03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/17379/23
адміністративне провадження № К/990/41823/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №320/17379/23, за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просив:
- визнати протиправною невиплату ОСОБА_1 Службою безпеки України грошового забезпечення з 24 січня 2020 року по 15 жовтня 2021 року;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати тa виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24 січня 2020 року по 15 жовтня 2021 року, обчислене за посадою першого заступника начальника Головного управління (з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення);
- визнати протиправним недоплату ОСОБА_1 Службою безпеки України вихідної допомоги при звільненні;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні, обчислену з грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Головного управління (з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення);
- визнати протиправним невиплату ОСОБА_1 Службою безпеки України індексації грошового забезпечення за 2020-2021 роки;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 2020-2021 роки;
- визнати протиправним невиплату ОСОБА_1 Службою безпеки України за 2020 та 2021 роки матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за 2020 та 2021 роки матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого за посадою першого заступника начальника Головного управління (з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення) та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати Службу безпеки України переробити та направити до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (для належного первісного обчислення ОСОБА_1 пенсії): грошовий атестат, що складався при звільненні позивача з військової служби, включивши до нього додаткові види грошового забезпечення; надбавку за особливості проходження служби 82%, надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15%, премію 10%, при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови №704; довідку про загальну суму додаткових видів грошового забезпечення позивача за останні 12 місяців служби, відобразивши у ній за кожний місяць з 16 жовтня 2019 року по 15 жовтня 2021 року надбавку за особливості проходження служби 82%, надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15%, премію 10% та суму індексації грошового забезпечення за цей період.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, позов задоволено.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року N 1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. Проте передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржником у касаційній скарзі не зазначені, що виключає можливість перегляду справи судом касаційної інстанції та, відповідно, перевірки інших доводів касаційної скарги.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Служби безпеки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №320/17379/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович