28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12622/25 пров. № А/857/27429/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гепфель А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження (суддя - Братичак У.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 у червні 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 22.12.2020 про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження та забезпечити повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 1.380.2019.005377 - зокрема в частині призначення пенсії з дати звернення у 2011 році. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 задоволено її позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язано останнє зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років роботу на певних посадах та призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 . Позивачка не погоджується з оскаржуваною постановою від 22.12.2020 ВП №62884789, відповідно до якої державний виконавець на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчив виконавче провадження з примусового виконання судового рішення від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 (фактичного з підстав виконання в повному обсязі рішення суду). Стверджує, що рішення у справі №1.380.2019.005377 не виконане в частині часу, з якого призначено пенсію. Позивачка зазначає, що орган ПФУ протиправно призначив їй пенсію з часу набрання рішенням суду у справі №1.380.2019.005377 законної сили, хоча повинен був призначити пенсію з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 2013 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі №380/12622/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції її оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позов ґрунтується на нових обставинах, які виникли у 2025 році. Вказує, що у 2025 році повторно звернулася до виконавчої служби із заявою про поновлення виконавчого провадження у справі № 1.380.2019.005377, у відповідь державний виконавець письмово відмовив у поновленні провадження. Вважає цю відповідь новою відмовою у виконанні чинного судового рішення.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з даними інформаційної системи КП «Діловодство спеціалізованого суду», а також ЄДРСР встановлено, що позивач вже зверталася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання неправомірними дій, скасування постанови від 22.12.2020 ВП №62884789, зобов'язання вчинити дії.
Так, у справі №380/13908/21 ОСОБА_1 просила суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чури Софії-Ганни Тарасівни, які полягали у винесенні постанови від 22.12.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП 62884789;
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця Чури С.Г.Т. від 22.12.2020 ВП 62884789;
- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чуру С.Г.Т. відкрити виконавче провадження по виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України у Львівській області і виконати дане рішення суду щодо призначення пенсії ОСОБА_1 призначивши дану пенсію з часу виникнення права на призначення такої пенсії, а саме: з 08.05.2013.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №380/13908/21 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про закінчення виконавчого провадження від 22.12.2020 ВП 62884789. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 380/13908/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в адміністративній справі № 380/13908/21 в частині задоволених позовних вимог скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовлено.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в адміністративній справі № 380/13908/21 залишено без змін.
При цьому, у згаданій поставові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що: «Як видно зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року в адміністративній справі № 1.380.2019.005377, суд не досліджував та не перевіряв обставини щодо дати звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявами про призначення їй пенсії та, за результатами судового розгляду справи, не встановив достеменно таку дату.
У рішенні зазначено лише, що позивач неодноразово з 2013 року зверталась до органів пенсійного фонду з приводу призначення їй пенсії за вислугу років, а 19.07.2019 зверталась із заявою щодо обчислення спеціального стажу за 1986 - 1991 роки.
Тому, встановлення такої обставини на стадії виконання судового рішення, яким така обставина не встановлювалась, не буде ґрунтуватись на вимогах закону і фактично буде вирішенням спору між ОСОБА_1 та пенсійним органом щодо дати, з якої позивачу необхідно призначити пенсію, в позасудовий спосіб.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є належним, позаяк скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не призведе до належного відновлення її прав, про захист яких вона просить, а вирішення в цій справі спірного питання є неможливим».
В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі №380/13908/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Водопийко Христина Тарасівна, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №380/13908/21 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №380/13908/21 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Водопийко Христини Тарасівни на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі №380/13908/21 повернуто особі, яка її подала.
Отже, 15.12.2021 судове рішення у справі № 380/13908/21, яким позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог набрало законної сили.
Водночас, більше ніж через три роки, позивач знову звернулася до суду з позовом у цій справі, де повторно просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 22.12.2020 ВП 62884789 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження і забезпечити повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №1.380.2019.005377 - зокрема в частині дати призначення пенсії.
Апеляційний суд звертає увагу, що підстави позову в обох випадках зводяться до одних і тих же обставин: протиправність, на переконання позивача, призначення пенсії на виконання судового рішення від 09 квітня 2020 року в адміністративній справі № 1.380.2019.005377, з дати набрання таким рішенням законної сили, а не здати звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказував на те, що орган ПФУ протиправно призначив їй пенсію з часу набрання рішенням суду у справі №1.380.2019.005377 законної сили, хоча повинен був призначити пенсію з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 2013 року.
У даній позовній заяві і у позовній заяві у справі № 380/13908/21 предметом позову було визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 22.12.2020 про закінчення виконавчого провадження.
Судом при вирішенні спору у справі № 380/13908/21 вирішено питання правомірності постанови державного виконавця від 22.12.2020 про закінчення виконавчого провадження.
Отже, у справі № 380/13908/21 вирішено спір між тими ж сторонами, який виник з аналогічних підстав та по суті тих же спірних правовідносин (з того ж предмету позову) відповідно до заявлених позовних вимог (матеріально-правових вимог).
Доводам позивачки про призначення пенсії з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 2013 року, вже надав оцінку суд апеляційної інстанції, які визнав необґрунтованими, зазначивши, що "встановлення такої обставини на стадії виконання судового рішення, яким така обставина не встановлювалась, не буде ґрунтуватись на вимогах закону і фактично буде вирішенням спору між ОСОБА_1 та пенсійним органом щодо дати, з якої позивачу необхідно призначити пенсію, в позасудовий спосіб".
Стосовно доводів апелянта про те, що позов ґрунтується на нових обставинах, які виникли у 2025 році, зокрема вказує, що у 2025 році повторно звернулася до виконавчої служби із заявою про поновлення виконавчого провадження у справі № 1.380.2019.005377, у відповідь державний виконавець письмово відмовив у поновленні провадження
Апеляційний суд зазначає, що як і у справі № 380/13908/21, так і у цій справі повивач просить суд скасувати постанову державного виконавця від 22.12.2020 ВП 62884789 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження і забезпечити повне виконання рішення суду у справі №1.380.2019.005377.
Суд першої інстанції вірно вказує, що предмет та підстава позову у справах №380/13908/21 та №380/12622/25 є аналогічними.
З даного приводу, доцільно зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета спору зберігається.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.04.2018 в справі №9901/433/18.
При цьому, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше (постанова Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 140/5864/23).
Апеляційний суд резюмує, що інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично, після спливу трьох років, позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо правомірності постанови від 22.12.2020 ВП 62884789 та можливості поновлення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі №1.380.2019.005377.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, згідно з вимогами пункту 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, а саме , якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження в справі №380/12622/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 04.11.25