Справа № 620/14252/21 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
04 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 26.05.2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про встановлення судового контролю щодо виконання рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № 620/14252/21 позов задоволено повністю зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 27.07.2021 №33/45-1608, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено набрало законної сили у порядку визначеному ст. 254 КАС України.
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу якою заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем у справі свідомо тривалий час не виконується рішення суду, що судом першої інстанції залишено без належної уваги.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні
В судове засідання сторони не з'явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, відповідачем про причини неявки суду не повідомлено, у зв'язку із чим, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.
Зокрема, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Відтак, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, встановлення судового контролю не є прямим обов'язком суду за наявності відповідного звернення сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відтак, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем тих обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача. Водночас указаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановив суд на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 по справі № 620/14252/21 доплата за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 становить 180086,19 грн. Забезпечити виплату позивачу заборгованості в сумі 180086,19 грн, як зазначає відповідач неможливо оскільки: відсутні кошти для такої виплати; такі виплати здійснює Пенсійний фонд України; вибірково надавати переваги одній особі перед іншими по виплаті коштів за рішеннями супів суперечить нормам Конституції України та містить ознаки корупційного правопорушення.
Отже, як видно з наведеного та не оспорюється сторонами, на виконання рішення Чернігівській окружного адміністративного суду від 29.12.2021 по справі № 620/14252/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак перераховані кошти не виплатив з посиланням на відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Натомість, як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано доказів існування ризиків невиконання відповідачем рішення суду у повному обсязі у випадку не встановлення судового контролю.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про встановлення судового контролю щодо виконання рішення залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 04.11.2025)