04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6876/25 пров. № А/857/40685/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 260/6876/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій,
місце ухвалення судового рішення м.Ужгород
Розгляд справи здійснено за правиламипозовного провадження в окремих категоріях термінових справ
суддя у І інстанціїСкраль Т.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
27 серпня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. про накладення штрафу від 13.08.2025 року у розмірі 5 100 грн у виконавчому провадженні №77058811.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 260/6876/25 у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5878/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23 та проведених раніше виплат. При цьому, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 травня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення обчисленого на підставі довідки Управління ДСНС України у Закарпатській області №16 від 26.02.2021 станом на 05.03.2019, без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, розмір грошового забезпечення стягувача з 01.02.2023 змінився, у зв'язку з цим, Головне управління здійснило перерахунок та виплату пенсії у встановленому законодавством максимальному розмірі, що в даному випадку є вже новим спором між сторонами виконавчого провадження. Враховуючи вищезазначене, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 по справі №260/5878/24 виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов'язань. Головне управління у листі від 17.02.2025 №0700-0404-5/9441 надавало вичерпні роз'яснення відповідачу щодо виконання рішення суду по справі №260/5878/24, що підтверджується копіями перерахунків пенсії стягувача, а також, було повідомлено причини відсутньої доплати різниці в пенсії за минулий час після перерахунку, а саме, розмір пенсії до виплати не змінився та був залишений у розмірах, які встановилися після виконання перерахунків пенсії на виконання попередніх рішень судів на користь гр. ОСОБА_1 . За таких обставин, постанова про накладення штрафу від 13.08.2025 є необґрунтованою, безпідставною, а рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено без з'ясування усіх обставин справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, рішення суду у справі № 260/5878/24, на підставі якого видано виконавчий лист боржником не виконано, так як позивач здійснивши перерахунок пенсії обмежив таку максимальним розміром, відповідно до протоколів перерахунку пенсії, які наявні у матеріалах виконавчого провадження.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не виконання рішення суду з поважних причин.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09 грудня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5878/24, яке набрало законної сили 08 січня 2025 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23 та проведених раніше виплат.
29 лютого 2024 року за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/11144/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження з 01 травня 2022 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 травня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність.
05 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/5878/24, виданого 16 січня 2025 року та відкрито виконавче провадження ВП № 77058811, за винесеною постановою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5878/24, (а.с. 27).
18 лютого 2025 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом № 345/5-25 «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження» повідомило Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, що з 01.02.2023 року здійснено перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23 та проведених раніше виплат. При обчисленні пенсії ОСОБА_1 після виконання попередніх рішень суду був застосований максимальний розмір пенсії згідно ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, отже розмір пенсії до виплати не змінився та був залишений у розмірі 10 прожиткових мінімумів, у зв'язку із чим доплата різниці в пенсії за минулий час відсутня. Підсумовуючи вищевикладене, виконання рішення суду здійснено Головним управлінням згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених на Головне управління зобов'язань у судовій справі №260/5878/24. Оскільки доплата за минулий період відсутня, рішення суду виконано у повному обсязі, (а.с. 31).
13 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення, (а.с. 43).
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 13 серпня 2025 року у виконавчому провадженні № 77058811, позивач звернувсь до суду з даним адміністративним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»№1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту цих норм витікає, що за процедурою виконання виконавчого документу немайнового характеру виконавець, за наслідками перевірки стану його виконання у випадку встановлення його невиконання у передбачені законом строки, накладає стягнення у вигляді штрафу, а у випадку повторного невиконання - штрафу у подвійному розмірі.
Таким чином оцінка судом постанов виконавця про накладення стягнення у вигляді штрафу у виконавчих провадженнях по виконанню виконавчих документів немайнового характеру безпосередньо пов'язана із оцінкою стану виконання такого виконавчого документу.
Відповідальність боржника за невиконання рішення, за яким він особисто зобов'язаний вчинити певні дії (стаття 63 Закону № 1404-VIII), має на меті спонукати боржника виконати це рішення з тим, щоб доконечно відновити порушені права особи.
З текстуального викладу статті 63 Закону № 1404-VIII можна зрозуміти, що на боржника може бути накладений штраф, якщо він не виконав рішення з поважних причин. Поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об'єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов'язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.
Не менш важливо у цьому зв'язку пам'ятати також і про засади виконавчого провадження, зокрема - у контексті цієї справи - про такі з них, як справедливість, неупередженість та об'єктивність, які мали б теж слугувати своєрідним орієнтиром під час примусового виконання рішень зобов'язального характеру, надто коли йдеться про поважність причин його невиконання та пов'язану з цим юридичну відповідальності боржника.
Повертаючись до обставин цієї справи нагадаємо, що накладення на позивача (боржника у виконавчому провадженні) штрафу згідно з оскаржуваною постановою обґрунтоване тим, що позивач, як боржник на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, рішення суду у справі № 260/5878/24, на підставі якого видано виконавчий лист не виконав в повному обсязі, позаяк здійснивши перерахунок пенсії боржник обмежив таку максимальним розміром, відповідно до протоколів перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів ураховано, що 29 лютого 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/11144/23, яке набрало законної сили 01 квітня 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 травня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність.
09 грудня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5878/24, яке набрало законної сили 08 січня 2025 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23 та проведених раніше виплат.
З урахуванням вказаного, боржнику належало здійснити перерахунок виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність.
Натомість з долучених до матеріалів справи протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 слідує, що перерахунок пенсії вказаного особи проведено на підставі довідки №17 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДСНС України в Закарпатській області з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, за наслідком якого підсумок пенсії становив 27213,78 грн. Однак нарахований розмір пенсії обмежено позивачем (боржником) сумою 23610 грн, тобто перерахунок пенсії здійснено з обмеженням максимальним розміром.
Однак, як було зазначено в судовому рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5878/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі обумовленої вище довідки №17 від 28.02.2024 року з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/11144/23, яке в свою чергу передбачає проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, тобто десятьма прожитковими мінімумами встановленим для осіб, які втратили працездатність.
Як наслідок колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами відповідача, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, рішення суду у справі № 260/5878/24, на підставі якого видано виконавчий лист боржником не виконано в повному обсязі, позаяк позивач здійснивши перерахунок пенсії обмеживши таку максимальним розміром.
При цьому, ні матеріали справи, ні доводи апеляційної скарги не містять належних та допустимих доказів наявності у позивача поважних причин та об'єктивних перешкод, які не залежали від його волі щодо не виконання рішення суду в частині, яка стосується не застосування обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Стосовно ж посилань позивача на норми матеріального права щодо обмеження пенсій максимальним розміром, то колегія суддів зазначає, що правову оцінку вказаним обставинам надано судом при ухваленні перелічених судових рішень, а відтак позивач, як боржник зобов'язаний виконати резолютивну частині судового рішення з урахуванням висновків суду у таких судових рішеннях без повторного аналізу норм матеріального права правову оцінку яким надано судом.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 260/6876/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року