03.11.2025 Справа № 756/1271/25
№ 1-кп/756/1045/25
№ 756/1271/25
іменем України
03 листопада 2025 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
14 вересня 2024 року, близько 16 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 58, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot», моделі «301», р.н. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, рухаючись проїзною частиною просп. Володимира Івасюка, зі сторони вул. Героїв Дніпра, в сторону вул. Північної у м. Києві, із двома пасажирами у салоні вказаного автомобіля, порушуючи пункт 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не впорався із керуванням, що призвело до наїзду на бордюрний камінь та виїзду автомобіля за межі проїзної частини на пішохідну зону та зіткнення із електроопорами.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди одному із пасажирів автомобіля- ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину визнав, розкаявся у вчиненому та показав, що 14 вересня 2024 року, близько 16 год., він, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння та керуючи технічно справним автомобілем марки «Peugeot», р.н. НОМЕР_1 , за адресою вказаною в обвинувальному акті, порушуючи вимоги ПДР України, не впорався із керуванням, здійснив наїзд на бордюрний камінь та, у подальшому, зіткнувся із електроопорами, внаслідок чого пасажир його автомобіля - ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження.
При цьому, ОСОБА_6 повністю підтвердив обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та спричинені нею наслідками, які викладені в обвинувальному акті.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За встановлених обставин, дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із необережності, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся та добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд ураховує дані про особу винного, котрий на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи в службі таксі характеризується негативно.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_6 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з його реальним відбуванням, оскільки вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Водночас, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України та за ч. 5 ст. 126 КпАП України, ступінь тяжкості та наслідки скоєного злочину, вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 має таке право та вчинив злочин, пов'язаний з грубим порушенням правил дорожнього руху.
При цьому суд не вбачає правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в разі реального відбування покарання.
Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2, 3, 5 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 370, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту взяття під варту, а саме з 25 липня 2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили, - залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 15 122 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 10 копійок (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року на майно, а саме: передні ліве та праве колеса транспортного засобу марки «Peugeot», моделі «301», р.н. НОМЕР_1 .
Речовий доказ по справі, а саме:
-транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «301», р.н. НОМЕР_1 , - залишити за належністю ТОВ «ДГ ІНТЕРНЕШНЛ ГРУП»;
-передні ліве та праве колеса транспортного засобу марки «Peugeot», моделі «301», р.н. НОМЕР_1 - повернути ТОВ «ДГ ІНТЕРНЕШНЛ ГРУП»;
-оптичний диск з відеозаписом із камер відеоспостереження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з часу отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1