Справа № 542/2325/24 Номер провадження 22-ц/814/3225/25Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю.О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
23 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Дряниця Ю.В.,
судді Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
секретар: Чемерис А.К.
за участю: ОСОБА_1 , адвоката Євтухової Т.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новосанжарський відділ державіної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Тетяна Володимирівна, Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, про оголошення фізичної особи померлою,-
У грудні 2024 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нові Санжари, Новосанжарського району, Полтавської області, померлим.
В заяві посилався на те, що його сина ОСОБА_2 , рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року визнано безвісно відсутнім з 16.05.2021 року.
Зазначав, що востаннє він бачив сина 15.05.2021 року у себе вдома, коли той збирався їхати в м.Нікополь, Дніпропетровської області на заробітки. З 15.05.2021 року та по даний час син на зв'язок не виходить, місце його перебування не встановлено. Вважає, що ОСОБА_2 міг збити автомобіль, коли він повертався додому по автомобільній дорозі, де рухається багато автомобілів.
За фактом зникнення ОСОБА_2 Відділенням поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області 31.07.2023 року розпочато кримінальне провадження №12023170480000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, однак слідчі дії з його розшуку не дали жодних результатів, як наслідок, відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 відсутні. Відповідно до інформації слідчого станом на 2024 року місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено.
Заявник зазначає, що починаючи з 2018 року його син їздив на заробітки в м.Нікополь, він з ним спілкувався два рази на тиждень. Де перебуває син, йому на даний час не відомо. Вважає, що його могла збити машина, оскільки, він повертався додому по автомобільній дорозі з великим рухом автомобілів.
Оголошення ОСОБА_2 померлим заявнику необхідно для оформлення спадкових прав.
Оскільки ОСОБА_2 в місці постійного проживання відсутній більше трьох років, будь-яких відомостей про нього з 2021 року по даний час немає, заявник вважає, що є підстави для оголошення його померлим.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про імовірну смерть ОСОБА_2 .
З рішенням суду не погодився заявник. У доводах апеляційної скарги вважає висновки районного суду помилковими. Наводить доводи, аналогічні доводам, викладеним у заяві.
Звертає увагу суду на те, що у ОСОБА_2 не було підстав переховуватися від суду, оскільки він зник 15.05.2021 року, та лише з 27.05.2021 року він знаходиться у розшуку як особа, що переховується від суду. Отже, ОСОБА_2 не міг знати про те, що він є особою, яку оголошено у розшук.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином заявника ОСОБА_1 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №123/15.2-41 від 20 серпня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30 серпня 2005 року, але станом на 20 серпня 2024 року за місцем реєстрації не проживає (а.с.14).
Згідно даних, що містяться в довідці виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №05/15.2-41 від 14 січня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30 серпня 2005 року, але станом на 01 січня 2025 року за місцем реєстрації не проживає (а.с.68).
З витягу з ЄРДР (а.с.15) вбачається, що 31.07.2023 року до Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про те, що в період часу із 15.05.2021 по теперішній час його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Нові Санжари, Новосанжарського району, Полтавської області, останнім часом проживаючий у м.Нікополь, Дніпропетровської області, не виходить на зв'язок. На даний час місце його перебування не встановлено.
Відповідно до листа слідчого СВ Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за фактом зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчим відділенням Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у кримінальному провадженні №12023170480000202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, проводиться досудове розслідування.
Працівники сектору кримінальної поліції ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводять ряд оперативно розшукових заходів націлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також орієнтовано громадськість, особовий склад територіальних підрозділів ГУНП в Полтавській області, а також особовий склад інших територіальних підрозділів Національної поліції України (а.с.67).
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07.11.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано безвісно відсутнім з 16.05.2021 року (а.с.10-12).
Згідно з відомостями виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 21.04.2025 року (а.с.173) ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30.08.2005 року, але фактично за даною адресою не проживає. Крім нього за даною адресою зареєстрована його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (перебуває за межами України). Інформація про наявність інших родичів, останнє місце роботи, перебування ОСОБА_2 відсутня. Власного житла на території немає. Має у власності земельну частку (пай) площею 2,5742 га, кадастровий номер 5323482200:00:004:0548, яка передана в оренду ТОВ «Агрофірмі «Перше Травня».
Відповідно до повідомлення Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №82/30.24-27 від 13.02.2025 року, при перевірці в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актових записів про державну реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, народження дітей, зміну імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено (а.с.90).
Згідно з повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 15.05.2021 по 31.12.2024 в Базі даних не виявлено (а.с.91, 102).
Згідно з листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (а.с.93, 113), згідно з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі засуджених та осіб, узятих під варту, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з травня 2021 року по грудень 2024 року, покарання не відбував та під вартою не тримався.
Як вбачається з повідомлення Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України, надано інформацію щодо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2 кварталу 2021 року по 4 квартал 2024 року, зокрема в 3, 4 кварталі 2021 року, 1, 3, 4 кваpталі 2022 pоку, 3 кварталі 2023 року, 3 кварталі 2024 року ОСОБА_2 нараховувався дохід за надання земельної ділянки в оренду (а.с.98, 99, 100).
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 №1/153 від 04.03.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу по мобілізації та на військову службу за контрактом в період з 2021 року по 2025 роки ІНФОРМАЦІЯ_5 не призивався.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 18.02.2020 року та з 12.02.2025 року рахується порушником правил військового обліку у зв'язку з надсиланням засобами поштового зв'язку повістки до ТЦК та СП та відповідно неявки у строк зазначений в повістці (а.с.111).
Згідно з довідкою №115-17022025/53210 Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Полтавській області (а.с.106-109) ОСОБА_2 засуджений 10.09.2020 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.
Поставлений на облік 21.10.2020 року в Новосанжарський РС ФДУ «Центр пробації» в Полтавській області.
Поставлений на облік 09.12.2020 року в Київський РВ ФДУ «Центр пробації» в м.Полтаві у зв'язку з пересиланням справи для виконання за територіальністю.
Знятий з обліку 14.12.2020 року у зв'язку з пересиланням справи в Київський РВ ФДУ «Центр пробації» в Полтавській області.
Згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 29.11.2024 року на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнений за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням карності за дане діяння. Вважати засудженим за ч.3 ст.185, ст.75 КК України - 3 роки позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.
27.05.2021 року знаходиться в розшуку як особа, що переховується від суду.
Згідно з інформацією Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області (а.с.133) на обліку Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області з 09.12.2020 року перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особова справа переслана з Полтавського РС № 6 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області для виконання вироку суду по територіальності), засуджений 10.09.2020 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 70, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з пояснень засудженого від 02.03.2021 року та 13.04.2021 року останній повідомляв, що змінив місце мешкання та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 у квартирі брата. У зв'язку з чим до Полтавського РС № 6 неодноразово направлялися запити щодо перевірки місця проживання, але факт проживання так і не підтвердився.
Судом встановлено, що отримати скановані копії пояснень засудженого немає можливості так як особова справа відносно ОСОБА_2 з 13.04.2021 року перебуває в Київському районному суді м.Полтави у зв'язку із перебуванням на розгляді подання про скасуванням іспитового строку.
13.04.2021 року Київським РВ до Київського районного суду м.Полтави направлялось клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
23.10.2024 року до Київського районного суду м. Полтави направлено клопотання про вирішення питання про приведення вироку Новосанжарського районного суду м. Полтави від 10.09.2020 року у відповідність у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.11.2024 року подання задоволено, вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року стосовно ОСОБА_2 приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024. На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 (за епізодом кримінальних правопорушень: від 09.05.2018, 15.05.2018, 25.05.2018 та 04.06.2018) за ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке особа засуджена. Вважати ОСОБА_2 таким, що засуджений за ч.3 ст.185 КК України, за епізодом кримінального правопорушення від 02.05.2018 до покарання у виді 3 років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін.
17.06.2021 року Київським РВ до ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області направлено клопотання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів відносно ОСОБА_2
15.11.2021 року до Київського РВ з ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення, про те що матеріали відносно розшуку ОСОБА_2 направлено до ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (селище Нові Санжари) на приєднання до ОРС № 4/21 від 04.06.2021 року.
Станом на 26.03.2025 ОСОБА_2 , 1985 року народження перебуває в розшуку ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Отже, на підставі досліджених доказів районним судом встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений 10.09.2020 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік та перебував на обліку в Новосанжарський РС ФДУ «Центр пробації» в Полтавській області. В зв'язку зі зміною місця проживання ОСОБА_2 , він з 09.12.2020 року перебуває на обліку в Київському РВ ФДУ «Центр пробації» в м.Полтаві. При цьому місцем його проживання зазначено: АДРЕСА_3 , яке він змінював та, виходячи з наданих ним пояснень органу пробації, він періодично проживав за місцем проживання його брата в АДРЕСА_1 .
В зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання покладених на нього вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року обов'язків органом пробації, зокрема й через неявку на реєстрацію, а також через не повідомлення про зміну місця проживання, інспектором відділу пробації ще 13.04.2021 року, тобто до дати імовірного зникнення ОСОБА_2 (15.05.2021 року), було складено подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання, яке 19.04.2021 року направлено до Київського районного суду м.Полтави.
Та ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 27.05.2021 року в межах розгляду подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_2 для відбування призначеного вироком Новосанжарським районним судом Полтавської області від 10.09.2020 року покарання, ОСОБА_2 оголошений в розшук (а.с.152).
Відмовляючи у задоволенні заяви районний суд вказав, що встановлені судом обставини свідчать про високу імовірність того, що відсутність ОСОБА_2 може бути умисною, оскільки останній переховувався від органу пробації та суду з метою уникнення відбування покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року. Разом з цим, суд зазначив, що встановлені обставини не дають підстав для висновку про імовірну смерть ОСОБА_2 ..
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
За загальним правилом громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Частиною першою статті 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
При цьому на наявність права, а не обов'язку суду оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує зміст частини першої статті 46 ЦК України.
При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Вказаний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18) та від 09 вересня 2020 року у справі № 467/1274/18 (провадження № 61-10753св20).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням положень статті 46 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що немає достатніх підстав для припущення смерті ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не міг знати, що його оголошено у розшук грунтуються на припущеннях, оскільки підставою для складення інспектором відділу пробації 13.04.2021 року подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання було ухилення ним від виконання покладених на нього вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року обов'язків органом пробації, зокрема й через неявку на реєстрацію, а також через не повідомлення про зміну місця проживання. Тобто оголошення ОСОБА_2 у розшук є результатом його бездіяльності, а саме: ухилення від виконання обов'язків згідно вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року. При цьому, суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 був обізнаний як про зобов'язання виконання покладених на нього вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.09.2020 року обов'язків, так ї щодо наслідків невиконання цих зобов'язань.
Отже, враховуючи встановлені місцевим судом обставини, колегія суддів вважає висновок про відмову у задоволенні заяви вірним.
Посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду колегія суддів не бере до уваги, оскільки наведені заявником висновки не є релевантними обставинам даної справи.
Оскільки висновки у наведених заявником справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Так, зокрема у наведеній заявником правовій позиції, наведеній у постанові ВС №750/9745/21 судом достовірно встановлено, що існують достатні підстави для припущення смерті особи, оскільки остання з 2002 року відсутня за місцем свого проживання, заходами розшуку встановити місце її перебування не виявилось можливим, не отримує доходів і щодо неї відсутня будь-яка інформація протягом останніх двадцяти років.
При цьому, у справі яка переглядається зі встановлених обставин слідує, що є припущення, що ОСОБА_2 , якого заявник просив визнати померлим, може переховуватись від суду.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правомірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків місцевого суду не впливають, оскільки не ґрунтуються на доказах та зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою.
Враховуючи, що апеляційна скарга містить доводи, які є аналогічними за своїм змістом позиції заявника, якій суд першої інстанції надав вірну правову оцінку, колегія суддів не вбачає за необхідне надавати обґрунтування кожному з доводів скарги, що узгоджується з усталеною практикою ЕСПЛ, зокрема при розгляді справи «Серявін та інші проти України».
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.
За вказаних обставин, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст.367, 374, ст.375, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця
Судді : Л. І. Пилипчук
О.В. Чумак