Номер провадження 1-кс/754/3613/25
Справа № 754/18478/25
Іменем України
03 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100030003033 від 01.11.2025, про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 03.11.2025 надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 13.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання подане прокурором в рамках кримінального провадження №12025100030003033 від 01.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Згідно положень ст. 172 ч. 2 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ст. 172 ч. 2 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання слідчого без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд клопотання прокурора у відсутність осіб, які не прибули у судове засідання, на підставі наявних доказів.
Дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030003033 від 01.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес - діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості, діючи умисно, з метою отримання прибутку, організували гральний заклад з метою надання доступу до азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, вказані невстановлені особи з метою отримання незаконного прибутку, координували дії учасників організованої групи під час незаконної діяльності, усували перешкоди для забезпечення діяльності гральних закладів, погоджували отримання в оренду та суму орендної плати за нежитлові приміщення, підшукані для організації діяльності гральних закладів, організовували конспірацію гральних закладів, забезпечували обладнанням для повного функціонування гральних закладів (меблями, камерами відеоспостереження, службовими мобільними телефонами, тощо), координували та контролювали роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, здійснювали контроль за прибутками та витратами закладу як особисто, так і через учасників злочинної організації, розподіляли отримані гральним закладом незаконні прибутки між іншими співучасниками, отримували щоденні звіти у формі повідомлень щодо прибутків, сум входу, виходу, різниці грошових коштів - прибутку, чим забезпечували умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор.
Отриманий прибуток від зайняття гральним бізнесом невстановлені особи розподіляють між собою, в залежності від ступеню участі, а решту витрачають на потреби функціонування та розвитку мережі гральних закладів.
Так, 01.11.2025 на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1 .
Виїздом слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.
Слід зазначити, що на момент прибуття працівників Деснянського УП ГУНП у м. Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1, доступ до таких приміщень не обмежувався.
Так, 01.11.2025 у період часу 22:38 год до 22:52 год у відповідності до положень ст. 233 ч. 3 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено:
- 8 комп'ютерних моніторів, які опечатані бірками поліції, а саме: NPU 1034334,1034333,1034335,1034332,1034331,1034328,1034330,1034329;
- 5 системних блоків, опечатано бірками поліції, а саме: NPU 1034322,10343211034325,1034327,1034326;
- 5 комп'ютерних клавіатур та одна оптична мишка поміщені до поліетиленового пакету на скріплено біркою NPU№1034336;
- ключі від вхідних дверей, які поміщені до спец пакету CRI№ 1259627;
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 02.11.2025 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100030003033 від 01.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2025 було надано дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні №12025100030003033 від 01.11.2025, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також під час проведення моніторингу сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування «підпільного» грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 , в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб'єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належать: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , група нежитлових приміщень №7 загальною площею 56.6 кв.м., реєстраційний номер майна №1837196780000.
Вилучене майно за адресою: АДРЕСА_1 безпосередньо використовувалося для організації доступу до азартних ігор, тобто були засобами (знаряддями) вчинення злочину; містить на цифрових носіях відомості, що мають значення для встановлення обставин вчинення правопорушення, у тому числі інформацію про облікові записи, інтерфейс гральної платформи; можуть бути об'єктами спеціальної конфіскації, якщо буде доведено, що вони використовувалися з прямою метою порушення закону.
Наявні обґрунтовані ризики втрати, пошкодження, модифікації або знищення інформації, що міститься на вилученому майні, у разі повернення їх володільцям, що унеможливить ефективне досудове розслідування.
Положенням ст. 167 ч. 1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12025100030003033 від 01.11.2025, у виді накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 13.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, яке вилучено в ході обшуку від 01.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною його відчуження, розпорядження та користування, а саме на,:
- 8 комп'ютерних моніторів;
- 5 системних блоків;
- 5 комп'ютерних клавіатур та одна оптична мишка;
- ключі від вхідних дверей.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1