Справа № 553/1069/25 Номер провадження 33/814/950/25Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
03 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кононець Л.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кононець Людмили Анатоліївни на постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року,-
Постановою судді Подільського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 08.03.2025 о 23 год. 24 хв. в м. Полтава, вул. А.Кукоби, 38, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №91 від 09.03.2025, результат огляду позитивний - 1,87‰, від керування автомобілем відсторонений, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою захисник ОСОБА_1 - адвокат Кононець Л.А. подали апеляційну скаргу, в якій прохають скасувати постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що винесену постанову вважає незаконною, оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, неповно дослідив докази, невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що призвело до помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Стверджує, що докази, які стали підставою визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності зібрані із порушенням порядку їх зібрання є недопустимими, що спричиняє наслідок у вигляді відсутності складу адміністративного правопорушення та необхідності закриття провадження.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що отримав постанову в приміщенні судді 17.09.2025 року.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.03.2025 о 23 год. 24 хв. в м. Полтава, вул. А.Кукоби, 38, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №91 від 09.03.2025, результат огляду позитивний - 1,87‰, від керування автомобілем відсторонений, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №266419 від 09.03.2025; чеком приладу Drager ALCOTEST 6820 доданим до протоколу серії ЕПР1 №266419 від 09.03.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння від 03.09.2025; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.03.2025, відповідно до якого транспортний засіб Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 , мав видимі пошкодження, а саме був пошкоджений лівий підкрилок, ліве бокове дзеркало, ЛФК по кузову вм'ятий, по всьому кузову подряпини; відеозаписами, зробленими 09.03.2025 за допомогою нагрудних відеокамер поліцейських та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пункт 2.9 Правил дорожнього руху України визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані сп'яніння, хворобливому стані або під впливом препаратів, що знижують увагу та реакцію, а також керувати незареєстрованим, незастрахованим або небезпечно забрудненим транспортним засобом. Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_2 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України.
В обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги зазначає, що винесену постанову вважає незаконною, оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, неповно дослідив докази, невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що призвело до помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається, що факт керування транспортного засобу Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , момент зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу та роз'яснення підстав зупинки. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на встановлення алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Після пропозиції поліцейських проїхати в їх автомобілі до лікарні, ОСОБА_1 , перебуваючи на водійському сидінні, почав сперечатись, наполягаючи на переміщенні до медичного закладу виключно на його автомобілі, поводив себе неадекватно обстановці, що склалась, висловлювався в грубій нецензурній формі, погрожував негативними наслідками поліцейським. Після тривалих умовлянь, ОСОБА_1 погодився пройти огляд, вийшов із автомобіля та переміщаючись до автомобіля працівників патрульної поліції намагався втекти, однак був зупинений поліцейським. Під час руху в поліцейському автомобілі поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою, ображав працівників поліції, та погрожував подальшою розправою. В медичному закладі намагався чинити опір при проведення дослідження, не виконував вказівки лікаря та медичного працівника необхідні для визначення стану сп'яніння. Після проведення дослідження в медичному закладі за допомогою приладу Drager ALCOTEST 6820, заперечував стан алкогольного сп'яніння та наполягав на відібранні біологічного матеріалу, провівши повторний тест результат огляду склав 1.87 проміле, попередній був 1.89 проміле.(хронологічний відрізок 01:14:10 - триває далі). В подальшому працівники поліції роз'яснили останньому його права та обов'язки передбачені Конституцією України та КУпАП та в подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо інших доводів, апеляційний суд не бере до уваги, так як зазначені порушення в доводах апеляційної скарги не є суттєвим та жодним чином не вплинуло на правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, матеріали справи містять докази, які підтверджують вину останнього, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №266419 від 09.03.2025; чеком приладу Drager ALCOTEST 6820 доданим до протоколу серії ЕПР1 №266419 від 09.03.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння від 03.09.2025; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.03.2025, відповідно до якого транспортний засіб Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 , мав видимі пошкодження, а саме був пошкоджений лівий підкрилок, ліве бокове дзеркало, ЛФК по кузову вм'ятий, по всьому кузову подряпини та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Кононець Людмили Анатоліївни задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року - задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кононець Людмилі Анатоліївні строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кононець Людмили Анатоліївни - залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 15 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин