04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2592/25 пров. № А/857/30007/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, прийняте суддею Кухар Н.А. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася з позовом до ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ у Київській області, в якому просить провести обчислення пенсії позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №380/13357/22 з врахуванням положень ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на січень 2009) у розмірі 90% заробітної плати, з 02.09.2022 та провести виплату з урахуванням виплачених сум; (Крім того, при обчисленні пенсії не врахована зарплата за січень 2009 в сумі 15618,62 грн. згідно розрахункових листів та особового рахунку, незважаючи на те, що такі були подані в ПФУ);
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 02.09.2022 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років за №230 від 02.09.2022 та довідки №231 від 02.09.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Львів);
- провести перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з 02.09.2022 з врахуванням стажу державної служби 34 роки 10 місяців та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 позов задоволено частково: зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 02.09.2022 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №230 від 02.09.2022 та довідки №231 від 02.09.2022 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати, з врахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд зазначив, що відповідач протиправно зменшив позивачці основний розмір пенсії з 90% на 60%, так як 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовується при призначенні пенсії державним службовцям. Так як, позивачці призначено пенсію в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати, при переведенні на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» розмір пенсії не підлягає зменшенню.
Щодо посилань позивачки на те, що при обчисленні пенсії не врахована зарплата за січень 2009 в сумі 15618,62 грн., то відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 установлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах що діяли у грудні 2008. Оскільки у грудні 2008 прожитковий мінімум у розрахунку на місяць на одну працездатну особу був у розмірі 669 грн, то максимальна величина на оплату праці найманих працівників, на яку нараховувались страхові внески у 2009 становила 10035 гривень.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що з 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Порядок призначення таких пенсій затверджено Порядком № 622, який застосовується починаючи з 01.05.2016.
Згідно пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).
Таким чином враховуючи вищевикладене, вимоги позивачки викладені в позовній заяві є безпідставними та не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка з 27.01.2009 отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі як і раніше - Закон №3723-ХІІ) у розмірі 90% середньомісячної заробітної плати.
З 01.05.2020 позивачка переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 у справі №380/13357/22 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Київській області про відмову у перерахунку пенсії від 27.06.2022 № 10769/03-16. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Київській області про відмову в призначенні пенсії від 08.09.2022 за № 913300802272. Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 02.09.2022 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 за №230 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 за №231 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду позивачку з 02.09.2022 переведено на пенсію державного службовця в розмірі 60% суми із заробітної плати.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі як і раніше - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 за №889-VIII «Про державну службу» (далі як і раніше - Закон № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV .
Згідно із п.п. 1 п. 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі як і раніше - Закон № 3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.
Тобто, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ, лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Згідно матеріалів справи, вперше пенсія згідно з Законом України «Про державну службу» позивачу була призначена з 27.01.2009, а тому відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» вперше.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом, є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Однак, відповідачем при розрахунку розміру пенсії позивача з 02.09.2022 не враховано, що позивачу вперше пенсію відповідно до Закону № 3723-XII призначено у 2009, а у 2022 було поновлено виплату такої пенсії.
Зі змісту норми Закону № 3723-XII в редакції від 01.04.2014 вбачається, що нею врегульовано розмір пенсії у випадку, коли «пенсія державним службовцям призначається».
При цьому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії в частині визначення розміру відсотку заробітної плати стосуються осіб, які звернулись за призначенням пенсії після набуття чинності такими змінами законодавства, та не можуть застосовуватися при здійсненні перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже дії відповідача щодо самостійного зменшення розміру відсотків пенсії від заробітної плати при перерахунку вже призначеної пенсії позивачу є неправомірними, так як в межах спірних правовідносин у 2022 фактично мало місце поновлення раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 02.09.2022 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №230 від 02.09.2022 та довідки №231 від 02.09.2022 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати, з врахуванням виплачених сум.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №380/2592/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш