Справа № 240/22963/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
04 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить визнати протиправню бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що полягає у непризначенні позивачу пенсії за віком, та зобов'язати територіальний пенсійний орган призначити позивачу пенсію за віком, починаючи з 08.10.2024 року.
В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером і отримує пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зв'язку з досягненням 27.07.2024 року 60-річного віку та наявністю страхового стажу не менше 31 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком, проте, з часу подання заяви відповідач його заяву по суті не розглянув.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 13.05.2016 року ОСОБА_1 на підставі постанови Богунського районного суду м. Житомира від 28.09.2016 року у справі № 295/9653/16-а призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ.
Досягнувши шістдесятирічного віку, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 08.10.2024 року про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідач листом від 09.10.2024 року № 24883-25140/К-02/8-0600/24 повідомив позивача, що з 13.05.2016 року він одержує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону № 796-ХІІ, розмір якої визначено згідно із Законом № 1058-ІV. Оскільки позивачу достроково призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону №796-ХІІ, тому призначити пенсію того ж виду (за віком) немає підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
При цьому, згідно з абзацом 1 частини 1 статті 57 Закону № 796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 року у справі № 580/3792/23 сформулював такі правові висновки:
1) статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, статтею 55 Закону № 796-XII передбачено не окремий вид пенсії, а пільгові умови у вигляді зменшення віку, з настанням якого особа отримує право оформити та отримувати пенсію.
Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою переведення з пенсії, призначеної відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Однак, при переведенні позивача з пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на пенсію за віком на загальних умовах не відбудеться призначення іншого виду пенсії, оскільки призначена йому відповідно до статті 55 Закону № 796-XII пенсія є різновидом пенсії за віком, лише із застосуванням пільги у вигляді зменшенням загального пенсійного віку. Тобто заява позивача фактично стосується призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена з 13.05.2016 року.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області доведено правомірність своїх дій, якими відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію за віком.
Таким чином, враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.