28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/4107/23 пров. № А/857/22661/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гепфель А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року (суддя - Боброва Ю.О., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), в якій просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення своєчасного розрахунку при звільненні позивача;
- стягнути з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 10.08.2022 по 10.02.2023 терміном 185 днів в сумі 176262,45 грн.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.11.2023 за наслідком розгляду адміністративної справи №300/4107/23 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 своєчасного розрахунку при звільненні. Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденного грошового забезпечення на день звільнення 09.08.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №300/4107/23 - без змін.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №300/4107/23 набрало законної сили 05.03.2024 відповідно до приписів частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Державний виконавець Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко Валентин Юрійович у травні 2025 року звернувся до суду із заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (далі - боржник), в якій просив у порядку статті 378 КАС України:
- змінити спосіб і порядок виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4107/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області шляхом “Стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 118339,60 грн.».
В обґрунтування заяви зазначає, що боржник не виконує рішення суду від 01.11.2023 у справі №300/4107/23 протягом одного року. Постанова про відкриття виконавчого провадження №75015153 від 16.05.2024 відповідачем не оскаржувалась. Зазначає, що невиконання суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення в адміністративній справі №300/4107/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області: “Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (код в ЄДРПОУ - 43213960, вул. Національної гвардії, 14А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденного грошового забезпечення на день звільнення 09.08.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 - у сумі 118339 (сто вісімнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 60 коп.».
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції її оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, що суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення судом. Вказує, що змінюючи рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити на стягнення перерахованих коштів, суд фактично вирішив не процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішення суду, а надав оцінку можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення вказаної норми процесуального права є неприпустимим.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що наявність підстав (відсутність коштів при стягненні в порядку виконавчого провадження), які істотно ускладнюють виконання даного рішення та можливість стягнення даних коштів ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області шляхом безпірного списання з рахунків боржника, є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов'язковим для учасників справи.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб. Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Так, заява державного виконавця мотивована неможливістю виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду у даній справі через відсутність коштів на забезпечення виконання судових рішень.
На виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду №300/4107/23, виданого 21.03.2024 заявником відкрито виконавче провадження, винесено постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу в межах даного виконавчого провадження.
Листом від 21.05.2024 божником було повідомлено виконавчий орган, що з метою виконання даного рішення підготовлено та направлено лист до Служби судової охорони лист від 16.05.2024 щодо проведення фінансування та виділення додаткових коштів на виконання судового рішення, однак на даний час фінансування не проведено і на бюджетних рахунках управління відсутні кошти для виконання даного рішення.
Також боржником нараховано суму заборгованості за вказаним судовим рішення у розмірі 118 339,60 грн. з урахуванням податків та зборів, проте на даний час такі кошти не виплачені.
При цьому, у період 2024-2025 років здійснено фінансування Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області за кодом програмної класифікації видатків (КПКВ) 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарату судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у розмірі 1112059 грн., з яких більша частина даних коштів, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області шляхом безспірного списання була стягнута з рахунків боржника. Решта коштів сплачено в порядку черговості виконання інших судових рішень. Також у 2025 році за вказаною бюджетною програмою Управління затверджено кошторис у розмірі 1458300 грн. Вказане підтверджується довідкою від 14.05.2025.
В заяві державний виконавець просить змінити спосіб виконання судового рішення по даній справі шляхом стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 118339,60 грн.
В свою чергу, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на стягнення конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Суд зауважує, що зазначені державним виконавцем обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України. Доводи заявника про невиконання відповідачем судового рішення тривалий час суд вважає такими, що не свідчать про неможливість виконання судового рішення у спосіб, визначений у судовому рішенні.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, оскільки встановлення способу виконання рішення суду шляхом, який обраний заявником, фактично змінить рішення суду у зв'язку зі зміною обраного способу захисту прав позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.
Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року в справі №300/4107/23 скасувати, в задоволенні заяви державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 04.11.25