Ухвала від 03.11.2025 по справі 240/6120/24

УХВАЛА

03 листопада 2025 року

м. Київ

справа №240/6120/24

адміністративне провадження № К/990/42725/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025

у справі № 240/6120/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо відмови позивачці у наданні пільг на житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 7 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати з 11.03.2024 позивачці пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 7 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні пільг на житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 7 частини 1 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 11.03.2024 ОСОБА_1 пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 7 частини 1 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок

15.10.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про задоволення позовних вимог.

Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі № 240/6120/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

Попередній документ
131522929
Наступний документ
131522931
Інформація про рішення:
№ рішення: 131522930
№ справи: 240/6120/24
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 06.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; публічної житлової політики
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (03.11.2025)
Дата надходження: 20.10.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії