Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10059/25
Номер провадження 2/711/4297/25
31 жовтня 2025 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду, Кропивницького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду, Кропивницького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просить залучити відповідача ДКС, відповідно до ст. 25 БКУ; стягнути на його користь з належного відповідача судовий збір в сумі 440,40 грн; судові витрати в справах в сумі 6092 грн., та 280 грн. у даній справі; матеріальну шкоду в сумі 1 862 896 грн. та моральну шкоду в сумі 55 60 грн.
Так, обгрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення з суду першої інстанції та судів апеляційної інстанції матеріальної та моральної шкоди, позивач зазначає наступне:
В провадженні суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 706/875/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на договором позики.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.08.2028 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі основного боргу 1360 (одна тисяча триста шістдесят) доларів США та пеню за невиконання умов договору у розмірі 11764 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) долари США. Стягнуто з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21.03.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково. Скасоване рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.08.2023 року. Ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та пені за договором позики задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 1360 доларів США та 680 доларів США неустойки, а всього 2040 доларів США, що еквівалентно 54670 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову у розмірі 768,40 грн.
Вважаючи, що під час розгляду судами цієї справи йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, 04.04.2024 року він звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Черкаського апеляційного суду в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення процесуальних, судових, матеріальних та моральних збитків внаслідок порушень всіх процесуальних норм ЦПК України у справі №706/875/19 (справа №711/3215/25).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.04.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду в складі Василенко Л.І, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення процесуальних, судових, матеріальних та моральних збитків внаслідок порушень всіх процесуальних норм ЦПК України в справі №706/875/19.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.04.2025 року повернуто особі, яка її подала.
Вважає, що за таких підстав йому гарантований судовий захист на відшкодування завданої майнової, матеріальної, моральної шкоди судами, які порушили всі процесуальні та матеріальні норми, катуючи його фізично та морально в Уманському міськрайонному суді.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного.
Одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
У відповідності до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частинами 1, 3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 2 червня 2016 року передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом
З аналізу означених норм як матеріального, так і процесуального права, суддя дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачено розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.
Слід звернути у вагу позивача, що оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій, а також про стягнення із них процесуальних, судових, матеріальних та моральних збитків.
Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Усі процесуальні порушення, у випадку їх допущення судами (суддями) після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею, колегією суддів) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2025 року в справі № 308/14962/23 (провадження № 61-16135св24), що застосовується суддею до спірних правовідносин з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Предметом спору в цій справі, на думку позивача, є спричинення йому матеріальної та моральної шкоди внаслідок прийняття суддями Уманського міськрайонного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду рішень у справі № 706/875/19 та ухвали Кропивницького апеляційного суду у справі у справі №711/3215/25.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.
У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 454/3208/16-ц та неодноразово підтверджений Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 червня 2022 року в справі № 686/21093/20, від 29 червня 2022 року в справі № 686/24767/20, від 02 листопада 2022 року в справі №686/1530/20, від 07 лютого 2023 року в справі № 686/15459/21, від 22 березня 2023 року в справі № 686/10652/21 та від 27 вересня 2023 року у справі № 305/2283/22.
Ураховуючи наведене, вимоги позивача ОСОБА_1 саме до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду, Кропивницького апеляційного суду про стягнення процесуальних, судових, матеріальних та моральних збитків внаслідок порушень всіх процесуальних норм ЦПК України в цивільних справа не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства, оскільки оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.
Також суддя звертає увагу позивача Шпака В.Г. на те, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя, може бути держава, а не суди (судді), оскільки суд не наділений повноваженнями представляти державу в суді за позовом про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя (пункт 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №688/2479/16-ц).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.2 ст.186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.3 ст.186ЦПК України).
З огляду на викладене та керуючись ст.186 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду, Кропивницького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Демчик