Справа № 554/8145/24 Номер провадження 11-кп/814/1499/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора представника органу пробації захисника засудженогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 14 травня 2025 року,
Цією ухвалою щодо ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, працюючого тістомісом у ТОВ "Хлібна майстерня "Грін"», засудженого вироком Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 13 серпня 2024 року за ч.1 ст.309, ст.70, ст.75 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
суд відмовив у задоволенні клопотання інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про скасування звільнення з випробуванням та направлення засудженого для відбуття призначеного покарання.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області та направити засудженого для відбуття призначеного покарання.
При цьому зазначає, що під час іспитового строку ОСОБА_9 допустив дві неявки до органу пробації, а також систематично вчиняв адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч.1 ст.130 КпАП України.
Вказує, що суд першої інстанції при ухвалені рішення прийняв до уваги пояснення ОСОБА_9 , хоча жодних підтверджуючих документів неявок 02 січня 2025 року та 06 лютого 2025 року до органу пробації він не надав.
Наголошує, що невиконання засудженим покладених обов'язків і є свідченням його небажання стати на шлях виправлення.
Зазначає, що ризик вчинення засудженим повторного правопорушення на даний час є високим.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування представника органу пробації, яка погодилася з доводами прокурора, пояснення засудженого та його захисника, які вважали ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Згідно з п.8 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.1 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Твердження прокурора про необхідність скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_9 для відбування призначеного покарання є непереконливими.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 засуджений вироком Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 13 серпня 2024 року за ч.1 ст.309, ст.75 КК України на 2 (два) роки обмеження волі та звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 цього Кодексу, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
18 вересня 2024 року засудженого ОСОБА_9 поставлено на облік в Шевченківському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області та 26 вересня 2024 року ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №272/5, встановлено, що у разі систематичного невиконання звільненим з випробуванням обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При цьому систематичним невиконанням покладених на звільненого з випробуванням обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
А систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_9 дійсно допустив неявки на реєстрацію до органу пробації 02 січня та 06 лютого 2025 року.
Разом з тим, під час розгляду провадження судом першої інстанції засуджений пояснив, що його неявка 06 лютого 2025 року була пов'язана з перебуванням в період з 04 до 28 лютого 2025 року у відрядженні у Тернопільській області, що підтверджується довідкою директора ТОВ ВКК «Арія» від 03 березня 2025 року №06-з/381, наданою на запит місцевого суду.
Наведене спростовує доводи прокурора про відсутність підтверджуючих документів щодо поважності причин неявки до органу пробації 06 лютого 2025 року.
Крім того, ОСОБА_9 дійсно декілька разів притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.130 КпАП України.
Водночас, ці правопорушення віднесені до адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку та вчинені засудженим за одних і тих самих фактичних обставин під час зупинки працівниками поліції.
Тому місцевий суд обґрунтовано вказав про відсутність доказів систематичного невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, а також систематичного вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, як передбачено наведеними приписами Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
Також колегія суддів враховує, що під час іспитового строку ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності не притягувався, постійно працює, одружений та виховує неповнолітню доньку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання ОСОБА_9 та направлення його для відбування призначеного покарання є правильним і ґрунтується на вимогах Закону.
Судове рішення відповідає вимогамст.370 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути провадження і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 404, 405, 407 та 418 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 14 травня 2025 року стосовно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4