28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 569/8234/25 пров. № А/857/29026/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гепфель А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2025 року (суддя - Бучко Т.М., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 у квітні 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила скасувати постанову в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області №3780/Ж12/17-00-24-05-25 від 17 квітня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 136 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що У її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. 14 вересня 2020 року нею припинено здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, після спливу 1095 днів з 15 вересня 2020 року має право на знищення всіх первинних документів, з огляду на закінчення строків їх зберігання і у разі проведення будь-яких перевірок є вільною від нарахованих податкових зобов'язань і виконання обов'язку по пред'явленню документів для перевірки. Оскаржувана постанова була ви несена без її присутності, а також без належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду. Правопорушення за ч.1 ст.164-1 КУпАП в частині неведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат можна вважати триваючим лише до моменту проведення державної реєстрації припинення здійснення підприємницької діяльності нею, тобто до 14 вересня 2020 року, тому на момент винесення оскаржуваної постанови станом на 17 квітня 2025 року сплинув передбачений ч.1 ст.38 КУпАП строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що строк, передбачений ч. 1 ст.38 КУпАП, не сплинув, правопорушення за ч.1 ст. 164-1 КУпАП є триваючим, оскільки платник податків перебуває на обліку та не знятий з нього. Вказує, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватися у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Вказує, що при внесенні до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності ФОП або подання до контролюючого органу заяви за формою №8-ОПП фізичною особою, позапланова документальна перевірка (крім єдиного внеску) проводяться за період , визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності - 1095 днів, що продовжуються на період їх зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області № 150-п від 15 січня 2025 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 01 січня 2018 року по 14 вересня 2020 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2011 року по 14 вересня 2020 року.
За результатами перевірки складено акт від 03 березня 2025 року № 3685/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 01 січня 2018 року по 14 вересня 2020 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2011 року по 14 вересня 2020 року.
За змістом вказаного акта, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення, серед іншого, абз.5 п.6 ст.128 Господарського кодексу України, пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та п.1, 2, 8 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 (що діяв на момент вчинення порушення), а саме: неведення книги обліку доходів і витрат.
08 квітня 2025 року головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Рівненській області Подлєсною О.М. складений протокол № 3275/Ж12/17-00-24-05-25 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
Позивач була присутня при складанні протоколу № 3275/Ж12/17-00-24-05-25 від 08 квітня 2025 року, однак від підпису протоколу відмовилася, про що свідчить копія протоколу.
Листом № 3314/Ж12/17-00-24-05-25 від 08 квітня 2025 року Головне управління ДПС у Рівненській області повідомило ОСОБА_1 про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення № 3275/Ж12/17-00-24-05-25 від 08 квітня 2025 року в приміщенні Головного управління ДПС у Рівненській області 17 квітня 2025 року. Вказаний лист позивач отримала 10 квітня 205 року, що підтверджується її особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. На розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не з'явилася.
17 квітня 2025 року в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області В. Кащевський виніс постанову № 3780/Ж12/17-00-24-05-25 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 136 грн за порушення ч.1 ст.164-1 КУпАП.
За змістом постанови, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 порушено пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, п.3, 4 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2017 року № 591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 липня 2017 року № 871/30739.
Суд також встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 14 вересня 2020 року припинила підприємницьку діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 164-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.
Суд звертає увагу, що опис вчиненого позивачем порушення у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення обмежується переліком нормативних актів, без зазначення конкретної суті порушення.
З огляду на зміст акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність ведення обліку доходів та витрат за 2018-2020 роки, оскільки остання не надала для проведення перевірки жодних документів, в тому числі Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу.
Тобто, приписи статті 247 КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Під час судового розгляду, суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Згідно з ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді).
Правопорушення за ч.1 ст.164-1 КУпАП щодо неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, є триваючим лише до моменту проведення державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця.
Згідно з матеріалами справи, позивач 14 вересня 2020 року припинила підприємницьку діяльність, тобто станом на 17 квітня 2025 року сплинув передбачений ч.1 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з моменту припинення здійснення позивачем, підприємницької діяльності до моменту винесення уповноваженою особою відповідача оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення минуло більше п'яти років.
Відповідач, розпочавши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача та не закривши провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, діяв в порушення вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, а отже, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, не вдаючись в наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, позов підлягає задоволенню, тому що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплив строк , передбачений ст.38 КУпАП, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Апеляційний суд резюмує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2025 року в справі №569/8234/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 04.11.25