21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4847/24 пров. № А/857/38439/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання - Головка О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року з питань відстрочення і розстрочення виконання, змін чи встановлення способу і порядку виконання рішення у справі № 260/4847/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправними дій,-
суддя(і) у І інстанції Ващилін Р.О.,
час ухвалення рішення 09:59:16,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 04 вересня 2025 року,
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та 01.01.2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
15 липня 2025 року представник позивача Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року у справі №260/4847/24 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 по день проведення перерахунку, в сумі 230659,48 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду виконане в частині здійснення перерахунку пенсії позивача, а в частині виплати заборгованості не виконане, тому заявник просить змінити спосіб виконання постанови суду, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 по день проведення перерахунку, в сумі 230659,48 грн на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №260/4847/24 - відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести ухвалу про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №260/4847/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.
Також у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а зазначено, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть даного рішення залишатимуться незмінними.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Зазначені у поданій заяві підстави не є такими обставинами і у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Крім цього, у постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Відтак, аналізуючи норми ст. 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, відтак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують судове рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року з питань відстрочення і розстрочення виконання, змін чи встановлення способу і порядку виконання рішення у справі № 260/4847/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року у зв'язку з перебуванням судді Кухтея Р.В. у відпустці відповідно до наказу №786/к/тм від 29.10.2025.