Справа №694/2621/25
провадження № 2/694/1204/25
13.10.2025 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Смовж О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,
представника позивача - адвоката Токар О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
В провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
30.09.2025 року від відповідача ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надійшло клопотання, в якому він повідомив, що він є військовослужбовцем, проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 та просив зупинити провадження у справі. До заяви додав копію довідки командира військової частини.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Токар О.М. заперечувала проти зупинення провадження.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце цього засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвоката Токар О.М., ознайомившись із заяву відповідача про зупинення провадження по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Запровадження воєнного стану та оголошення мобілізації зумовлюють суттєві зміни в розгляді судових справ, в яких військовослужбовці виступають стороною. Проте правове регулювання судового провадження за участю військових не завжди відповідає поточному стану справ, а в деяких випадках сам судовий розгляд може бути заблокований.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо.
Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначений положеннями статей 251 та 252 ЦПК України. Приписами вказаних статей процесуального закону визначені обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі (ст.251 ЦПК України) та підстави за яких суд має право зупинити провадження у справі (ст.252 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому, п. 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року по справі №461/5209/19 зазначено, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини. Пунктом 2 частини першої ст. 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19. Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 частини першої ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Судом встановлено, що як на підставу для зупинення провадження у даній справі відповідач посилається на той факт, що він на даний час є військовослужбовцем.
Разом з тим, ОСОБА_2 не надано доказів того, що військова частина у складі Збройних Сил України, в якій він проходить військову службу, переведена на воєнний стан та з наданої відповідачем копії довідки, не вбачається факт перебування ОСОБА_2 на теперішній час у зоні бойових дій.
Відповідно до частини 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сама по собі копія довідки не є достатнім доказом для зупинення провадження по справі, оскільки норми процесуального закону та практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан та виконання бойових завдань тощо.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів щодо зупинення провадження по справі, тому заява відповідача про зупинення провадження по справі на даний час не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач не позбавлений права подати суду належні та допустимі докази його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Розгляд справи відкласти на 12 год. 00 хв. 20 листопада 2025 року, про що повідомити учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Ю.Смовж