№ 755/20162/25
№ 1-кп/755/1760/25
"29" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивував тим, що в провадженні відділу дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040008962 від 30.10.2019 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 Кримінального кодексу України.
29 вересня 2025 року дізнавач ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про закриття кримінального провадження та вирішення питання долі речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Під час вивчення клопотання та матеріалів кримінального провадження встановлено, що 29.10.2019 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, працівниками екіпажу патрульної поліції «Рубін-0409», за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, було зупинено автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та при дослідженні кузову вказаного транспортного засобу встановлено, що ідентифікаційний номер його кузова піддавався змінам.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в ході проведення дізнання було проведено низку слідчих дій, а саме: 29.10.2019 року проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, у ході якого, вилучено автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, а також, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 . Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У подальшому, речові докази у вигляді автомобіля марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, було поміщено на спеціальний майданчик для зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски, вул. Броварська, 4.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 ві 04.11.2019 року на вилучене під час огляду місця події від 29.10.2019 року майно накладено арешт.
Речові докази у кримінальному провадженні досліджені та встановлено наступне: відповідно до висновку експерта судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/111-25/40275-КДТЗ від 01.08.2025 року, ідентифікаційний номер кузова досліджуваного автомобіля автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , піддавався змінам, встановити первинний ідентифікаційний номер кузова трасологічними методами не представилося можливим; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 видавалося 03.01.2019 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допитаний користувач вилученого транспортного засобу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що 29.10.2019 року його було зупинено працівниками поліції та при перевірці його автомобіля, виявлено ознаки його підробки. Про вказане йому нічого не було відомо, вказаним автомобілем він користується за генеральною довіреністю.
Допитані як свідки у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були залучені понятими під час проведення огляду місця події від 29.10.2019 року, у своїх показаннях підтвердили факт вилучення автомобіля марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, а також, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Іншими відомостями вказані особи не володіють.
Отримано відомості від відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у м. Києві, відповідно до яких, відомості про розшук транспортного засобу - автомобіля марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , відсутні.
На даний час, речові докази у кримінальному провадженні зберігаються: автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього - на спеціальному майданчику для зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район., с. Проліски, вул. Броварська, 4.
У ході проведення дізнання, у вказаному кримінальному провадженні не встановлено особу, якій, у порядку ст. 276-278 КПК України, може бути повідомлено про підозру.
Відповідно до статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia).
Статтею 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до вимог п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ст. 290 КК України.
Відповідно до ст. 290 КК України, знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу караються штрафом від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно з ч. 1 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, відповідно до норм статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, є кримінальним проступком.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З матеріалів кримінального провадження №12019100040008962 від 30.10.2019 року встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 29.10.2019 року, минуло більше трьох років, тобто, строк притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі її встановлення, фактично минув.
Частина 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 31 ч. 1 цієї статті.
У зв'язку з викладеним та тим, що станом на поточну дату відділом дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та останній не вручено, відповідно до вимог статті 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру, станом на поточну дату минув строк притягнення особи до відповідальності у 3 роки.
Крім цього, у кримінальному провадженні існує необхідність у вирішенні питання долі речового доказу - автомобіля марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього. При прийнятті рішення про закриття кримінального провадження необхідність у зберіганні такого речового доказу відсутня та вирішення питання його долі не зашкодить кримінальному провадженню.
Згідно із ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Також, під час здійснення дізнання, відповідно до ст. 298-3 КПК України, речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, є предметом кримінального правопорушення, власник вказаного транспортного засобу відсутній, тому він може бути переданий у власність держави для його подальшої реалізації.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відділом дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року вбачається, що 29.10.2019 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, працівниками екіпажу патрульної поліції «Рубін-0409», за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, було зупинено автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та при дослідженні кузову вказаного транспортного засобу встановлено, що ідентифікаційний номер його кузова піддавався змінам.
Однак, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити осіб, причетних до вказаного кримінального правопорушення, не вдалось.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, вчинене 29.10.2019 року.
Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, є кримінальним проступком.
Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення кримінального правопорушення, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від досудового розслідування або суду.
Закриття кримінального провадження або звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду (імперативна норма) у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа № 622/96/15-к, провадження № 51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).
Таким чином, оскільки у даному кримінальному провадженні закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, під час досудового розслідування не встановлена особа (особи), яка (які) вчинила (вчинили) кримінальне правопорушення, тому заявлене клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає задоволенню.
Щодо питання про подальшу долю речових доказів, то суд приходить до наступного висновку.
29 жовтня 2019 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, вилучено автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, а також, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Вилучене в ході проведення огляду місця події від 29.10.2019 року майно постановою старшого слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 30.10.2025 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2019 року на вказане майно було накладено арешт.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, враховуючи те, що речові докази, а саме: автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, є предметами вчинення вказаного кримінального правопорушення, водночас, їхнього власника (законного володільця) під час досудового розслідування не було встановлено, крім того, будь-які дані на момент розгляду вказаного клопотання в суді, які б свідчили про наявність законного власника цього автомобіля та необхідність захистити його права на власність, до суду надані не були, тому, суд вважає за можливе передати вказане майно у власність держави для його подальшої реалізації.
Крім того, необхідно вирішити питання щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді на вказане майно.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст. 100, п. 3-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12019100040008962 від 30.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключем запалення до нього, передати у власність держави для його подальшої реалізації;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2019 року на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, а саме: автомобіль марки «Peugeot», моделі «506», д.н.з. НОМЕР_1 ; ключ до вказаного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний автомобіль, після набрання ухвалою законної сили - скасувати.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити присутнім учасникам. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя