печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53820/25-к
пр. 1-кс-45199/25
31 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України одруженого, з вищою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який з 06.02.2020 обіймає директора КП «Міські дороги» Одеської міської ради, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3 ст. 367 КК України,
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 будучи директором КП «Міські дороги» в період часу з 06.02.2020 по вересень 2025 року, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_11, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило загибель людей, за наступних обставин.
03.06.2016 внаслідок опадів, у вигляді дощу, було підтоплено частину вулиці Приморської в м. Одесі, 18.01.2018 внаслідок зливи, знову відбулось підтоплення частини вулиці Балківська в м. Одесі, в ніч з 21 на 22.07.2021, а також протягом доби 15.09.2024 внаслідок зливи значних наслідків (затоплення або підтоплення, пошкодження майна, тимчасова паралізація руху транспорту) зазнали орієнтовно 18 локацій.
Загалом, упродовж 2016-2024 років внаслідок випадання опадів, у вигляді дощу, в м. Одесі систематично підтоплювались вулиця Балківська (окрім перехрестя з вулицями Колонтаївською та Михайла Грушевського); район Пересипського мосту; ріг вулиці Приморської та провулку Газового; вулиця Мельницька (ділянка біля музею коньячної справи Шустова); Люстдорфська дорога (ділянка біля вулиці Бреуса); п'ята станція Великого фонтану; вулиця Євгена Чикаленка (ділянка біля будинку номер сорок шість дріб один).
Разом з цим, 29.09.2025 відбувалося переміщення холодного атмосферного фронту з заходу на південь України. Вдень та ввечері 29.10.2025 холодний фронт перемістився на територію Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_11 над північно-західним узбережжям Чорного моря в поле зниженого тиску утворився локальний хвильовий циклон з лінією нестійкості. За даними моделі GFS, у приземному полі та на АТ - 850 (висота 1500 м над поверхнею землі) спостерігалась циклонічна циркуляція, яка визначала утворення потужної конвективної хмарності. Аналіз даних дистанційного зондування Землі (супутникових знімків) показав, що циркуляція зміщувалась з моря, де залучала в себе тепло та додаткову вологу, що сприяло її активному розвитку. Значний температурний контраст між морем та сушею (температура повітря о 18 год 10,3°, температура морської води 18,6°) також суттєва сприяв активізації процесів. Цей локальний хвильовий циклон був практично нерухомим до кінця дня, що призвело до випадіння дощу в критеріях стихійного метеорологічного явища. Переміщенню циклону заважала блокуюча область високого тиску на півночі та сході.
Спеціалістами Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів в добовому прогнозі погоди від 29.09.2025 на ІНФОРМАЦІЯ_11 очікувався значний дощ, в щоденному бюлетені погоди № 272 від 29 вересня 2025 року по м. Одеса було виписано та доведено попередження «Вдень 30 вересня очікується значний дощ», небезпечне метеорологічне явище І рівня небезпечності, жовтий.
ІНФОРМАЦІЯ_11 о 15:30 виписано та доведено (15:38) попередження про досягнення дощем критерію сильний: «До кінця дня 30 вересня дощ досягне критерію сильний (50-79 мм за 12 год.)», стихійне метеорологічне явище ІІ рівня небезпечності, помаранчевий.
ІНФОРМАЦІЯ_11 о 19:00 виписано та доведено (19:04) попередження про досягнення дощем критерію надзвичайний: «Найближчі 1-2 год. 30 вересня дощ досягне критерію надзвичайний (> 80 мм за 12 год.)», стихійне метеорологічне явище ІІІ рівня небезпечності, червоний.
Усі попередження про загрозу стихійних явищ були доведені за затвердженою схемою, зокрема Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради.
У зв'язку з сильним дощем (зливи), ІНФОРМАЦІЯ_11, утворилась надзвичайна ситуація викликана підтопленням частин міста Одеси, у зв'язку з неспроможністю відведення води з вулиць та доріг міста системою зливової каналізації.
Вказана надзвичайна ситуація виникла, через незадовільний стан зливової каналізації на території м. Одеси, невжиттям заходів щодо її утримання в належному стані, проведення обстежень її стану, невжиттям заходів з її модернізації та реконструкції.
Разом з цим установлено, що директор КП «Міські дороги» Одеської міської ради ОСОБА_5 , був уповноважений відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. Контракту, організовувати виробничо-господарську та іншу діяльність КП «Міські дороги», забезпечувати виконання завдань комунального підприємства, що визначені Статутом підприємства, а саме: утримання та ремонт дощової (зливної) каналізації, мостів та шляхопроводів та інших штучних споруд, організація санітарного очищення території міста та надання таких послуг фізичним та юридичним особам, надання послуг з очищення дощової (зливної) каналізації.
Проте, ОСОБА_5 як директор КП «Міські дороги» Одеської міської ради, будучи службовою особою, перебуваючи за місцем знаходження зазначеного комунального підприємства по вул. Промислова 38, в м. Одесі, в період часу з 06.02.2020 по вересень 2025 року, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_11, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в порушення п. п. 2.1. та 2.2. Контракту та вимог розділу Розділу 12 «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995, не забезпечив виконання завдань комунального підприємства, що визначені Статутом підприємства, а саме завдання з утримання та ремонту дощової (зливної) каналізації, мостів та шляхопроводів та інших штучних споруд, організацію санітарного очищення території міста та надання таких послуг фізичним та юридичним особам, надання послуг з очищення дощової (зливної) каналізації, не забезпечив: безперебійне і надійне приймання та відведення стічних вод з території населеного пункту до місця їх очищення; не забезпечив профілактичне прочищення мережі та роботи з її поточного ремонту.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, а саме: в порушення п. п. 2.1. та 2.2. Контракту, Правил та Статуту, ІНФОРМАЦІЯ_11 через підтоплення дощовою водою, спричинено загибель ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (біля бетонного стовпу на зупинці громадського транспорту по вул. Балківська, 28), ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (біля будинку АДРЕСА_2 ) ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 (на подвір'ї приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 (у будинку за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_10 (біля будинку АДРЕСА_5 ) від механічної асфіксії внаслідок утоплення у дощовій воді, рівень якої досяг загрозливого для життя людей рівня у вказаних місцях міста Одеса.
29.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику 30.10.2025 о 08:16 год.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
У той же час, при визначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваному обов'язків, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри та вагомість наявних доказів про вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, а також вагомість доказів, якими підтверджується наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на зазначене, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України та призначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо розміру застави, то для підозрюваного він є непомірним, тому просив клопотання залишити без задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
29.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 , зокрема:
- висновки судово-медичних експертиз трупів 9 загиблих осіб, згідно яких смерть загиблих осіб настала від механічної асфіксії внаслідок утоплення;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 - начальника Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів ДСНС, який вказав на обставини негоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Одесі та про надіслані попередження до Одеської міської ради про вказану негоду;
- протокол проведення обшуку у КП «Міські дороги» ОМР від 09.10.2025, згідно якого в ході обшуку виявлено документи які посвідчують перебування на балансі вказаного комунального підприємства мережі зливової каналізації м. Одеси;
- протокол проведення обшуку у структурному підрозділі № 9 КП «Міські дороги» від 10.10.2025, згідно якого в ході обшуку виявлено документи щодо проведених робіт по утриманню мереж зливової каналізації без підписів, а також зафіксовано відсутність документів, що передбачені відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05 липня 1995 року;
- протокол проведення обшуку у Одеській міські раді від 14.10.2025, згідно якого в ході обшуку зокрема вилучено наявні рішення Виконавчого комітету ОМР щодо затвердження планів заходів житлово-комунального господарства в м. Одесі, документи щодо зняття з контролю виконання даних планів та зафіксовано відсутність документів, щодо здійснення контролю за виконанням даних заходів посадовими особами Виконавчого комітету ОМР;
- протокол проведення обшуку у Департаменті міського господарства ОМР від 17.10.2025, згідно якого в ході обшуку встановлено відсутність документів, щодо ініціювання проведення перевірок та проведення перевірок діяльності КП «Міські дороги»;
- протокол проведення обшуку у КП «Міські дороги» від 17.10.2025, згідно якого в ході обшуку зокрема встановлено відсутність документів, щодо проведення перевірок діяльності КП «Міські дороги»;
- протокол проведення тимчасового доступу до речей і документів у КП «Міські дороги» від 09.10.2025, згідно якого у вказаному комунальному підприємстві відсутні документи передбачені відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05 липня 1995 року;
- протокол огляду речей і документів від 18.10.2025, відповідно до якого оглянуто відеозаписи з камер спостереження на території м. Одеси з висвітленими обставинами затоплення вулиць м. Одеси та бездіяльності працівників комунальних служб;
- вилучені, в ході проведених слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, документи, а саме статутними документами КП «Міські дороги» ОМР, Рішеннями Виконавчого комітету Одеської міської ради про затвердження планів заходів стосовно роботи житлово-комунального господарства, документами щодо призначення/обрання на посади причетних осіб, документами якими встановлено їх посадові обов'язки, тощо;
- висновок №КСЕ-19-25/54831 БЖ/ЦЗ від 21.10.2025 комплексної судової експертизи будівельно-технічної безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення.
- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурори у судовому засіданні посилались на можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, то враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, є велика вірогідність його переховування від органів досудового розслідування та суду, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується ОСОБА_5 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, наразі існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, для уникнення кримінальної відповідальності.
Так, слідчий суддя враховує, що наразі у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі місця зберігання речей та документів, які використовуються у протиправній діяльності, що можуть бути використані як речові докази, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , користуючись своїм впливом, який обумовлений обійманням посади директора Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради, може знищити, сховати або спотворити документи, які наразі не виявлені органом досудового розслідування, в тому числі офіційну документацію, чорнові записи та речові докази, що перебувають у володінні Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради, та які містять в собі відомості, що прямо вказують на його службову недбалість, що призвела до загибелі людей.
Також, зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, наявні підстави вважати, що підозрюваний для уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних свідків у цьому провадженні, з метою зміни або відмови від дачі останніми показань, а також впливати на інших підозрюваних, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов'язок не буде занадто обтяжливим.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про часткову доведеність слідчим у клопотанні та прокурорами в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваний у кримінальному провадженні, кримінального провадження.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 514 000 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.12.2025.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.12.2025.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1