29.10.2025 Справа № 756/13244/25
Справа пр. № 2/756/7338/25 ун. № 756/13244/25
29 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати наданих житлово-комунальних послуг, -
У серпні 2025 року позивач комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 та отримує житлово-комунальні послуги, які надаються мешканці цієї квартири.
До 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води мешканцям згаданої квартири надавалися публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"). Заборгованість ОСОБА_1 з оплати послуг з централізованого опалення за період до 01 травня 2018 року становить 21166,56 грн, з оплати послуг з централізованого постачання гарячої води - 13608,62 грн.
За договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18 ПАТ "Київенерго" відступило на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" право вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання нею грошових зобов'язань з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Як стверджував позивач, з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року ним надавались ОСОБА_1 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідачка належним чином не сплачувала за отримані послуги, допустила заборгованість з оплати за послуги з централізованого опалення за період з 01 травня
2018 року до 31 жовтня 2021 року у сумі 22776,85 грн; заборгованість з оплати за послуги з централізованого постачання гарячої води з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року у сумі 15037,85 грн.
З 01 листопада 2021 року КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" надавались ОСОБА_1 послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, однак відповідачка належним чином не сплачувала за отримані послуги, допустила заборгованість з оплати за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року до 30 червня 2025 року у сумі 31459,62 грн; заборгованість з оплати за послуги з постачання гарячої води у сумі 10224,18 грн.
Також відповідачка допустила заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення за період з 01 березня
2020 року до 30 червня 2025 року у сумі 103,32 грн, заборгованість за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року до 30 червня 2025 року у сумі 1477,24 грн
З цих підстав КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги за період до 01 травня 2018 року у сумі 34775,18 грн, заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги за період з 01 травня 2018 року до 30 червня 2025 року у сумі
81079,06 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язань у сумі 1692,12 грн, інфляційні втрати у сумі 18636,95 грн, три проценти річних у розмірі 4547,66 грн, а також судовий збір у сумі 3028,00 грн, а також присудити з відповідачки судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та врахувати інформацію щодо сплати відповідачкою заборгованості.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала..
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом з'ясовано, що місце проживання відповідачки ОСОБА_1 зареєстроване в квартирі АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" надавались послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року надаються послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Оскільки КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" надавались відповідачці послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка отримувала вказані послуги і користувалася ними, у неї виник обов'язок оплатити ці послуги.
Матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що послуги не були надані ОСОБА_1 . КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" чи надані неналежним чином (звернення з претензіями, скаргами) також відсутні докази оспорювання тарифів, на підставі яких обраховувалась вартість послуг.
За період до 01 травня 2018 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг становив 34775,18 грн, за період з 01 травня 2018 року до 30 червня 2025 року загальний розмір заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг становив 81079,06 грн та підтверджується розрахунком позивача.
Власного розрахунку на спростування розрахунку позивача відповідачка не надала.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Нормою ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передабчено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне здійснення відповідачкою платежів за житлово-комунальні послуги, становила 1692,12 грн.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях (такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16).
Зважаючи на те, що зобов'язання ОСОБА_1 з плати за житлово-комунальних послуг визначене у гривні, КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" мало право вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Втрати позивача від інфляції, розраховані позивачем, становили 18536,95 грн, а три проценти річних від простроченої суми - 4547,66 грн.
Доказів на спростування розрахунку цих сум чи власного розрахунку відповідачка суду не надала.
Однак, як з'ясовано судом, після пред'явлення позову до суду відповідачка
ОСОБА_1 сплатила усю суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, заявлену до стягнення позивачем, що становить 140730,97 грн. Наведені обставини підтверджуються квитанціями, наданими відповідачкою (а. с. 61-65).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов'язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачка з покликанням на належні, допустимі та достовірні докази довела факт сплати нею після пред'явлення позову заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 140730,97 грн. Водночас позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на спростування указаного факту.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зважаючи на те, що позивач не визнає факт сплати відповідачкою заборгованості у повному обсязі, відсутні підстави стверджувати, що між сторонами у зв'язку припиненням існування предмета спору не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, суд позбавлений можливості закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Водночас у постановах від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21, від
18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" у задоволенні його позову до ОСОБА_1 .
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.
Оскільки суд відмовив КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" у задоволенні його позову, судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати наданих житлово-комунальних послуг - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК