04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9003/25 пров. № А/857/30464/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, головуючий суддя - Ланкевич А.З., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 до ГУПФУ у Львівській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до моєї пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 року №2454-IХ «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян»; зобов'язати відповідача провести з 01.01.2025 року перерахунок та доплату до моєї пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 року №2454-IX «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що розмір щомісячної грошової виплати за звання Герой України позивачу встановлено у розмірі 33,3% від мінімальної заробітної плати. На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 18.03.2025 року повідомило, що до пенсії позивача в разі втрати годувальника з 01.01.2023 року призначено щомісячну грошову виплату відповідно до ст.4 Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня календарного року, в рівних частинах. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної грошової виплати відповідно до вимог Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 року №2454-ІХ «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 року №2454-ІХ «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_3 ) на неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначену відповідно до Закону №1058-IV. Зазначило, що батьки загиблого сина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також отримують пенсію та перебувають на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області. З 01.01.2023 року до пенсії позивача призначено щомісячну грошову виплату відповідно до ст.4 Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Станом на 01.01.2023 року щомісячна грошова виплата становила - 2233,34 грн (6700,00 грн./3 осіб, які перебували на утриманні). З 01.01.2025 року до пенсії позивача призначено щомісячну грошову виплату відповідно до ст.4 Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Станом на 01.01.2025 року щомісячна грошова виплата становить - 2666,66 грн (8000 грн./3 осіб, які перебували на утриманні). Відтак, дії відповідача є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України, а розмір пенсійної виплати позивача розрахований відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , з 01.01.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_3 ) на неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, батьки загиблого сина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також отримують пенсію в разі втрати годувальника та перебувають на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області.
Указом Президента України №450/2021 від 28.08.2021 року ОСОБА_3 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Позивачу з 01.01.2023 року призначено щомісячну грошову виплату для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону №2454-ІХ в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в рівних частинах (33,3%).
06.03.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати щомісячну грошову виплату відповідно до Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) та здійснити з дня зверненням за її призначенням доплату до пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.03.2025 року повідомлено позивача, що пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна грошова виплата встановлюється до кожної пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до ст.36 Закону №2262-XII, оскільки законодавством не передбачається розподіл пенсії на всіх членів сім'ї: ні основного розміру, ні додаткових виплат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27 липня 2022 року № 2454-IX (далі - Закон № 2454-IX) передбачено забезпечити створення належних умов для життєзабезпечення деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України (далі - деякі категорії громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), та членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, шляхом встановлення їм щомісячної грошової виплати.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 2454-IX дія цього Закону поширюється на деякі категорії громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також на членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
До деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та: 1) яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка»; 2) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів; 3) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом «За мужність» трьох ступенів; 4) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом княгині Ольги трьох ступенів.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону № 2454-IX щомісячна грошова виплата деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - щомісячна грошова виплата), - це гарантована державою щомісячна грошова виплата, яка призначається і виплачується особам відповідно до цього Закону.
Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати та перелік документів, необхідних для її призначення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2454-IX щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням:
1) особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
2) особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
3) особам, зазначеним у пунктах 3 і 4 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
4) членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» від 20 січня 2023 року № 79 (далі - Постанова № 79) відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2454-IX затверджено Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - Порядок).
Пунктом 2 Постанови № 79 установлено, що призначення і виплата щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які мають право на її виплату з 1 січня 2023 року відповідно до Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» та звернулися за її призначенням до 01 липня 2023 року, здійснюються з 01 січня 2023 року.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 79 щомісячна грошова виплата виплачується у розмірах, визначених частиною першою статті 4 Закону.
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що щомісячна грошова виплата встановлюється до кожної пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до ст.36 Закону №2262-XII, оскільки законодавством не передбачається розподіл пенсії на всіх членів сім'ї: ні основного розміру, ні додаткових виплат.
Відтак, відповідач протиправно зменшив належну позивачу виплату відповідно до вимог Закону №2454-ІХ та безпідставно відмовив у здійсненні перерахунку та виплати належного розміру пенсії, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №380/9003/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич