Справа № 161/13474/25 Провадження №33/802/706/25 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М.
Доповідач: Денісов В. П.
03 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення на підставі ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без вилучення транспортного засобу.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 13.06.2025 о 15.10 год. в с. Гірка Полонка Луцького району по вул. Горохівська, керував автомобілем «Citroen Xsara Picasso», р.н. НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей, які не реагують на світло), однак від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 , 13.06.2025 о 15.10 год. в с. Гірка Полонка Луцького району по вул. Горохівська, керував автомобілем «Citroen Xsara Picasso», р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР України. При цьому, порушення вчинив повторно, протягом року.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що суд безпідставно відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи, грубо проігнорувавши його права, суд першої інстанції був позбавлений можливості належно встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, що мають знання для правильного вирішення справи та прийняти обґрунтоване законне рішення. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про час, дату та місце проведення апеляційного розгляду, що підтверджується телефонограмою від 21.10.2025, яка міститься у матеріалах справи (а.с.33).
Жодних клопотань про відкладення апеляційного розгляду від нього не надходило, а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Так, його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується: протоколами про адміністративні правопорушення (а.с.1,2), рапортами (а.с.3,8-11), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 13.06.2025 (а.с.5), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.6), відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення (а.с.13), а також іншими матеріалами справи.
Є безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що суд необгрунтовано відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу без його, оскільки місцевий суд зазначив, що жодних підтверджуючих доказів перебування у відрядженні за кордоном ОСОБА_1 суду не надав, а тому дані доводи не беруться апеляційним судом до уваги.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , в ході спілкування із водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим було запропоновано йому пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження даного огляду. Також, було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, у зв'язку з чим було складено протокол за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.13).
Більше того, у своїх поясненнях ОСОБА_1 сам зазначив, що 12.06.2025 вживав наркотичні речовини та вказав, що відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.6).
Дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, відеозаписом повністю підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп'яніння.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Зазначений відеозапис повністю відображає усі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відеозапис є чітким, зрозумілим та містить інформацію щодо факту відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Так, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, то працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння, а водій, в свою чергу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов