Справа № 560/1948/25
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
1.2 Позов мотивований тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано періоди навчання на курсах водіїв з 20.12.1984 року по 16.05.1985 рік, період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 року по 19.04.1994 рік, з 05.11.1994 року по 30.09.1997 рік та з 01.10.1997 року по 18.02.2003 рік, з 28.07.2009 року по 05.04.2011 рік в пільговому обчисленні в полуторному розмірі, як роботу у зоні відчуження, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"..
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 24.01.2025 ОСОБА_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV.
2.2 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.01.2025 №194850010150 відмовлено ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 31 рік.
2.3 Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 23 роки 5 місяців 25 днів (при необхідному 31 рік), що недостатньо для призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону № 1058- IV.
Згідно поданих документів до страхового стажу позивача не зараховано:
- період навчання з 20.12.1984 по 16.05.1985 згідно свідоцтва № НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про проведення кваліфікації;
- періоди роботи з 01.01.1992 по 19.04.1994, з 05.11.1994 по 18.02.2003 згідно з трудовою книжкою від 08.07.1982 серія НОМЕР_2 за час роботи на території російської федерації, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила виконання зобов'язань відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
- не враховано відомості довідок № М-140 від 07.12.2004 та трудовий договір № б/н, оскільки документи не містять спеціальну відмітку (апостиль), проставлену компетентним органом російської федерації.
- до пільгового стажу позивача за Списком №1 не враховано період роботи з 01.01.2010 по 05.04.2011, оскільки відсутня довідка встановленого зразка відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а також відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці з переліком атестованих посад.
2.4 Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №104850010150 від 31.01.2025 року щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 20.12.1984 року по 16.05.1985 рік відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 року по 19.04.1994 рік, з 05.11.1994 року по 30.09.1997 рік та з 01.10.1997 року по 18.02.2003 рік відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , зарахувати стаж у пільговому обчисленні один рік роботи за один рік і шість місяців за період з 11.09.1987 року по 31.12.1990 рік як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, зарахувати стаж з 28.07.2009 року по 05.04.2011 рік в пільговому обчисленні в полуторному розмірі, як роботу у зоні відчуження, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахувати заробітну плату до 2000 року для обрахунку пенсії, згідно довідок № М-140 від 07.12.2004 року, видані Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти міста Мегіон.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду зазначених у даному рішенні.
- вирішено питання про стягнення судового збору.
3.2 Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №104850010150 від 31.01.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню. Разом із тим, оскільки позивач мешкає в Київській області, звертався до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, то необхідно саме цей орган зобов'язати зарахувати оспорювані періоди до страхового стажу та врахувати заробітну плату згідно з архівними довідками, а також потворно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
4.2 Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
1.2 Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
1.3 Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1.4 Як свідчать матеріали справи, до страхового стажу позивача не зараховано:
- період навчання з 20.12.1984 по 16.05.1985 згідно свідоцтва № 387314, оскільки відсутня інформація про проведення кваліфікації;
- періоди роботи з 01.01.1992 по 19.04.1994, з 05.11.1994 по 18.02.2003 згідно з трудовою книжкою від 08.07.1982 серія НОМЕР_2 за час роботи на території російської федерації, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила виконання зобов'язань відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
- не враховано відомості довідок № М-140 від 07.12.2004 та трудовий договір № б/н, оскільки документи не містять спеціальну відмітку (апостиль), проставлену компетентним органом російської федерації.
- до пільгового стажу позивача за Списком №1 не враховано період роботи з 01.01.2010 по 05.04.2011, оскільки відсутня довідка встановленого зразка відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а також відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці з переліком атестованих посад.
1.5 Суд дає критичну оцінку цим обставинам та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №104850010150 від 31.01.2025 року щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за вказаних обставин.
1.6 Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 20.12.1984 по 16.05.1985, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з урахуванням вимог ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», відповідно до визначених у п.8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, вказаний період підтверджений відповідними записами у трудовій книжці та підлягає зарахуванню до загального трудового стажу.
1.7 Щодо незарахування позивачу періодів роботи на території російської федерації, то відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 08.07.1982 року позивач у період з 01.01.1992 по 19.04.1994, з 05.11.1994 по 18.02.2003 перебував у трудових відносинах на території російської федерації.
1.8 Пенсійним органом відмовлено позивачу у зарахуванні даного періоду до страхового стажу, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а тому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації лише по 31.12.1991.
1.9 Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними, оскільки припинення участі РФ в Угоді, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
1.10 Суд також враховує, що надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво з країною-агресором.
1.11 Своєю чергою, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватися при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
1.12 Вказане колегія суддів враховує при наданні оцінки щодо неврахування відомостей довідок № М-140 від 07.12.2004 та трудового договору № б/н. Посилання у рішенні відповідача на те, що вказані документи не містять спеціальну відмітку (апостиль), проставлену компетентним органом російської федерації є безпідставними, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, нормами Порядку КМУ від 12.08.1993 року № 637 не передбачено обов'язкової вимоги апостилювання підтверджуючої довідки. Крім того, станом на момент видачі довідки, а саме 07.12.2004, а також на період роботи позивача у спірний період з 1987 року по 1997 рік вказаної вимоги, чинним законодавством передбачено також не було.
1.13 Щодо врахування заробітної плати до 2000 року для обрахунку пенсії, згідно довідок № М-140 від 07.12.2004 року, видані Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти міста Мегіон, то правильним є висновок суду першої інстанції, що необхідною умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Зазначені довідки мають вихідні реквізити (дату, номер), підписані відповідальними посадовими особами та містять відповідні печатки. Отже, за формою та змістом надані довідки відповідають вимогам чинного законодавства. Однак відповідачами не надано суду належних доказів того, що відомості, які зазначені у вказаних довідках, містять неправдиві або недостовірні дані щодо розрахунків та нарахування заробітної плати.
1.14 Щодо зарахування стажу у пільговому обчисленні один рік роботи за один рік і шість місяців за період з 11.09.1987 року по 31.12.1990 рік як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, то в цій частині Верховний Суд у справах №302/662/17-а, №263/13671/16-а, №352/1612/15а (2а/352/70/15), №348/2208/16-а, №265/6105/16-а дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 560/755/19, від 17 жовтня 2022 року у справі № 592/5589/17. Релевантним до спірних правовідносин є правовий висновок Верховного Суду про те, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
1.15 Обставинами справи встановлено, що позивач у період з 11.09.1987 року по 19.04.1994 рік працював у мегіонському УТТ "Запсибнафтобуд", який відноситься до місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі. Для підтвердження своєї роботи в місцевості, прирівняної до району Крайньої Півночі позивач надав Відповідачам оригінал трудової книжки, довідку про підтвердження стажу роботи з 11.09.1987 по 19.04.1994 від 07.12.2004 року № М-2004, видану Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти м. мегіон довідки про заробітну плату з 01.1988 року по 12.1992 рік від 07.12.2004 року № М-140, видані Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти м. Мегіон.
З урахуванням наданих позивачем документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 11.09.1987 по 31.12.1990 роки у кратному розмірі, а саме один рік за один рік шість місяців.
1.16 Щодо позовних вимог в частині зарахування стажу з 28.07.2009 року по 05.04.2011 рік в пільговому обчисленні в полуторному розмірі, як роботу у зоні відчуження, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів зазначає наступне.
1.17 Матеріалами справи встановлено, що позивач у період з 28.07.2009 по 05.04.2011 роки відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , працював на Чорнобильській АЕС на посаді водія 1-го класу в Чорнобильській автоколоні по строковому договору.
Додатково до трудової книжки позивач надав відповідачам довідку № 42 від 05.04.2011 року, видана ДП "ЮТЕМ-ТРАНССЕРВІС", яка підтверджує роботу позивача у зоні відчуження з 28.07.2009 по 05.04.2011 роки. Довідкою № 42 від 05.04.2011 року, видана ДП "ЮТЕМ-ТРАНССЕРВІС", підтверджено, що позивач дійсно був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПСС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987р. № 1497-373 і Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 5 червня 1986 р. №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі списком №1, затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173.
1.18 Постановою КМУ від 10.09.2008 №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" установлено, що у період з 1 січня 2009 р. по 1 січня 2012 року особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36.
Означеними постановами КМУ надано особам, які постійно працювали або виконували службові обов'язки у зоні відчуження, додаткові соціальні гарантії при призначенні пенсії, зокрема і щодо зарахування часу роботи до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі.
Верховний Суд неодноразово застосовував наведений підхід, зокрема, у постановах 03.02.2021 у справі №750/4692/17, від 09.02.2021 у справі № 743/683/17, від 25.03.2021 у справі №750/3198/17, від 22.04.2021 у справі №373/188/17, від 06.12.2023 у справі № 620/1146/21.
1.19 Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №104850010150 від 31.01.2025 року та зобов'язання пенсійного органу зарахувати спірні періоди роботи позивача до страхового стажу і розглянути повторно його заяву з урахуванням висновків суду.
1.20 Щодо зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати вказаний страховий стаж та повторно розглянути заяву позивача, то в цій частині колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
1.21 Перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, і звернення позивача саме до цього органу із заявою про призначення пенсії не породжує обов'язок здійснення зарахування стажу та повторного розгляду заяви саме у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
1.22 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
1.23 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління № 25-1). Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
1.24 Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
1.25 Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
1.26 Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
1.27 Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
1.28 За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
1.29 Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про таке:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
1.30 Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
1.31 Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
1.32 Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання зарахувати періоди страхового стажу та повторно розглянути клопотання призначити пенсію є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.
1.33 Головне управління Пенсійного фонду в Київській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
1.34 Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
1.35 Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати періоди роботи та навчання до страхового стажу, а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії, оскільки таке зобов'язання має покладатись на визначений за принципом екстериторіальності орган, який виніс оскаржуване рішення, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, але є слушними в частині визначення належного відповідача, на який покладено обов'язок зарахування страхового стажу та повторного розгляду заяви.
2.2 Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року змінити, вказавши у третьому та четвертому абзацах резолютивної частини про зобов'язання відповідача "Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області", замість "Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області".
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.