Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2816/25
Провадження № 2-др/711/62/25
31 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С.А.
за участі:
представника позивача Заруби С.О.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника відповідача - Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» - Хребет Т.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу,-
В провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа №711/2816/25 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Натурфарм», Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».
01.10.2025р. суд ухвалив рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат, а зазначив, що питання розподілу судових витрат, на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, доцільно вирішити шляхом постановлення додаткового рішення у порядку, передбаченому законом.
07.10.2025р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача - Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» - Хребет Т.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, в якій остання просить стягнути із позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.
22.10.2025р. на адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Заруби С.О. про зменшення витрат на правничу допомогу до критеріїв реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру конкретним обставинам справи, з урахуванням їх розумності та необхідних процесуальних дій сторони.
В судове засідання представник відповідача - Хребет Т.І. не з'явилася, але в попередньо поданій заяві просила розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність представника АТ«Страхова компанія «ББС Іншуранс», заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Заруба С.О. просила зменшити витрати відповідача на правничу допомогу, з урахуванням принципу співмірності, пропорційності та розумності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження розміру понесених сторонами судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Оскільки за наслідками розгляду справи по суті в задоволенні позову позивача було відмовлено, то витрати відповідача на правову (правничу) допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Оцінюючи розмір заявлених стороною відповідача вимог для компенсації витрат на правову допомогу, суд звертає увагу на наступне.
Відповідач просив компенсувати йому за рахунок позивача витрати з оплати правової допомоги в сумі 24 000 грн.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу представником відповідача надано: договір №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2021р., укладений між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та Адвокатським бюро «Голяр і Партнери»; додаткову угоду від 18.12.2023р. до договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2021р., укладену між АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» та Адвокатським бюро «Голяр і Партнери»; заяву голови правління АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» про надання професійної (правової) допомоги від 10.04.2025р. у справі №711/2816/25; протокол погодження договірної ціни до договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2021р.; акт від 03.10.2025р. прийому наданої професійної правничої допомоги до договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2021р. на суму 24 000 грн.; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/3128 /а.с. 17-26 том 2/.
Стосовно належності підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, в контексті питання їх фактичного понесення позивачем, а також належності доказів, суд звертає увагу, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19). Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Разом з тим, надаючи оцінку вимогам відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критеріїв співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також слід звернути увагу, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (п. 185 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №754/8750/19).
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій, які обумовили витрати адвокатом його робочого часу:
- детальний правовий аналіз позовної заяви та доданих до неї документів на 54 арк., кількість витрачених годин - 1 год., вартість 2 000 грн.;
- формування правової позиції замовника, складання та надсилання відзиву на позовну заяву від 24.04.2025р., що включає: написання відзиву на позовну заяву (2,5 год.), друк відзиву в п'яти примірниках (6 сторінок), копіювання і засвідчення додатків до відзиву 23 аркушів в 4-х примірниках (92 аркушів) для суду, позивача, відповідача і третіх осіб (1 год.), оформлення поштових відправлень (складання описів вкладень у цінні листи, заповнення конвертів), (0,5 год.), прибуття до відділення поштового зв'язку та надіслання відзиву (0,5 год.), кількість витрачених годин - 4,5 год., вартість 9 000 грн.;
- складання та надсилання заяви, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, щодо надання доказів судових витрат, які відповідач поніс або має понести від 30.04.2025р., кількість витрачених годин - 0,2 год., вартість 400 грн.;
- складання та надсилання заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, кількість витрачених годин - 0,3 год., вартість 600 грн.;
- участь адвоката в судових засіданнях (фіксований розмір гонорару за засідання) 14.05.2025р., 01.07.2025р., 19.09.2025р., 01.10.2025р., кількість витрачених годин - 4 засідання, вартість 8 000 грн.;
- складання і надсилання заяви про вирішення питань розподілу судових витрат, пошук і аналіз висновків Верховного Суду, кількість витрачених годин - 2 год., вартість 4 000 грн.
Загальна вартість таких послуг складає 24 000 грн.
Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що позовні вимоги відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за своєю сутністю не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатом Хребет Т.І., яка має досвід адвокатської діяльності і, відповідно, володіє належним рівнем компетентності для надання якісної правової допомоги у спірних правовідносинах без надмірних труднощів. До того ж, представник відповідача брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, що не потребувало часу для прибуття до суду.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача щодо співмірності витрат на оплату послуг на правничу допомогу із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена відповідачем сума в розмірі 24 000 грн. є необґрунтованою, оскільки не співмірна з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та не відповідає критерію реальності таких витрат (складанням відзиву на позовну заяву, заяв про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції та участю представника в чотирьох судових засіданнях в режимі відеоконференції).
За таких обставин, беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних представником відповідача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат відповідача на правову допомогу в межах суми 10 000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи та обсяг робіт, виконаних адвокатом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11-13, 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника відповідача - Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» - Хребет Т.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (ЄДРПОУ 30115243, адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 30, кв. 52) витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 04 листопада 2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко