01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Войтович І.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
27 жовтня 2025 року Справа № 320/25768/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Макаревича О.С.,
представника Відповідача Ліщук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП НІКО»
до Головного управління ДПС України у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МП НІКО» ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 07.03.2024 № 00171560704, та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 07.03.2024 № 00171700704.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «МП НІКО» зазначало, що господарські операції з ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» є реальними та такими, що підтверджені первинними документами, щодо яких Відповідачем не встановлено недоліків. Посилання на ризиковість контрагента та відсутність інформації щодо повного ланцюгу постачання, на думку Позивача, ніяк не спростовують протиправність формування позивачем податкового кредиту на підставі реальних господарських операцій з ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ».
Також Позивач зазначав, що допущена ним технічна помилка не є підставою для позбавлення його на отримання бюджетного відшкодування, оскільки це ніяк не призвело до невиконання вимог ПК України при формуванні податкового кредиту та визначенні суми від'ємного значення ПДВ.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року адміністративний позов було задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами. Окрім того, суд врахував, що виконання договірних зобов?язань та, відповідно, реалізація шлаку, який містить мідь придбаної Позивачем у ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» підтверджується валютно митними деклараціями та Актами надання послуг перевезення.
Також суд не прийняв до уваги посилання контролюючого органу на нереальність господарських операцій через ризиковість його контрагента, оскільки задокументовані господарські операції були здійснені раніше ніж було прийнято вказане рішення.
При цьому суд першої інстанції відзначив, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
Стосовно зменшення суми від?ємного значення в розмірі 915 631,88 грн суд зазначив, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
В обґрунтування вимог скарги Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам контролюючого органу стосовно порушень Позивачем податкового законодавства, зокрема щодо ланцюгу постачання та наявності ділової мети.
Зокрема, контролюючий орган відзначає, що у 2021 році контрагентом Позивача реалізовано 202,323 т. шлаку, що містить мідь, а придбано всього 76,374 т.
Окрім того, Апелянт зазначає, що станом на день підписання акту перевірки ним так і не було отримано відповідь від ГУ ДПС у Львівській області щодо проведення зустрічної звірки.
Також контролюючий орган зазначає, що Позивачем не дотримано вимог ПК України в частині формування податкового кредиту за листопад 2023 року, оскільки податкові накладні були двічі включені до складу податкового кредиту, а саме за січень 2023 року та листопад 2023 року.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 та від 14.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду та безпідставності доводів Апелянта.
У судовому засіданні представник Апелянта підтримав апеляційну скаргу в межах доводів та вимог, викладених в ній письмово. Просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У судовому засіданні представник Позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Наполягав на відсутності правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у м. Києві у період з 26.01.2024 по 08.02.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 16.01.2024 № 213-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МП НІКО» з законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від??ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн та визначене з урахуванням від?ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у поточному звітному періоді за червень 2021 року, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, березень, квітень червень, липень, серпень, жовтень 2023 року.
За наслідками проведених контрольно-перевірочних заходів контролюючим органом складено Акт від 15.02.2024 № 12057/26-15-07-04-02-37773213.
За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 20.2.1 Декларації) за листопад 2023 року на суму 1 588 415 грн та завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за листопад 2023 року на суму 30 989 грн.
За наслідками відображених в Акті перевірки від 15.02.2024 висновків ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення :
- форми «В1» від 07.03.2024 № 00171560704, яким зменшено суму до бюджетного відшкодування на 1 588 415,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 397 103,75 грн;
- форми «В4» від 07.03.2024 № 00171700704, яким зменшено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 30 989,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій (товар - пшениця, насіння соняшника, шлаки, що містять мідь) за межі території України.
Основні покупці-нерезиденти:
- OLSI ALLIANCE LTD (Болгарія) - контракти від 16.12.2022 № 2022111133, від 15.12.2022 № 2022111132, від 17.12.2022 № 2022111134, товар - пшениця, насіння соняшника. Умова поставки - СРТ UA с. Молодіжне;
- SIEGFRIED JACOB METALLWERKE GMBH&CO (Німеччина), контракт від 09.09.2020 № 1, від 15.12.2022 № 2022111132, від 17.12.2022 № 2022111134, товар пшениця, насіння соняшника. Умова поставки - DAP DE Ennepetal.
При перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено розбіжностей з ІКС «Податковий блок».
Відповідно до поданої ТОВ «МП НІКО» до ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року (від 19.12.2023 № 9345974412) сума від?ємного значення не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) становить 3 335 885 гривні.
ТОВ «МП НІКО» включено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2023 року суми від?ємного значення за квітень, травень, червень, липень, грудень 2021 року, які сформовано за рахунок придбання шлаку, що містить мідь, постачальник - ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» (код ЄДРПОУ 43255224).
Сума від?ємного значення за квітень, травень, червень, липень, грудень 2021 року сформовано ТОВ «МП НІКО» за рахунок виписаних податкових накладних квітень, травень, червень, липень, грудень 2021 року.
В охопленому перевіркою звітному періоді позивач оформляв взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» (код ЄДРПОУ 43255224), відображення якого у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування.
Звітними періодами взаємовідносин позивача з ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» є квітень, травень, червень, липень та грудень 2021 року.
З акту перевірки вбачається, що до ГУ ДПС Львівській області (Залізничний р-н. м. Львова) відповідачем направлено запит від 05.02.2024 № 5521/7/26-15-07-04-02-07 щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» (код ЄДРПОУ 43255224) за квітень, травень, червень, липень, грудень 2021 року щодо поставок шлаку, що містить мідь. Станом на час судового розгляду даної справи відповідь не отримано.
За наслідками аналізу податкової інформації відповідачем встановлено, що ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» протягом 2021 року не придбавало шлак, що містить мідь, в потрібній кількості, який був реалізований на адресу позивача (ТОВ «МП НІКО»).
Крім того, в акті перевірки вказано про наявність рішення про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» від 30.05.2022 № 36524.
В акті перевірки також викладено податкову інформацію з АІС “Податковий блок» стосовно ланцюгу постачання шлаку, що містить мідь між ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» та його контрагентами, а саме ТОВ “ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790), яким поставлено за період березень, жовтень та грудень 2021 року вказаного товару у кількості 34,001 т, ТОВ “ГАЛИЧ-МЕТ» (зараз - ТОВ “АРВІТАС») (код ЄДРПОУ 42895314), яким поставлено 42, 373 т.
16.12.2021 стосовно ТОВ “АРВІТАС» прийнято Рішення № 17696 про його відповідність критеріям ризиковості.
Враховуючи вищевикладену податкову інформацію з інформаційних баз даних, відповідач дійшов висновку про нереальність задокументованих господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» щодо поставки шлаку, що містить мідь, що вказує про відсутність підстав для формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями.
Судом встановлено, що мiж ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» (Постачальник) та ТОВ «МП НІКО» (Покупець) укладено договір поставки від 12.04.2021 № 21/0412 щодо поставки шлаку, що містить мідь (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє шлаки, що містить мідь(далі - Товар), на умовах даного договору.
Відповідно до п.3.2 Договору Товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт та відходи кольорових металів та сплавів».
Відповідно наданого до перевірки висновку про хімічний склад зразків шлаків, що містить мідь, зазначений наступний товар - шлак, що містить мідь.
На виконання умов Договору ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» на адресу ТОВ «МП НІКО» документально оформлено податкові накладні від 16.04.2021 № 1, від 19.05.2021 №1, 27.05.2021 № 2 та від 08.06.2021 №1, 2, 3, від 24.06.2021 № 4, від 02.07.2021 № 1, 2, від 19.07.2021 № 3, від 14.12.2021 № 1, від 16.12.2021 № 2 про поставку шлаку, що містить мідь, в загальній кількості 202, 32 т. на загальну суму 4 222 631,04 грн. разом з ПДВ.
Крім того, здійснення постачальником постачання «Шлаку, що містить мідь», що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №PH-0000001 від 05.05.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 540 000,00 грн;
- №PH-0000002 від 19.05.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 540 000,00 грн;
- №PH-0000003 від 27.05.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 540 000,00 грн;
- №PH-0000004 від 05.05.2021 у кількості 10,796 тонн на суму 369 223,20 грн;
- №PH-0000005 від 08.06.2021 у кількості 8,600 тонн на суму 41 280,00 грн;
- №PH-0000006 від 08.06.2021 у кількості 2,826 тонн на суму 96 649,20 грн;
- №PH-0000007 від 24.06.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 675 000,00 грн;
- №PH-0000008 від 02.07.2021 у кількості 12,601 тонн на суму 184 478,64 грн;
- №PH-0000009 від 02.07.2021 у кількості 10,000 тонн на суму 48 000,00 грн
- №PH-0000010 від 19.07.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 108 000,00 грн;
- №PH-0000011 від 14.12.2021 у кількості 22,5 тонн на суму 540 000,00 грн.
Оплата придбаної продукції підтверджується відповідними платіжними дорученнями, до яких жодних зауважень немає у відповідача.
Судом встановлено також, що придбання продукції ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» здійснювалось з метою виконання Договору поставки №1 від 09.09.2020 укладеного між позивачем та Siegfried Jacob Metallwerke GmbH & Co. KG (юридична особа, що зареєстрована за законодавством Німеччини за адресою Jacobstr/ 41-45, D-58256 Ennepetal). Предметом Договору поставки №1 від 09.09.2020 є те, що ТОВ «МП НІКО» (продаець) зобов?язується поставити шлаки, що містять мідь (надалі - «Товар»), а покупець (Siegfried Jacob Metallwerke GmbH & Co. KG) зобов?язується купити (прийняти та оплатити) Товар, в строки і за ціною відповідно до Специфікацій (Додатків) підписаних обома Сторонами на кожну партію Товару, що поставляється в рамках цього Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору Поставки №1 від 09.09.2020 орієнтовна вартість на Товар встановлюється в «Євро» за 1 (одну) метричну тонну Товару на рівні 800,00 Євро.
Факт виконання договірних зобов?язань перед Siegfried Jacob Metallwerke GmbH & Co. KG, та відповідно реалізація шлаку, який містить мідь придбаної у ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» підтверджується валютно митними деклараціями та Актами надання послуг перевезення.
Стосовно зменшення суми від??ємного значення в розмірі 915 631,88 грн.
З акту перевірки вбачається, що, згідно з даними додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені y податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (від 17.02.2023 № 9027603191) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 17.02.2023 № 9027603160) у рядку 18 таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» віднесено до податкового кредиту операції по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОВІТОКС» (код ЄДРПОУ 33311334) за січень 2023 на суму ПДВ 915 631,88 грн.
Згідно з даними додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (від 22.09.2023 № 9245799303) до уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 22.09.2023 № 9245799307) у рядку 6 таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» зменшено податковий кредит з операцій по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОВІТОКС» (код ЄДРПОУ 33311334) за січень 2022 на суму ПДВ 915 631,88 грн, чим неправильно був вказаний податковий рік (вказано 2022 замість 2023).
Згідно з даними додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (від 19.12.2023 № 934597423) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 19.12.2023 № 9345974412) у рядку 6 таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» віднесено до податкового кредиту операції по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОВІТОКС» (код ЄДРПОУ 33311334) за січень 2023 на суму ПДВ 915 631,88 грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по одним і тим самим податковим накладним.
Судом з'ясовано, що між позивачем та ТОВ «АГРОВІТОКС» укладено договір поставки №18/01-2023/2 від 18.01.2023 предметом якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (ТОВ «АГРОВІТОКС») зобов?язується передати у власність Покупця (ТОВ «МП НІКО») насіння соняшнику врожаю 2022 року (код товару згідно УКТ ЗЕД - 120600), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов?язується прийняти й оплатити його в повному обсязі.
На виконання вимог договору постачальником забезпечено постачання насіння соняшнику врожаю 2022, що підтверджується наступники видатковими накладними:
- №1 від 23.01.2023 у кількості 145,4 тонн на суму 2 471 799,88 грн;
- №2 від 23.01.2023 у кількості 65,7 тонн на суму 1 116 899,95 грн;
- №3 від 24.01.2023 у кількості 227,48 тонн на суму 3 867 159,82 грн,
та податковими накладними:
- №1 від 23.01.2023;
- №2 від 23.01.2023;
- №3 від 23.01.2023;
- №4 від 24.01.2023.
Водночас реєстрація податкових накладних була зупинена, а в подальшому рішеннями Головного управління ДПС у Одеській області:
- від 31.01.2023 року за № 8184678/33311334, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 23.01.2023 року;
- від 31.01.2023 року за №8184677/33311334, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 23.01.2023 року;
- від 31.01.2023 року за № 8184676/33311334, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 23.01.2023 року;
- від 31.01.2023 року за № 8184675/33311334, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.01.2023 року.
Правомірність прийнятих рішень була предметом оскарження в судовій справі № 420/3494/23.
Судом з'ясовано, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у цій справі, залишеного без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023, визнано протиправними рішення ГУ ДПС у Одеській області від 23.01.2023 №8184678/33311334, №8184677/33311334, №8184676/33311334 та №8184675/33311334 та зобов'язано ДПС України зареєструвати податкові накладні накладних №1-3 від 23.01.2023 та №4 від 24.01.2023.
Підставою для подання уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість було виправлення самостійно виявлених помилок за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 22.09.2023 № 9245799307), а саме, позивачем помилково в декларації за січень 2023 року включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі накладних №1-3 від 23.01.2023 та №4 від 24.01.2023 виписаних ТОВ «АГРОВІТОКС», які, як зазначалось вище, не були зареєстровані.
Крім того, з'ясовано, що під час складання уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 22.09.2023 № 9245799307) в бік зменшення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 915 631,88 грн було допущено технічну помилку, а саме замість вірного періоду за «січень 2023» вказано «січень 2022».
Після того, як податкові накладні №1-3 від 23.01.2023 та №4 від 24.01.2023 виписані ТОВ «АГРОВІТОКС» були зареєстровані на підставі рішення суду у справі № 420/3494/23, позивачем в декларації за листопад 2023 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку сплачені на підставі податкових накладних №1-3 від 23.01.2023 та № 4 від 24.01.2023, виписаних ТОВ «АГРОВІТОКС» на суму 915 631,88 грн.
Нормативно-правове регулювання.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України)
В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Предметом спору у цій справі є господарські взаємовідносини Позивача з контрагентом ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» висновки щодо якого викладені податковим органом в акті перевірки від 15.02.2024 № 12057/26-15-07-04-02-37773213.
Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до ланцюга придбання-постачання товарів контрагентом Позивача від інших суб'єктів господарювання та до питання щодо дотримання ним і ще наступними контрагентами у ланцюгу вимог законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.
Водночас колегія суддів відзначає, що статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Верховний суд у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21 зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, мiж ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» (Постачальник) та ТОВ «МП НІКО» (Покупець) укладено договір поставки від 12.04.2021 № 21/0412 щодо поставки шлаку, що містить мідь (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє шлаки, що містить мідь(далі - Товар), на умовах даного договору.
Здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, які їх супроводжували, а саме: видатковими накладними№PH-0000001 від 05.05.2021; №PH-0000002 від 19.05.2021; №PH-0000003 від 27.05.2021; №PH-0000004 від 05.05.2021; №PH-0000005 від 08.06.2021; №PH-0000006 від 08.06.2021; №PH-0000007 від 24.06.2021; №PH-0000008 від 02.07.2021; №PH-0000009 від 02.07.2021; №PH-0000010 від 19.07.2021; №PH-0000011 від 14.12.2021, платіжними дорученнями.
Окрім того, до перевірки платником податку було надано висновок про хімічний склад зразків шлаків, що містить мідь, зазначений наступний товар - шлак, що містить мідь.
Також з матеріалів справи вбачається, що придбаний Позивачем товар в наступному був ним реалізований в межах договірних зобов?язань перед Siegfried Jacob Metallwerke GmbH & Co. KG, що підтверджується валютно митними деклараціями та Актами надання послуг перевезення, що Апелянтом не заперечується. Вказане дозволяє колегії суддів стверджувати про безпідставність доводів Апелянта про відсутність розумних економічних причин для здійснення господарських операцй.
Більш того, безпосередньо в акті перевірки контролюючий орган зазначає, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено розбіжностей з ІКС «Податковий блок».
З огляд на викладене вище, колегія суддів відзначає, що здійснення господарських операцій підтверджено зазначеними вище первинними документами, складеними у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», що Апелянтом не оспорюється.
Разом з тим, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, контролюючий орган посилається на відомості, наявні у ЄРПН щодо обсягу придбання контрагентом Позивача шлаку, що містить мідь у 2021 році.
Втім, колегія суддів вважає таке посилання необґрунтованим, оскільки наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента Позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє, апелянтом на надано жодних інших належних та допустимих у розумінні ст. 73-74 КАС України доказів, які дозволяли б колегії суддів прийти до висновку про неможливість ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» здійснити постачання товару. Позаяк, ані в акті перевірки, ані під час розгляду цієї справи у суді, Апелянт не посилається на встановлення ним обставин щодо наявності/відсутності у зазначеного контрагента залишків шлаку, що містить мідь, придбаного ним до березня 2021 року.
Крім того, посилання щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин Позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням Відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 360/2196/20.
Посилання Апелянта на неотримання ним станом на момент складання акту перевірки від іншого територіального органу ДПС - ГУ ДПС у Львівській області відповіді на запит щодо проведення зустрічної звірки жодним чином не свідчить про недотримання саме Позивачем або його контрагентом податкової дисципліни, а лише про факт ненадання такої відповіді.
Більш того, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин. При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів також відзначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 70 рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
У пункті 71 вказаного рішення зазначено що компанія-заявник (платник податків) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника (платника податків), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1.
Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що станом на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як Позивач, так і його контрагент (ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ»), операції з яким були предметом перевірки, перебували у реєстрі платників податку на додану вартість і їхні свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ не були анульовані чи визнані недійсними, а повноваження осіб, що складали та підписували податкові накладні та інші первинні фінансово-господарські документи підтверджуються повноваженнями їх директорів.
Отже, доводи Апелянта про порушення Позивачем податкового законодавства внаслідок декларування суми від?ємного значення за квітень, травень, червень, липень, грудень 2021 року, які сформовано за рахунок придбання у ТОВ «ПРОМЕКОМЕТ» шлаку, що містить мідь є необґрунтованими, правильності висновків суду першої інстанції контролюючим органом не спростовано.
Щодо зменшення суми від?ємного значення в розмірі 915 631,88 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги в цій частині, контролюючий орган зазначає, що Позивачем не дотримано вимог ПК України в частині формування податкового кредиту за листопад 2023 року, оскільки податкові накладні, складені за операціями по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОВІТОКС», були двічі включені до складу податкового кредиту, а саме за січень 2023 року та листопад 2023 року.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів зазначає, що реальність задокументованих господарських операцій Позивача з ТОВ «АГРОВІТОКС» не є спірною.
Окрім того, як встановлено судом першої інстанції та контролюючим органом не оспорюється, від?ємне значення сформовано Позивачем на підставі належним чином складених первинних документів.
Водночас, підставою для подання уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість було виправлення самостійно виявлених помилок у декларації за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 22.09.2023 № 9245799307), а саме, Позивачем помилково включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі накладних №1-3 від 23.01.2023 та №4 від 24.01.2023 виписаних ТОВ «АГРОВІТОКС», які були зареєстровані лише в листопаді 2023 року на виконання рішення суду.
Крім того, з'ясовано, що під час складання уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2023 року ТОВ «МП НІКО» (від 22.09.2023 № 9245799307) в бік зменшення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 915 631,88 грн було допущено технічну помилку, а саме замість вірного періоду за «січень 2023» вказано «січень 2022».
Втім, апеляційний суд зазначає, що технічна помилка, якої припустився Позивач при заповненні уточнюючої декларації з податку на додану вартість у вересні 2023 за січень 2023 року, не є підставою для позбавлення платника податку права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки не призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України, до правильного формування податкового кредиту та визначення суми від?ємного значення ПДВ.
Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постановах від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 , від 12.06.2018 у справі №812/1294/17, від 28.08.2018 у справі №810/2744/13-а, від 10.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 у справі №440/17 /19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 по справі №826/11818/13-а зазначив, що підставою для зменшення розміру від?ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника.
Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення суми від?ємного значення ПДВ.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 03.05.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-a.
Таким чином, доводи Апелянта про порушення Позивачем податкового законодавства внаслідок декларування суми від?ємного значення за листопад 2023 року, є необґрунтованими, правильності висновків суду першої інстанції контролюючим органом не спростовано.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 07.03.2024 № 00171560704, а також від 07.03.2024 № 00171700704.
Разом з тим, апеляційний суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 03.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є. І. Мєзєнцев