Справа № 761/11742/25
Провадження № 2/761/5969/2025
21 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Український експертний центр" про відшкодування шкоди, завданої майну.
У своїй позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Український експертний центр" матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 96 593, 00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що житловии? будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю «Першии? украі?нськии? експертнии? центр». У грудні 2023 року, після рясних атмосферних опадів, ОСОБА_1 було виявлено ознаки залиття квартири, що виникло у зв'язку із затіканням води через зовнішню огороджувальну стіну багатоквартирного житлового будинку, під шви між цегляноі? кладки у і?і? глиб.
Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Першии? украі?нськии? експертнии? центр» не вживало заходів щодо ремонту зовнішньоі? огороджувальноі? стіни та усунення причин залиття. Зовнішня несуча огороджувальна стіна будинку АДРЕСА_1 є спільним маи?ном будинку і підлягає поточному ремонту, оскільки внаслідок постіи?ного затікання води через неякісно влаштовании? захиснии? металевии? фартух та крапельник, що міститься на торці залізобетонного перекриття, утворилися щілини у цеглі вглиб стіни, які пропускають воду від атмосферних опадів та спричинили шкоду маи?ну (приміщенню квартири №29 ) ОСОБА_1 .
У зв?язку із вищезазначеним ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 квітня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого відповідач зазначає, що доводи Позивача щодо заподіяння саме Відповідачем шкоди, причинно-наслідковий зв?язок між шкодою та діями Відповідача, протиправність поведінки не доведено належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Першии? украі?нськии? експертнии? центр» матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири, задоволенню не підлягають.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №395116918.
Житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», що підтверджується витягом № 3 з протоколу засідання Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 15.08.12 року № 29 та Актом приймання-передачі на баланс обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з балансу ПАТ ХК «Київміськбуд» на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» в Шевченківському районі м. Києва.
У грудні 2023 року, сталося залиття квартири АДРЕСА_4 .
15 грудня 2023 року наслідки залиття було зафіксовано комісією за участю співвласників будинку, про що складено акт про залиття квартири АДРЕСА_4 від 15.12.2023 року №1. Даним актом зафіксовано факт замокання в квартирі АДРЕСА_4 : усередині приміщення виявлено відшарування, здуття та тріщини на поверхні декоративного оздоблення стін (венеціанської штукатурки), тріщини на гіпсокартоні під оздобленням, підвіконні ламіновані дошки містять сліди відшарування від основи ДСП. Причиною замокання визнано аварійний стан зовнішньої огороджувальної стіни будинку, відшарування цегли та утворення тріщин у стіні.
ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Черніна Якова Олександровича із заявою про проведення експертного будівельно-технічного дослідження.
01.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» із повідомленням про проведення будівельно-технічної експертизи у зв'язку із залиттям та проханням направити свого представника для участі в огляді квартири № 2914 травня 2024 року о 10 год. 00 хв.
За результатами проведеної експертизи складено висновок №29/06-24 від 12.07.2024 року, відповідно до якого розмір завданої майнової шкоди у зв'язку з пошкодженням квартири становить 96593 грн. 00 коп.
Висновком експерта ОСОБА_2 №29/06-24 від 12.07.2024 року встановлено причину завдання шкоди, а саме: залиття атмосферними опадами сталося внаслідок неякісно виконаного та влаштованого захисного металевого фартуха та крапельника, що міститься на торці залізобетонного перекриття між 1-м рівнем квартири №29 та її мансардним поверхом (тераса мансардного поверху, що обслуговується) вздовж приміщення №6 за планом технічного паспорту, оскільки вони не виконують захисну функцію щодо відводу атмосферних опадів (відрив струї рідини) від огорожувальних конструктивних елементів, внаслідок чого спричинено проникнення води крізь шви цегляної кладки огороджувальної зовнішньої стіни на 1-му рівні квартири.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Пунктом 1 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п.п. 1, 7, 8, 9 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини та ін.
Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач комунальних послуг та власник житла, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово- комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг тощо.
05.09.2018 року постановою Кабінету Міністрів України №712 було затверджено Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 3 Типового договору визначено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, зокрема: поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Кожен із співвласників має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги з управління та незаконного проникнення управителем в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна) (п. 5 Договору).
Зовнішня несуча огороджувальна стіна будинку АДРЕСА_1 є спільним майном будинку і давно підлягає поточному ремонту, оскільки внаслідок постійного затікання води через неякісно влаштований захисний металевий фартух та крапельник, що міститься на торці залізобетонного перекриття, утворилися щілини у цеглі вглиб стіни, які пропускають воду від атмосферних опадів та спричинили шкоду майну (приміщенню квартири №29 ) ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з частиною 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
У додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
15.12.2024 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 було складено акт про залиття. Акт підписаний власником квартири №29 , а також власниками квартир №28 та №30 у зазначеному будинку.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди, закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до яких: якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України.
Як вбачається із висновку будівельно-технічної експертизи №29/06-24 від 12.07.2024 року, відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 , вона знаходиться на 12-му, мансардному та надбудованому поверхах 12-типоверхового будинку. Зовнішні огороджувальні стіни будинку виконані з облицювальної цегли. На першому рівні квартири АДРЕСА_7 поверху будинку зовнішня стіна (міжвіконні простінки), яка огороджує приміщення №6 за планом БТІ має висоли та сліди потьоків від рідини на поверхні цегли світлого кольору. На торці залізобетонного перекриття між 1-м рівнем квартири №29 та її мансардним поверхом (тераса мансардного поверху, що обслуговується) влаштовано захисний металевий фартух та крапельник темного кольору вздовж приміщення №6 за планом технічного паспорту. Фартух не містить елементу для відриву струї рідини. Вона є плоскою, що не виконує функцію направлення рідини від фасаду стіни. Тому рідина попадає під шви між цегляної кладки у її глиб. Під цим перекриттям в нижній частині є в наявності плями світлого кольору (висоли), що свідчить про проникнення рідини в щілини огороджувальної конструкції квартири (будинку). На торцях тераси мансардного поверху, що розташована над приміщенням №6 першого рівня квартири №29 існують парапети із облицювальної цегли, в яких зовнішня (лицьова) частина окремих цеглин відшарувалася, що в свою чергу сприяє проникненню рідини крізь огороджувальні конструкції.
Внаслідок залиття атмосферними опадами зовнішньої огороджувальної стіни в квартирі №29 містяться наступні пошкодження: відшарування лицьової частини цегляної кладки парапетів, що встановлені на торцях тераси мансарди та місцями на огороджувальній стіни квартири №29 ; втрата герметичності горизонтальних швів між перекриттями тераси мансарди на 1 му рівні квартири №29 ; відшарування декоративної штукатурки (типу «венеціанська» штукатурка) від основи гіпсокартонних листів, міститься здуття цієї штукатурки, плями на поверхні слідів рідини; на гіпсокартонних листах в місцях їх перетину містяться вертикальні тріщини; підвіконні ламіновані дошки містять відшарування ламінату від основи ДСП та втрачені геометричні розміри. Розмір майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, визначений станом на час проведення експертизи, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали, становить 96593 грн. 00 коп.
Таким чином, унаслідок бездіяльності Відповідача Позивачу була завдана шкода. У Відповідача виникли обов'язки (зобов'язання) з її відшкодування у повному обсязі.
Щодо заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що позивач вимушений був провести ремонтні роботи за власний рахунок. Так, 28 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД РЕСТАВРАЦІЯ» укладено договір підряду №28/07-25.
Згідно п. 1.1. Підрядник з використанням власних матеріалів, інструментів та обладнання, зобов'язується виконати та передати Замовнику роботи з відновлення гідроізоляції, усунення протікань зовнішньої огороджувальної стіни та ліквідації наслідків затікань в приміщенні №6 квартири АДРЕСА_8 , а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи.
Згідно акту №01 приймання виконаних будівельних робіт, підписаного сторонами 15 вересня 2025 року, підрядник Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД РЕСТАВРАЦІЯ» виконало роботи, обумовлені договором підряду №28/07-25 від 28 серпня 2025 року, на загальну суму 227 221,56 гривень.
Таким чином, реальна вартість майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири атмосферними опадами, у будинку АДРЕСА_1 , склала 227 221,56 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові №910/18389/20 зробив висновок про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.
Так, у позовній заяві позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 96593 гривень 00 коп. Розмір майнової шкоди було визначено експертом у висновку будівельно-технічної експертизи №29/06-24 від 12.07.2024 року станом на час проведення експертизи, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали.
У зв'язку із виконанням будівельних робіт за договором підряду №28/07-25 від 28 серпня 2025 року реальна вартість майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири атмосферними опадами, у будинку АДРЕСА_1 , склала 227 221,56 гривень.
Суд вважає, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню у розмірі суми сплаченого судового збору, а саме 968, 96 грн.
На підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 133, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири, у розмірі 227 221, 56 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968, 96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 14/55, оф. 1004, код ЄДРПОУ 36844047.
Повний текст рішення виготовлений 24 жовтня 2025 року.
Суддя: