04 листопада 2025 року
м. Київ
справа №240/22991/24
адміністративне провадження № К/990/42673/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просив:
- визнати бездіяльність Житомирської митниці протиправною згідно вимоги, наданою заявою ОСОБА_1 від 09.10.2024 (вх. № 26655/10/1 від 10.10.2024 Держмитслужби) про проведення службового розслідування по факту митного оформлення ним додаткових митних декларацій №№ UA101020/2021/017880 від 13.10.2021, UA101020/2021/026380 від 03.12.2021, UA101020/2022/029910 від 17.08.2022, 22UA101020036644U0 від 06.10.2022, 23UA101020037487U7 від 30.09.2023 у відповідності з пунктом 14 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу»;
-зобов'язати Житомирську митницю провести службове розслідування відповідно до заяви ОСОБА_1 від 09.10.2024 (вх. № 26655/10/1 від 10.10.2024 Держмитслужби) по факту митного оформлення ним додаткових митних декларацій №№ UA101020/2021/017880 від 13.10.2021, UA101020/2021/026380 від 03.12.2021, UA101020/2022/029910 від 17.08.2022, 22UA101020036644U0 від 06.10.2022, 23UA101020037487U7 від 30.09.2023 у відповідності з п. 14 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу». Надіслати на електронну адресу e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 акт службового розслідування.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від10.03.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Житомирської митниці у проведенні службового розслідування за заявою ОСОБА_1 від 09.10.2024 (вх. № 26655/10/1 від 10.10.2024) на підставі пункту 14 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Житомирську митницю провести службове розслідування за заявою ОСОБА_1 від 09.10.2024 (вх. № 26655/10/1 від 10.10.2024 на підставі пункту 14 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року скаовано в частині задоволення позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановляючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачу органами досудового розслідування вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною дургою статті 367 КК України (ГСУ ДБР) (кримінальне провадження №62021000000000917 від 28 жовтня 2021 року), тобто, як вказав суд, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не є корупційним кримінальним правопорушенням, тоді як "Порядок проведення службового розслідування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі -Порядок №950) регулює питання щодо перевірки осіб, яких звинувачують у корупційних правопорушеннях.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до цих правовідносин не підлягають застосуванню норми Порядку № 950, а відтак у відповідача не було обов'язку проведення службового розслідування за наявності заяви позивача.
Також суд апеляційної інстанції виклав мотиви, що стосується вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною дургою статті 367 КК України. Суд погодився з відповідачем, що це питання підлягає розгляду в кримінальному провадженні відповідно до КК України та КПК України і Житомирська митниця немає ніяких повноважень щодо впливу будь-яким чином на результати розгляду цієї справи.
18 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність непроведення службового розслідування відповідно до заяви ОСОБА_1 від 09.10.2024 (вх. № 26655/10/1 від 10.10.2024 Держмитслужби) по факту митного оформлення ним додаткових митних декларацій №№ UA101020/2021/017880 від 13.10.2021, UA101020/2021/026380 від 03.12.2021, UA101020/2022/029910 від 17.08.2022, 22UA101020036644U0 від 06.10.2022, 23UA101020037487U7.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Житомирським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (справа № 278/6593/24).
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не обґрунтував які саме обставини він позбавлений можливості спростувати (враховуючи предмет спору), встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді саме кримінальної справи № 278/6593/24.
В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що позбавлення позивача права на проведення службового розслідування з метою зняття з нього безпідставних звинувачень, може у подальшому мати наслідком незаконне звільнення та, відповідно, позбавить позивача та його родину засобів існування.
Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього.
Суд відхиляє твердження позивача, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки певні ризики, про які зазначає позивач, ґрунтуються на домислах та припущеннях, що можуть настати в майбутньому, а не на конкретному факті позбавлення позивача та його родини засобів існування.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур