ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2054/25
провадження № 1-кп/753/1305/25
"30" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024105020001678 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Випасне, Білгород-Дністровського р-ну, Одеської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, фізичної особи-підприємця, раніше неодноразово судимого:
- 05.12.2024 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн;
- 16.12.2024 Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки;
- 08.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3
У ОСОБА_3 у невстановленим досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за наступних обставин.
Так, 12.11.2024 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 15 годин 20 хвилин, зайшов до приміщення аптеки «Аптека Оптових Цін», де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Є АПТЕКА» ЄДРПОУ 38097342, що знаходиться за адресою: місто Київ, пр-кт Бажана, 3-г, діючи умисно, протиправно із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, підійшов до працівника аптеки ОСОБА_5 , та запропонував їй здійснити обмін грошових коштів в сумі 12 000 грн. у вигляді банкнот Національного банку України номіналом по 100 грн. на грошові кошти в сумі 12 000 грн. номіналом по 500 грн., при цьому запропонувавши ОСОБА_5 грошову винагороду за здійснення обміну у вигляді 100 грн., на що остання погодилася.
Для обміну ОСОБА_3 надав грошові кошти в сумі 11 900 грн. у вигляді банкнот Національного банку України номіналом по 100 грн. Після перерахунку ОСОБА_5 виявила нестачу 100 грн. до повної суми у вигляді 12 000 грн. про що повідомила ОСОБА_3 .
Здійснивши перерахунок грошових коштів ОСОБА_3 підтвердив нестачу, доклав 1 купюру номіналом 100 грн. при цьому повертаючи грошові кошти назад ОСОБА_5 , частину коштів в сумі 4000 грн. непомітно для останньої поклав собі в праву кишеню штанів.
В свою чергу ОСОБА_5 , будучи введеною в оману ОСОБА_3 нічого не підозрюючи та прийнявши передані грошові кошти за повну суму передала 12 000 грн. вигляді банкнот Національного банку України номіналом по 500 грн. останньому.
Отримавши грошові кошти ОСОБА_3 вийшов з магазину та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.
Так, своїми діями ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Є АПТЕКА» ЄДРПОУ 38097342 на загальну суму 4 000 грн.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.
Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України - не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, а саме 05.12.2024 Оболонським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн., 16.12.2024 Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки, 08.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., вчинив умисний злочин, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра, посередньо характеризується, є фізичною особою-підприємцем, розлучений, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді обмеження волі. Приймаючи рішення щодо строку покарання, суд враховує те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та щиро розкаявся, відшкодував потерпілій стороні завдану шкоду, має на утриманні малолітнього сина 2016 року нарожження та приходить до висновку про можливість призначення останньому мінального покарання у виді обмеження волі, а саме 1 рік.
Окрім цього, відповідно ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_3 , шляхом часткового складання покарань, слід пизначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із врахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року, у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Враховуючи попередні судимості ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, який і до 05.12.2024 року неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за шахрайство, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову вчинив серію умисних, корисливих кримінальних правопорушень, підстав для призначення більш м"якого покарання чи застосування ст.75,76 КК України суд не вбачає і призначене покарання ОСОБА_3 повинен відбувати реально, що у повній мірі відповідатиме вимогам ст.ст.50,65 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_3 , остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із врахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року, у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту прибуття до установи виконання покарань в порядку виконання вироку.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, зобов'язавши останнього прибувати до суду, прокуратури та органу досудового розслідування за першою вимогою.
Речові докази - грошові кошти у розмірі 8 000 гривень - залишити за належністю у власності ТОВ «Є АПТЕКА» (ідентифікаційний код 32490244).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: