкцію у розмірі 11 366 433,09 грн.
15 серпня 2024 року відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 103071828090, яким застосував до позивача штрафну санкції у розмірі 3 736 667,20 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до статті 2 названого Закону виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.
Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу).
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Витяг про внесення місця зберігання спирту етилового, біоетанолу або алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до Єдиного реєстру надається суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в електронному вигляді в порядку, встановленому статтею 42 ПК України, протягом п'яти календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та надання витягів з Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.
Контролюючий орган вважає, що позивач зберігає біоетанол в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру. Відповідач вказує, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані в приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що є порушенням статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». За період з 04 липня 2024 року по 10 липня 2024 року у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, встановлено зберігання 38 180,83 дал б.с. біоетанолу, що підтверджується актами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 05 липня 2024 року № 186, від 06 липня 2024 року № 187, від 07 липня 2024 року № 188, від 08 липня 2024 року № 189, від 09 липня 2024 року № 190, від 10 липня 2024 року № 191, від 11 липня 2024 року № 192.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.
Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.
Виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності місць зберігання, внесених до Єдиного реєстру.
Матеріалами справи підтверджено, що виробничим технологічним регламентом на виробництво біоетанолу для постачання на експорт в умовах ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» від 22 лютого 2022 року передбачається виробництво біоетанолу згідно з ТУ У 20.1-36031709-006:2020 Біоетанол для постачання на експорт.
Технологічний регламент передбачає виробництво біоетанолу для постачання на експорт (далі - біоетанолу) шляхом зневоднення напівпродуктів ректифікації власного виробництва, отриманих із біомаси (спиртової бражки), шляхом біоконверсії цукровмісної сировини.
Для виготовлення біоетанолу застосовується діюча на підприємстві установка дистиляції та концентрування, установка адсорбційного зневоднення на молекулярних ситах та обладнання для обліку біоетанолу.
Зберігання біоетанолу здійснюється ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» на складі готової продукції, місткістю 79 360,9 дал, яке знаходиться за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання 01 червня 2020 року за № 18140101787, що підтверджується довідкою про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149241.
Облік, зберігання, відпуск, приймання і транспортування біоетанолу здійснюється позивачем відповідно до Положення з обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування біоетанолу та біоетанолу для постачання на експорт, яке погоджено 05 грудня 2023 року Українським науково-дослідним інститутом спирту та біотехнології продовольчих товарів (далі - Положення з обліку та зберігання).
Абзацом 4 пункту 5.4.1 Технологічного регламенту передбачено, що «біоетанол поступає на витратомір-лічильник коріолісовий Promass83P, заводський № ЕВ065Е16000, DN 25 і далі надходить в склад готової продукції». Таким чином, витратомір-лічильник коріолісовий Promass83P, заводський № ЕВ065Е16000, DN 25 обліковує отриманий з виробництва біоетанол. Вказані обставини відображені контролюючим органом в акті перевірки від 12 липня 2024 року.
Після проходження біоетанолу з виробництва через вказаний лічильник він одразу надходить в склад готової продукції - місце зберігання, яке внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Разом з тим, використання будь-яких інших резервуарів або приміщень зливного відділення Технологічним регламентом не передбачено та позивачем не здійснювалось.
На обґрунтування висновків про зберігання ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» 38 180,83 дал б.с. біоетанолу у період з 04 липня 2024 року по 10 липня 2024 року в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, відповідач посилається на акти про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 05 липня 2024 року № 186, від 06 липня 2024 року № 187, від 07 липня 2024 року № 188, від 08 липня 2024 року № 189, від 09 липня 2024 року № 190, від 10 липня 2024 року № 191, від 11 липня 2024 року № 192.
Разом з тим, вказані акти не підтверджують ті обставини, що позивач зберігав біоетанол у місці, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки вони не містять інформації, яка б дозволила встановити прямий зв'язок між обліковими операціями та фактичним місцем зберігання біоетанолу з посиланням на об'єкти та адреси зберігання, про що правильно зазначили судові інстанції.
Відповідно до вимог регламенту облік біоетанолу після проходження через витратомір Promass83P здійснюється у місці зберігання, внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Всі операції з біоетанолом від моменту його отримання з виробництва до передачі на зберігання підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, що не спростовано податковим органом.
Доказів відхилення від Технологічного регламенту контролюючим органом зафіксовано не було, відповідачем такі докази не надані.
Крім того, контролюючий орган вважав, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані в приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено статтю 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Контролюючий орган зазначив, що у періоді, охопленому перевіркою, а саме: з 13 липня 2024 року по 14 липня 2024 року включно, у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, встановлено зберігання 13 345,24 дал б.с. біоетанолу, що підтверджується актами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 14 липня 2024 року № 195 та від 15 липня 2024 року № 196, які були надані для ознайомлення представнику податкового органу на акцизному складі, та звітами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище від 14 липня 2024 року № 195 та від 15 липня 2024 року № 196, які додані до акта фактичної перевірки.
Разом з тим, акти про виробництво спирту, продукти брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18, а також звіти, на які посилається відповідач, не підтверджують факт зберігання біоетанолу позивачем у місцях, що не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, про що правильно зазначили суди.
Дані, внесені до акта П-18, є результатом автоматичного контрольного вимірювання, що здійснюється засобами електронного обліку під час передачі біоетанолу з виробництва до складу готової продукції.
Таким чином, акт П-18 фіксує лише обсяг передачі біоетанолу до офіційно зареєстрованого місця зберігання, не надаючи інформації про інші можливі місця зберігання.
Отже, вказаний висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та є необґрунтованим.
Податковим органом не надано доказів на підтвердження зберігання позивачем біоетанолу в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Висновки акта перевірки від 25 липня 2024 року базуються виключно на даних обліку виробленого позивачем біоетанолу, у свою чергу застосування фінансових санкцій відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» пов'язано із фактичним знаходженням товару в місці зберігання, яке не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.
Крім того, абзацем 11 «Розділу 1. Загальні положення» Положення з обліку та зберігання передбачено, що форма П-18 призначена для обліку щодобового виробництва біоетанолу неденатурованого за допомогою витратомірів-лічильників коріолісових та обчислювача об'єму біоетанолу з автоматичним отриманням результату вимірювання на дисплеї приладу, які встановлені на установці дистиляції та концентрування, опломбовані та повірені.
Відповідно до абзаців 1 - 4 «Розділу 2. Передача біоетанолу з виробництва у склад готової продукції» Положення з обліку та зберігання передачу біоетанолу з виробництва у склад готової продукції проводять цілодобово. Фіксація показників електронних засобів обліку здійснюється на початок першої зміни доби, крім випадків виробничої необхідності додаткової термінової перевірки роботи вказаних засобів. Вимірювання кількості біоетанолу під час передачі з виробництва у склад готової продукції виконують пропуском через засоби електронного обліку витратомірів-лічильників та обчислювача об'єму спирту. Результати автоматичного контрольного вимірювання, отримані на засобах електронного обліку, про кількість виробленого безводного спирту, дал б.с., для безпосереднього внесення в акт за формою П-18 використовують, як результати вимірювання, відносна похибка засобу електронного обліку не перевищує +-0,2% за безводним спиртом.
Разом з тим, відповідач посилається на те, що зазначені відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України. Враховуючи вищевикладене, розрахунок вартості біоетанолу здійснено контролюючим органом відповідно до останньої експортної операції.
Відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» розмір фінансових санкцій у вигляді штрафу дорівнює 100 % вартості товару, який знаходиться в місці зберігання, не винесеному до Єдиного державного реєстру.
Контролюючий орган зазначає, що директору ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» Капусті Володимиру Григоровичу 04 липня 2024 року під підпис вручено лист ГУ ДПС у Сумській області від 03 липня 2024 року № 1721/12/18-28-09-01-03 щодо надання документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, у тому числі щодо надання відомостей про обсяги виробництва та реалізації біоетанолу у кількісному та вартісному виразі. Разом з тим, зазначені відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, про що складено акт від 12 липня 2024 року № 851/С/18-28-09-01/35031709.
При розрахунку штрафних санкцій відповідач посилався на вантажну-митну декларацію від 19 березня 2024 року № 24UA805020002501U6, яка стосувалась експорту біоетанолу, який вже завершено.
Проте, відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» штраф повинен розраховуватися від вартості товару, який перебуває в місці зберігання, що не внесено до Єдиного державного реєстру, а не від вартості товару, який уже був експортований. У свою чергу, митна декларація не має відношення до обсягів біоетанолу, які могли би бути предметом порушення під час зберігання.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивачем 12 липня 2024 року було направлено на адресу контролюючого органу лист від 11 липня 2024 року № 86 - відповідь на запит від 03 липня 2024 року № 1721/12/18-28-09-01-03 з відповідними документами, у тому числі оборотами рахунку біоетанолу з 01 липня 2024 року по 11 липня 2024 року, що свідчить про повне виконання вимог контролюючого органу в межах наданого запиту.
Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку штрафних санкцій відповідачем були порушені вимоги пункту 35 частини другої статті 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова