04 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 572/4483/24
Провадження № 22-ц/4815/1181/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
секретар судового засідання - Пиляй І. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сарненська міська рада Рівненської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шендери Олени Миколаївни на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року, ухвалене в м. Сарни у складі судді Ведяніної Т. О., повним текстом
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Сарненської міської ради Рівненської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини. Мотивуючи вимоги, вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат ОСОБА_3 , а вона є спадкоємицею п'ятої черги за законом після його смерті. Спадщина відкрилася на квартиру АДРЕСА_1 , інших спадкоємців не має. Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 , однак їй було відмовлено у прийнятті заяви та в усній формі запропоновано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин та визначення додатковий строк для прийняття спадщини. Просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року позов ОСОБА_2 до Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Шендера О. М. подала апеляційну скаргу в якій вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини з підстав того, що не доведено поважність причин пропущення строку. Син скаржниці звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , і нотаріус пояснила необхідність встановлення родинних відносин та додаткового строку для прийняття спадщини у судовому порядку. У 2018-2019 роках позивачка перенесла три інсульта, що підтверджується записами у медичній картці. На день звернення до суду позивачці виповнилось повних 78 років, з лютого 2022 року в країні розпочалася повномасштабна війна. Враховуючи ці обставини та перенесені позивачкою хвороби, причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є поважними. Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі № 315/714/19 визнав перебування спадкоємця на амбулаторному лікування достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску строку прийняття спадщини. Вищевказані обставини свідчать що рішення суду першої інстанції має бути скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу Сарненська міська рада Рівненської області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог сторони не оскаржують, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині рішення в апеляційнеому порядку не переглядається.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, апеляційний суд прийшов до слідуючих висновків.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про встановлення додатковго строку про прийняття спадщини, суд першої інстанції у своїх висновках вказав, що позивачкою не доведено наявність поважних причин, які б об'єктивно та непереборно перешкодили їй у поданні заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.
Судом встановлено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис № 171.
ОСОБА_3 проживав у квартирі АДРЕСА_1 .
Квартира належала ОСОБА_3 та його матері - ОСОБА_5 на праві спільній сумісній власності без визначення часток згідно Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Сарненської міської ради від 22.07.1993 року.
На час розгляду справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно хто є власником квартири АДРЕСА_1 .
Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . За життя склала заповіт згідно якого належне їй право спільної сумісної власності у квартирі АДРЕСА_1 заповіла на користь дочки ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 відмовився від спадкового майна після смерті матері на користь дочки спадкодавці ОСОБА_6 , і їй були видані свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошовий вклад та свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти в сумі 812,40 грн.
З відповіді Сарненської державної нотаріальної контори Рівненської області вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкова справа після її смерті не заводилась.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Позивачка є двоюрідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , що встановлено даними рішенням суду. У своїй позовній заяві просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Обгрунтовуючи вимоги, вказувала, що строк звернення до нотаріуса пропустила, оскільки у 2018 році перенесла два інсульти, у грудні 2019 року розпочалося вірусне захворювання Covid-19, а 24 лютого 2022 року на території України був введений воєнний стан.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження своїх доводів про поважність причин пропуску строку, позивачка надала копію медичної картки амбулаторного хворого. Згідно даних медичних документів ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікування з 03.01.2019 по 14.01.2019. Долучені до справи медичні документи не свідчать про те, що позивачка у 2018 році перенесла два інсульти і по стану здоров'я не могла з незалежних від неї причин у шестимісячний строк звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що надані позивачкою докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з введеними карантинними обмеженнями охоплюють лише частину строку, становленого на прийняття спадщини. Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останнім днем звернення до нотаріуса із заявою було 25 січня 2019 року. Постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Тобто позивач, обґрунтовуючи неможливість своєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини, фактично на увазі мала період часу починаючи з 11 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року. Позивачкою не надано, а судом першої інстанції не встановлено існування поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини до 11 березня 2020 року. Окрім іншого, після 31 серпня 2020 року (пом'якшення карантинних обмежень) до дати звернення із позовом до суду - 4 жовтня 2024 року, минуло більше чотирьох років. Жодних доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У апеляційній скарзі не наведено жодного аргументи, який би спростовував висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів про поважність причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку.
Апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шендери Олени Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.