Номер провадження 3/754/4146/25
Справа №754/16990/25
Іменем України
04 листопада 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли до розгляду з Управління патрульної поліції у м.Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року 25 вересня 2025 року о 23 год. 35 хв. по вул. Крайній, 3 в м.Києві, керувала транспортним засобом - автомобілем марки «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, 25 вересня 2025 року о 23 год. 35 хв. по вул. Крайній, 3 в м. Києві, в порушення вимог п. 2.1а Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом - автомобілем марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду відносно неї справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Частина 2 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Виходячи з наданих суду матеріалів справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
1/ протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№465188, ЕПР1№465180 від 26 вересня 2025 року, які складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самих адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України;
2/ даними, що містить постанова серії ЕНА № 5298973 від 24 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;
3/ даними, що містять картки обліку адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_1 ;
4/ даними, що містять довідки складені ст. інспектором відділу адміністративної практики УПП у м.Києві Вацурою І. та поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №3 полку №1 УПП м. Києва Васечко Л. за результатами проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення;
5/ даними, що містить рапотрт складений інспектором 2 взводу 2 роки 2 батальйону полк-2 УПП в м. Києві Копачовим О.;
6/ постановою Деснянського районного суду м.Києва від 27 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
7/ направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння до КНП КМКЛ №10 від 25 вересня 2025 року;
8/ відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, які здійснювали оформлення протоколів про адміністративні правопорушення.
Вказані докази повністю відповідають обставинам справи, та узгоджуються між собою.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених нею адміністративних правопорушень, особу правопорушниці, та вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 за скоєні адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, в межах санкцій статей.
При цьому суд враховує вимоги ст. 36 КУпАП, відповідно до якої при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 36, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП, - адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Остаточно за сукупністю призначених стягнень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя