21 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16511/25 пров. № А/857/35559/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Носа С.П.,
суддів: Гуляка В.В., Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання: Головка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Авалон Констракшн» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року з питань забезпечення позову у справі №380/16511/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авалон Констракшн» до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про визнання протиправним та скасування припису,
суддя(і) у І інстанції Мартинюк В.Я.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Авалон Констракшн» (далі - ТзОВ “Авалон Констракшн», позивач) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис №18/56/25 від 16.05.2025 року, яким позивача зобов'язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті “Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з паркінгом та об'єктами інженерної інфраструктури зі знесенням існуючих споруд по вул. Тютюнників, 55-55-а у м. Львові», що знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова й у межах охоронної (буферної) зони об'єкта “Львів, Ансамбль історичного центру», за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію припису №18/56/25 від 16.05.2025 року. Вказана заява мотивована тим, що оскаржуваний припис видано на підставі припущень щодо нібито проведення будівельних робіт на об'єкті, а також без урахування обставин, що мають значення для справи, що свідчить про правомірність здійснення підготовчих робіт у межах чинного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 27.01.2025 року. Позивач зазначає, що жодних будівельних або земляних робіт не здійснював. На момент винесення припису та подання даної заяви об'єкт перебував на стадії проектування, а всі дії позивача були спрямовані виключно на підготовку будівельного майданчика, зокрема, очищення території та демонтаж старих промислових споруд.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у задоволенні вказаної заяви ТзОВ “Авалон Констракшн» відмовлено.
Не погодившись із такою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, та просить скасувати вказану ухвалу, а заяву про забезпечення позову задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що зупинення дії припису № 18/56/25 від 16.05.2025 року Міністерства культури та стратегічних комунікацій України було обґрунтовано збереженням існуючого становища до розгляду справи і набрання законної сили рішенням суду та, як наслідок, унеможливленням настання несприятливих наслідків у вигляді протиправного притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання незаконного припису. Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним доводам та доказам апелянта, що свідчить про неповне, необ'єктивне та упереджене з'ясування обставин справи, а також про порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 цього Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть бути такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Адекватність заходу про забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками застосування конкретного заходу забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також суд має вказати у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Окрім того, суд має вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову із предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з обставин, передбачених ч. 2 с. 150 КАС України.
Сама лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Виходячи із викладеного, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову, ТзОВ “Авалон Констракшн» порушує питання забезпечення позову у справі щодо визнання протиправним та скасування припису №18/56/25 від 16.05.2025 року, яким зобов'язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті “Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з паркінгом та об'єктами інженерної інфраструктури зі знесенням існуючих споруд по вул. Тютюнників, 55-55-а у м. Львові», що знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова й у межах охоронної (буферної) зони об'єкта “Львів, Ансамбль історичного центру», за відсутності погодженої центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків настання негативних наслідків невжиття заходів забезпечення позову, про які він зазначає.
Також твердження заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, також є необґрунтованими, оскільки заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та законні інтереси заінтересованих осіб.
Апеляційний суд також зазначає, що саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.
Досліджуючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного припису №18/56/25 від 16.05.2025 року, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи ТзОВ “Авалон Констракшн» у заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність законних та обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, їх співмірність та збалансованість інтересів сторін.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача, який ініціює таке клопотання.
Забезпечення позову шляхом зупинення спірного припису фактично дозволяє позивачу продовжувати виконувати будівельні роботи із порушеннями вимог законодавства, що лягли в основу оскаржуваного припису.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Правова оцінка питань правомірності спірного припису має надаватися судами під час розгляду справи по суті.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи дане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Авалон Констракшн» залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року з питань забезпечення позову у справі №380/16511/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді В. В. Гуляк
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року у зв'язку з перебуванням судді Гуляка В.В. у відпустці відповідно до наказу №781/к/тм від 27.10.2025.