Справа № 692/1008/25
2/709/760/25
03 листопада 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Драбівського районного суду Черкаської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 29 травня 2022 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 07145-05/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у кредит у сумі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк кредиту становить 20 днів, базова процентна ставка 2,5 % на день.
ТОВ "ФК "Інвеструм" свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахуванням на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформлені кредиту.
14 квітня 2023 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Росвен інвест Україна" (нині ТОВ "Свеа Фінанс") було укладено договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інвеструм" передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги від ТОВ "ФК "Інвеструм" за кредитними договорами та сплачує ТОВ "ФК "Інвеструм" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договорм.
Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 14042023 від 14 квітня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором
№ 07145-05/2022 складає 13236,00 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 07145-05/2022 від 29 травня 2022 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 3000,00 грн; заборгованість по відсотках - 10236,00 грн; неустойка - 0.00 грн; загальна заборгованість - 13236,00 грн.
Також 13 червня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 4421944 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
За умовами договору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов'язалось надати позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника у розмірі 6000,00 грн строком на 5 днів.
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов'язання за договором позики виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахуванням на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформлені кредиту.
27 грудня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Росвен інвест Україна" (нині ТОВ "Свеа Фінанс") було укладено договір факторингу №01.02-92/23, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за кредитними договорами та сплачує ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договорм.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-92/23 заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 4421944 складає 20250,00 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 4421944 від 13 червня 2023 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 6000,00 грн; заборгованість по відсотках - 14250,00 грн; пеня - 0.00 грн; загальна заборгованість - 20250,00 грн.
Посилаючись на викладене вище позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за даними договорами та судові витрати.
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме визнає заборгованість по тілу кредиту за договорами в розмірі 3000 грн та 6000 грн, але не визнає відсотки. Зазначив, що за умовами договору № 07145-05/2022 від 29.05.2022 року термін дії договору 20 днів. Пунктом 1.3 договору передбачено нарахування процентів в розмірі 2.5% за кожен день користування кредитом, тобто 3000 х 2,5% х 20 днів = 1500 грн. Отже, по вказаному договору відповідач визнає проценти саме в розмірі 1500 грн. Щодо договору позики
№ 4421944 від 13.06.2023, то позивач нарахував відсоткитеж поза межами дії договору, оскільки договір було укладено терміном на 5 днів з нарахуванням 2,5% в день від суми кредиту. Отде, відповідач визнає відсотки в розмірі 750 грн (6000 грн х 2,5% х 5 днів). Також просив зменшити розмір витрат на правову допомогу в межах розумності.
У судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
29 травня 2022 року між ТОВ "Фінансова компанія "Інвеструм" та
ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 07145-05/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 10-11).
Відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у кредит у сумі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк кредиту становить 20 днів, базова процентна ставка 2,50 % на добу.
До матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем в якому міститься детальна інформація щодо укладення договору, зокрема інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови, порядок повернення кредиту
(а.с. 11 на звороті - 12).
У розділі 7 Реквізити та підписи сторін даного договору зазначені персональні дані відповідача а також те що даний договір був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду W926.
Згідно Інформаційної довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 18 березня 2025 року підтверджується той факт, що 29 травня 2022 року о 13:55:02 на картку
№ НОМЕР_3 було зараховано 3000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 149198351 (а.с. 18 на звороті).
14 квітня 2023 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Росвен інвест Україна" (нині ТОВ "Свеа Фінанс") було укладено договір факторингу №14042023, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інвеструм" передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги від ТОВ "ФК "Інвеструм" за кредитними договорами та сплачує ТОВ "ФК "Інвеструм" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договорм (а.с. 19-20).
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № 14042023 від
14 квітня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором
№ 07145-05/2022 складає 13236,00 грн.
Відповідно до наданого стороною позивача розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 07145-05/2022 від
29 травня 2022 року, заборгованість відповідача становить 13236,00 грн, яка складається із: заборгованість по тілу кредиту - 3000,00 грн; заборгованість по відсотках - 10236,00 грн; неустойка - 0.00 грн.
Також, 13 червня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 4421944 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 22 на звороті - 23).
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, про що свідчить його особистий підпис в договорі.
Згідно з п. 1 кредитного договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
Відповідно до п.п. 2.1 - 2.4 договору № 4421944 від 13 червня 2023 року сума позики становить 6000,00 грн строком на 5 днів, процентна ставка становить 2,50%, Дата надання позики 13 червня 2023 року, дата повернення позики (останній день) 18 червня 2023 року. Договір підписано відповідачем електронним підписом з електронним ідентифікатором AqbfkX328S.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Статтею 1050 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, не повернув позивачу грошові кошти за користування грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за тілом кредиту за договором № 07145-05/2022 від 29.05.2022 року в розмірі 3000,00 грн, за договором позики № 4421944 від 13.06.2023 року в розмірі 6000,00 грн.
Щодо нарахованих відсотків суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом") (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
Так, згідно п.1.2. договору про надання фінансового кредиту № 07145-05/2022 від 29.05.2022 року, дата надання кредиту 29.05.2022 року. Кредит надається строком на 20 днів до 17.06.2022 року.
Пунктом п.1.3. договору, встановлена плата за користування кредитом у розмірі 912,5 процентів річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 проценти на добу.
Відповідно до розрахунку заборгованості до договору № 07145-05/2022 від 29.05.2022 року, станом на 17.06.2022 заборгованість за договором складає 4500,00 грн, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 3000,00 грн, строкова заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1500,00 грн (а.с. 15 на звороті)
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем з часу отримання кредиту, кошти на погашення заборгованості не сплачувалися.
У зв'язку зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати відсотки за кредитом, то після 17.06.2022 року позивач не мав права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами.
Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно пункту 4.3. договору про надання фінансового кредиту від 29.05.2022 року у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого для прострочення виконання умов договору.
Відповідно до п.2.3 договору у разі якщо клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п. 1.2. цього договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.
Отже пунктом 4.3 сторони передбачили плату яка нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2,5 процентів на добу, і за своєю правою природою, ураховуючи спосіб обчислення за кожен день прострочення, підпадає під визначення пені.
Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Суд ввважає, оскільки право позивача нараховувати відсотки за користування кредитом припинилось з 18.06.2022 року, то вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 18.06.2022 року по 14.04.2023 року поза межами строку дії договору не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.
Таким чином, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1500,00 грн, визначена умовами укладеного між сторонами договору про надання фінансового кредиту від 29.05.2022 року, яка виникла за період з 19.05.2022 року по 17.06.2022 року, підлягає стягненню з відповідача.
Також, у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами за договором укладеним з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", відсотки нараховані даним товариством не відповідають умовам укладених договорів.
Відповідно до договору позики № 4421944 від 13.06.2023 року у пунктах 2.2. та 2.4. установлено, що строк позики становить 5 днів, процентна ставка 2,50% (фіксована) в день.
Відповідно до розрахунку заборгованості до договору № 4421944 від 13.06.2023 року, станом на 17.06.2023 заборгованість за договором складає 6750,00 грн, з яких: тіло кредиту 6000,00 грн, заборгованість по відсоткам 750,00 грн (а.с.30 на звороті).
За умовами договору позики сума отримана ОСОБА_1 становить 6000 грн (пункт 2.1.).
З огляду на наведені умови базова процентна ставка за перший день користування позикою становить 12,46%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою становить 2,50% до дати повернення позики. Дата повернення позики 18.06.2023 (п.п. 2.3 - 2.5). За 5 днів користування позикою розмір нарахованих відсотків становить 750,00 грн. Водночас у позовних вимогах товариством заявлено до стягнення сума нарахованих відсотків у розмірі 14250,00 грн, що не узгоджується з умовами погодженими сторонами правочину.
В умовах зазначеного договору позики передбачений пункт 4, в якому містяться умови, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Пунктом 6 договорів передбачено дії, які має вчинити позичальник для продовження строку користування кредитом.
Умовами договору не передбачено автопролонгації договору без вчинення активних дій з боку позичальника.
Отже, слід дійти висновку, що нарахування відсотків повинно відбуватися в межах строку кредитування, тобто 5 днів, а нарахування відсотків, які здійснені поза даним строком є неправомірними.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Тому, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 750,00 грн, визначена умовами укладеного між сторонами договору позики від 13.06.2023 року, яка виникла за період з 13.06.2023 року по 17.06.2023 року, підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за договором № 07145-05/2022 від 29 травня 2022 року, яка складається із: заборгованість по тілу кредиту - 3000,00 грн, заборгованість по відсотках - 1500,00 грн; за договором
№ 4421944 від 13 червня 2023 року, яка складається із: заборгованість по тілу кредиту - 6000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 750,00 грн, а всього до стягнення підлягає 11250,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 11250,00 гривень, що становить 33,60 % (11250,00 / 33486,00 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 813,93 гривень (2422,40 / 100 х 33,60).
Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Свеа Фінанс" був укладений договір про надання правничої допомоги №01.02-21/25. Надано акт прийому-передачі професійних правових послуг на суму 10000 грн.
Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На думку суду, понесені ТОВ "Свеа Фінанс" витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором
№ 07145-05/2022 від 29 травня 2022 року в розмірі 4500,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 1500,00 гривень - заборгованість по відсоткам; за договором позики № 4421944 від 13 червня 2023 року в розмірі 6750,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень - заборгованість за основним боргом; 750,00 гривень - заборгованість по відсоткам, судовий збір у розмірі 813,93 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 15063,93 гривень (п'ятнадцять тисяч шістдесят три гривні 93 копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повні найменування сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс", місцезнаходження:
бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко