03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/8478/25
адміністративне провадження № К/990/41592/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі №420/8478/25, за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_5 ), НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_5 ), НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_7 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби (військову частину НОМЕР_2 ) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, відповідно до положень абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_5 ), НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_7 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2024 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4434,77 грн за період з 01 березня 2018 року по 24 вересня 2018 року та з 14 листопада 2018 року по 03 липня 2020 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 434,77 грн за період з 25 вересня 2018 року по 14 листопада 2018 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_5 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4434,77 грн за період з 03 липня 2020 року по 23 листопада 2022 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_7 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4434,77 грн за період з 23 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_5 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 337,78 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 24 вересня 2018 року та з 14 листопада 2018 року по 03 липня 2020 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 337,78 грн за період з 25 вересня 2018 року по 14 листопада 2018 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_5 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 337,78 грн за період з 03 липня 2020 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13 жовтня 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі №420/8478/25.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив військову служба в органах Держприкордонслужби: з 24 березня 2015 року по 24 вересня 2018 року в 1 загоні морської охорони; з 25 вересня 2018 року по 14 листопада 2018 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 14 листопада 2018 року по 03 липня 2020 року у в загоні морської охорони; з 03 липня 2020 року по 23 листопада 2022 року в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України; з 23 листопада 2022 року по 03 листопада 2023 року в НОМЕР_6 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 420/8478/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович