Справа № 991/7103/25
Провадження 1-кп/991/91/25
31 жовтня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяви захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368-4 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 384 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,
1. Рух кримінального провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Під час підготовчого провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_10 , захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_14 , захисником обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_11 заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 , який вирішується даною ухвалою суду.
2. Зміст поданих заяв
2.2. Зміст заяв про відвід прокурора, що були подані захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Оскільки заявлений адвокатами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відвід прокурору ОСОБА_3 має аналогічні за змістом доводи, підстави, обґрунтування та фактичні обставини, то суд здійснює розгляд відповідних заяв в сукупності.
У своїх заявах захисники стверджували про існування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 , а саме про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності прокурора і позбавляють його права брати участь у цьому кримінальному провадженні.
Так, 26.09.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 під час здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження № 52023000000000459 були вручені клопотання про зміну запобіжного заходу за підписом прокурора ОСОБА_3 . У зазначених клопотаннях зазначено про проведення під час досудового розслідування негласної слідчої (розшукової) дії у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо ОСОБА_5 .
Під час огляду відповідного носія інформації було, зокрема, оглянуто переписку за участі адвоката ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_4 , та адвоката ОСОБА_17 , захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також адвоката ОСОБА_11 . Крім того, було оглянуто листування сторони захисту, що стосувалося її правової позиції в межах кримінального провадження, доказів, що стосуються невинуватості обвинувачених. Надалі відповідне листування в повному обсязі було додано до клопотань про зміну запобіжного заходу.
За результатами проведення вказаної слідчої дії, зокрема, але не виключно, прокурору ОСОБА_3 стало відомо про наявність переписки приватного спілкування між адвокатами, які є захисниками у кримінальному провадженні № 52023000000000459, і замість того, щоб недопустити подальшого порушення гарантій адвокатської діяльності, яке вже було здійснене детективом ОСОБА_18 за наслідком здійснення ним незаконного огляду, прокурор ОСОБА_3 подав ці матеріали до суду, розкривши зміст приватного спілкування, який охоронявся адвокатською таємницею. Тим самим прокурор ОСОБА_3 порушив гарантії адвокатської діяльності.
Попри пряму заборону втручання у приватне спілкування, зміст якого охороняється адвокатською таємницею, у зв'язку з такими діями, зокрема, прокурора ОСОБА_3 , необмежена кількість осіб отримала доступ до інформації, яка охороняється законом - адвокатської таємниці, а саме до приватного спілкування адвоката ОСОБА_10 з адвокатом ОСОБА_17 , приватного спілкування адвоката ОСОБА_11 та її підзахисних, що здійснювалося ними в рамках надання професійної правничої допомоги.
Такими незаконними діями прокурора ОСОБА_3 також було здійснено негативний вплив на виконання адвокатом ОСОБА_10 професійних обов'язків, оскільки останній вимушений боротись не тільки з моральним тиском, відчуваючи постійно ризик того, що його приватне спілкування знову буде порушено працівниками САП чи НАБУ, але і зазнає матеріальної шкоди, будучи вимушеним власними матеріальними ресурсами забезпечувати захист приватності свого спілкування з клієнтами.
У зв'язку з цією ситуацією Національною асоціацією адвокатів України у своєму листі № 1625/0/2-24 від 01.10.2024 констатовано факт порушення гарантій адвокатської діяльності адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 в частині заборони втручання у приватне спілкування адвоката та клієнта. Крім того, у зв'язку з цією ситуацією ДБР було розпочато кримінальне провадження № 62024000000001052 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
На думку сторони захисту, вищезазначені обставини свідчать про повне ігнорування гарантій адвокатської діяльності та грубне невиконання прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 покладених на нього ст. 36 КПК України повноважень, відсутність належного контролю прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування та нездійснення ним належного процесуального керівництва досудовим розслідуванням, потурання та підтримання порушень органом досудового розслідування імперативних вимог чинного законодавства, що, у свою чергу, свідчить про виняткову упередженість та зацікавленість прокурора ОСОБА_3 в результатах розгляду даної справи, у зв'язку з чим він має бути відведений від участі в цьому кримінальному провадженні.
2.3. Зміст заяви про відвід прокурора, що була подана захисником ОСОБА_14 .
У своїй заяві захисник стверджував про існування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 , а саме про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності прокурора і позбавляють його права брати участь у цьому кримінальному провадженні.
Так, 22.07.2025 під час підготовчого судового засідання у ході з'ясування обставин відсутності обвинуваченої ОСОБА_9 прокурор ОСОБА_3 повідомив суду, що вона 03.12.2024 була затримана в порядку екстрадиційної процедури, а в подальшому звільнена з-під варти. Проте повідомлена прокурором інформація, як згодом було встановлено, не відповідала дійсності.
07.08.2025 під час чергового судового засідання захисником ОСОБА_14 було долучено до матеріалів справи копії документів, з яких вбачалося, що обвинувачена ОСОБА_9 протягом всього часу перебуває в СІЗО м. Мюнхен у зв'язку з виконанням екстрадиційної процедури та жодного разу не звільнялася з-під варти. Однак прокурор ОСОБА_3 , коментуючи долучену стороною захисту документацію, зазначив, що вважає цю інформацію недостовірною. При цьому прокурором ОСОБА_3 вже було подано клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_9 , яке містило неправдиві відомості щодо невстановленого місця її перебування та щодо її переховування від сторони обвинувачення.
У подальшому прокурор ОСОБА_3 долучив до матеріалів справи відповідь Інтерполу, яка, на думку захисту, була отримана ним у позапроцесуальний спосіб - на запит детектива, який вже не міг виконувати жодних повноважень на стадії судового провадження. У такий спосіб прокурор ОСОБА_3 знову повідомив суду недостовірні відомості про те, що ОСОБА_9 досі не відшукана й наполягав на проведенні судових засідань без її участі.
Крім того, 16.09.2025 під час розгляду судом запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 прокурор ОСОБА_3 долучив до матеріалів справи копії документів, які він вважає доказами винуватості не тільки останньої, але й підзахисного адвоката ОСОБА_14 - обвинуваченого ОСОБА_7 , а також не зважаючи на те, що на даній стадії судового розгляду долучення таких документів не передбачено, почав їх оголошувати, чим намагався сформувати у суду негативне ставлення до обвинуваченого ОСОБА_7 .
За таких обставин уже під час підготовчого засідання прокурор ОСОБА_3 неодноразово ствердно повідомляв суду недостовірні відомості, намагався сформувати негативне враження у суду щодо обвинуваченого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_14 , а також застосував неналежну правову процедуру до одного з обвинувачених - ОСОБА_9 , подавши клопотання про спеціальний судовий розгляд стосовно неї та наполягаючи на проведенні підготовчого судового засідання без її участі.
Сукупність вищевикладених обставин, на переконання захисника, свідчить про наявність упередженості в діях прокурора ОСОБА_3 , що суперечить засадам і завданням кримінального провадження, адже такі дії є несумісними із законодавчо-визначеною роллю сторони обвинувачення, яка має діяти не з метою обов'язкового засудження особи за будь-яку ціну, а законно та з метою встановлення об'єктивної істини й забезпечення справедливості, а також з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У зв'язку з цим прокурор ОСОБА_3 має бути відведений від участі в цьому кримінальному провадженні.
Сторона захисту переконана, що у випадку відмови у відводі прокурора ОСОБА_3 останній у ході подальшого підтримання публічного обвинувачення не тільки висловлюватиме свою позицію з питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду та безпосереднім проведенням судового розгляду, але й по суті обставин пред'явленого обвинувачення, що з огляду на вищевикладене буде викликати обґрунтовані сумніви в достовірності та умотивованості тверджень прокурора.
3. Позиції учасників судового засідання
Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 підтримали подані ними заяви про відвід прокурора, просили задовольнити з викладених у них підстав.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 підтримали позицію своїх захисників, додаткових пояснень не надали.
Захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 підтримали подані заяви про відвід прокурора, просили задовольнити з викладених у них підстав, додаткових пояснень не надали.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти задоволення заяв про відвід прокурора, висловивши позицію щодо необхідності продовження участі прокурора ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження. Позиція ОСОБА_6 мотивована тим, що прокурором у кримінальному провадженні допущено багато процесуальних порушень та помилок, а тому відведення його від участі в цьому кримінальному провадженні позбавить суд можливості перевірити і підтвердити наявність цих порушень та, у випадку необхідності, застосувати відповідні правові наслідки. Захисник ОСОБА_15 підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , додаткових пояснень не надав.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяв про його відвід. Прокурор зазначив, що в межах всіх кримінальних провадженнях діє виключно в спосіб, в порядку та в межах, що визначені кримінальним процесуальним законодавством, а його ставлення до обвинувачених в межах цього кримінального провадження аналогічне ставленню до обвинувачених в інших кримінальних провадженнях. Жодного упередженого чи необ'єктивного ставлення до обвинувачених у прокурора немає.
З приводу недостовірності повідомленої інформації про звільнення ОСОБА_9 з-під екстрадиційного арешту прокурор пояснив, що це було його припущенням, яке було зроблено на підставі досвіду в інших кримінальних провадженнях, де мали місце аналогічні ситуації. Проте на момент висловлення вказаних припущень жодного офіційного підтвердження та листування з приводу того, що ОСОБА_9 була звільнена з-під екстрадиційного арешту, у сторони обвинувачення з компетентними органами іноземної держави не було. У будь-якому випадку ці обставини, на переконання прокурора ОСОБА_3 , не вказують на його упередженість чи необ'єктивність по відношенню до обвинуваченої ОСОБА_9 .
Прокурор не заперечував проти того, що під час досудового розслідування, у тому числі після вручення повідомлень про підозр, на підставі ухвал слідчих суддів проводилися негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , за результатами яких було отримано доступ до змісту їх приватного спілкування, яке, зокрема, було пов'язано із здійсненням адвокатами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своєї професійної діяльності. Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі, в порядку та в межах, що визначені кримінальним процесуальним законодавством, і виключно з метою підтвердження виконання ОСОБА_5 , ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків, що були пов'язані із забороною спілкування з іншими учасниками кримінального провадження та були покладені на них відповідними ухвалами слідчих суддів про застосування запобіжного заходу. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стороною обвинувачення було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 порушили обов'язки, покладені на них ухвалами слідчих суддів про застосування запобіжного заходу, у зв'язку з чим стороною обвинувачення були подані клопотання про зміну запобіжних заходів шляхом застосування до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 більш суворих запобіжних заходів. Як додатки до вказаних клопотань було використано матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Ці матеріали, рівно як і доводи сторони захисту про неможливість їх використання у зв'язку з порушенням адвокатської таємниці, були предметом неодноразового судового контролю з боку суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. За результатами проведеного судового контролю суддями не було встановлено жодних процесуальних порушень, про які стверджує сторона захисту як про підставу для відводу прокурора ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_3 також висловив своє переконання, що недоліки та порушення при проведенні процесуальних дій та/або прийнятті процесуальних рішень самі по собі з абсолютною однозначністю не вказують на упередженість та необ'єктивність прокурора в межах кримінального провадження і не дають підстав для його відводу від участі в цьому провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, прокурор ОСОБА_3 наполягав на відсутності підстав для його відводу та на необхідності залишення поданих стороною захисту заяв без задоволення.
4. Оцінка та мотиви суду
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу прокурору під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Щодо відводу, заявленого захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
За результатами заслуховування учасників судового засідання, дослідження матеріалів справи та заявленого відводу суд доходить висновку, що стороною захисту не доведено наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 , а саме належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора.
Фактично доводи сторони захисту зводяться до незгоди 1) з процесуальними діями сторони обвинувачення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами яких отримано доступ до змісту приватного спілкування, яке охоронялося адвокатською таємницею, 2) з процесуальним рішенням прокурора щодо використання результатів цих негласних слідчих (розшукових) дій для подання під час досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу на більш суворий запобіжний захід, а також стосуються обґрунтування незаконності таких процесуальних дій та рішень.
Тобто, доводи сторони захисту знаходяться не в площині обґрунтування та доведення існування обставин, які впливають на об'єктивність та неупередженість процесуальних дій/рішень прокурора і унеможливлюють його подальшу участь в межах даного кримінального провадження, а в площині обґрунтування та доведення незаконності окремих процесуальних дій/рішень прокурора, хоча крізь цю призму сторона захисту і намагається довести необ'єктивність та упередженість прокурора.
Навіть стверджуючи про очевидну та безумовну незаконність рішень/дій сторони обвинувачення та запевняючи про те, що йдеться не про оцінку законності, а про ставлення прокурора до відповідних рішень/дій як очевидно незаконних, сторона захисту все одно висловлює свою незгоду з процесуальними рішеннями та діями прокурора ОСОБА_3 , оскільки фактично тим самим висловлює незгоду з процесуальною позицією прокурора щодо законності процесуальних рішень/дій, які сторона захисту вважає незаконними.
Суд переконаний, що процесуальні порушення, які мають місце при вчиненні дій та прийнятті рішень в межах кримінального провадження, можуть свідчити про незаконність таких дій та рішень, їх результатів, але з абсолютною однозначністю не вказують на те, що суб'єкт проведення таких дій та прийняття таких рішень є заінтересованим в результатах кримінального провадження чи упередженим або необ'єктивним.
Тому якщо сторона захисту вважає незаконними процесуальні дії та рішення прокурора ОСОБА_3 , зокрема, щодо використання матеріалів НСРД, які містять інформацію, яка охороняється адвокатською таємницею, то це не позбавляє сторону захисту можливості використання правомірних позапроцесуальних (наприклад, шляхом подання заяви про вчинення злочину, звернення до органів адвокатського самоврядування, що і було зроблено стороною захисту, або звернення зі скаргами до уповноважених органів влади) та процесуальних (наприклад, відстоювати позицію недопустимості доказів, отриманих внаслідок втручання в адвокатську таємницю тощо) способів реагування. Використання інституту відводу для відстоювання позиції щодо незаконності процесуальних дій та рішень учасників кримінального провадження, а також результатів цих дій та рішень є несумісним з цілями і завданнями цього інституту.
Крім того, з повного та відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що сторона захисту неодноразово під час досудового розслідування заявляла відвід прокурору ОСОБА_3 з аналогічних підстав. Наприклад, захисник ОСОБА_11 заявляла відповідні відводи під час розгляду слідчими суддями Вищого антикорупційного суду клопотань адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та клопотань прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ОСОБА_8 (справа № 991/10082/24 (провадження № 1-кс/991/10127/24) та справа № 991/10083/24 (провадження № 1-кс/991/10128/24) відповідно).
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у справах № 991/10082/24, № 991/10083/24 заявлений прокурору ОСОБА_3 відвід визнано необґрунтованим та так само констатовано, що доводи сторони захисту зводяться до незгоди з процесуальними діями прокурора, оспорювання їх законності.
Ба більше, доводи сторони захисту щодо порушення адвокатської таємниці та гарантій адвокатської діяльності внаслідок втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом були предметом судового контролю при безпосередньому розгляді вищезазначених клопотань про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 у справі № 991/10083/24 (провадження № 1-кс/991/10128/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024 (номер справи той самий, провадження № 11-сс/991/847/24), а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.11.2024 у справі № 991/10082/24 (провадження № 1-кс/991/10127/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024 (номер справи той самий, провадження № 11-сс/991/857/24), було здійснено перевірку доводів сторони захисту про порушення гарантій адвокатської діяльності, якими сторона захисту обґрунтовує також наявність підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 .
За результатами перевірки цих доводів слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не констатовано наявності порушень.
Отже, доводи захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про наявність підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 під час досудового розслідування були предметом неодноразового судового контролю, який здійснювався як при розгляді аналогічних заяв про відвід прокурора ОСОБА_3 , так і при безпосередньому вирішенні таких доводів по суті, та за результатами якого не встановлено ані підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 , ані порушень кримінального процесуального законодавства.
Заявлення під час судового провадження відводу прокурору з тих самих підстав, з яких такий відвід неодноразово заявлявся під час досудового розслідування і був визнаний необґрунтованим та які були об'єктом неодноразового судового контролю, має ознаки зловживання процесуальними правами з боку сторони захисту та навмисного використання інституту відводу всупереч його цільовому призначенню.
За вищевикладених обставин суд доходить висновку, що заявлений захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відвід прокурору ОСОБА_3 є необґрунтованим, недоведеним та має ознаки зловживання процесуальними правами. Тому з цих підстав у задоволенні цього відводу слід відмовити.
Щодо відводу, заявленого захисником ОСОБА_14 .
За результатами заслуховування учасників судового засідання, дослідження матеріалів справи суд доходить висновку, що заявлений захисником ОСОБА_14 відвід прокурору ОСОБА_3 аналогічний відводу, який захисник ОСОБА_11 заявляла прокурору ОСОБА_3 під час підготовчого провадження, коли розглядалося питання про застосування обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу (Т. 7, а.с. 233-237).
Заявлений захисником ОСОБА_14 відвід прокурору, рівно як і зазначений відвід, що заявлявся захисником ОСОБА_11 раніше, так само стосується обставин повідомлення прокурором ОСОБА_3 недостовірних відомостей про звільнення обвинуваченої ОСОБА_9 з-під екстрадиційного арешту, а також обставин подання прокурором матеріалів досудового розслідування під час розгляду на стадії підготовчого провадження клопотання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу.
Вищезазначений відвід, що заявлявся захисником ОСОБА_11 , та доводи щодо неможливості використання матеріалів досудового розслідування під час підготовчого провадження для вирішення питання про обрання, зміну, скасування запобіжного заходу, були вирішені ухвалами суду від 16.09.2025, в яких цей відвід визнано необґрунтованим, а також констатовано можливість сторони кримінального провадження, яка під час підготовчого провадження заявляє клопотання щодо запобіжного заходу, надавати в обґрунтування викладених у клопотанні обставин будь-які документи (докази), у тому числі прохати про допит свідків, які вона вважає необхідними та достатніми, а також вказує на можливість суду дослідити ці документи з метою вирішення питання щодо запобіжного заходу і лише з цією метою. Вказані документи та зроблені на їх підставі висновки, включно з поясненнями учасників кримінального провадження, мають значення лише для прийняття рішення щодо запобіжного заходу і не враховуються судом при винесенні остаточного судового рішення.
Підстав для інших висновків стороною захисту не доведено, а судом не встановлено. Як і в ухвалах від 16.09.2025, суд констатує, що матеріали досудового розслідування, які долучалися прокурором для розгляду питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу та які могли містити інформацію щодо інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, мали значення лише для розгляду питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу і не мали жодного доказового значення щодо суті обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в межах цього провадження.
З підстав, що викладені вище, суд також констатує, що заявлення під час судового провадження відводу прокурору з тих самих підстав, з яких такий відвід вже заявлявся під час цього же судового провадження і був визнаний необґрунтованим, має ознаки зловживання процесуальними правами з боку сторони захисту та навмисного використання інституту відводу всупереч його цільовому призначенню.
За вищевикладених обставин суд доходить висновку, що заявлений захисником ОСОБА_14 відвід прокурору ОСОБА_3 є необґрунтованим, недоведеним та має ознаки зловживання процесуальними правами. Тому з цих підстав у задоволенні цього відводу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-83, 372, 376, 392 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023.
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_14 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023.
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_11 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1