Справа № 694/955/25
провадження № 2/694/563/25
31.10.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №9893697 від 23.03.2024 року у розмірі 22453,22 грн. та судові витрати у розмірі 9422 гр. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9893697 від 23.03.2024 року.
25.09.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «Мілоан» укладено Договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема за Договором № 9893697 від 23.03.2024 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Згідно з п. 1.2. Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн. У п. 1.3. Договору вказано, що кредит надається загальним строком на 105 днів, з 23.03.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 07.04.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06.07.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
В п. 1.4. Договору зазначено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 07.04.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06.07.2024 (останнього дня строку кредитування).
Згідно з п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3550 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 13550 грн.
Загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 24250 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 34250 грн. Денна процентна ставка складає: (24250 грн/10000 грн. )/105 днів * 100% = 2,31%). Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 7121,00 відсотків річних.
В п. 1.5.1. Договору зазначено, що комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п. 1.5.2. проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2550 грн., які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Згідно з п. 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного
періоду: 20700 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Факт перерахування коштів підтверджується Платіжною квитанцією № 9893697 від 23.03.2024 року, з якої вбачається, що ТОВ «Мілоан», код ЄДРПОУ: 40484607, перерахувало на користь ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000 грн.
Таким чином, Кредитний договір був підписаний 23.03.2024 року шляхом введення одноразового ідентифікатора 857765 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://miloan.ua.
Відповідач не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та штрафами відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості.
У зв'язку порушеннями зобов'язань відповідачем її заборгованість за Договором №9893697 становить 22453 грн. 22 коп. та складається з: 7170 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 1000 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 14282 грн. 74 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою, які вона отримала особисто 17.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та неодноразовими зверненями відповідача із заявами про відкладення розгляду справи. При цьому заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася. Зустрічного позову не пред'явила.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 23.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9893697 від 23.03.2024 року (а.с.12-14).
Згідно з умовами Договору Відповідач отримала кредит у розмірі 10000 грн. на строк 105 днів з 23.03.2024 року. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 07.04.2024 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06.07.2024 року. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 07.04.2024 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06.07.2024 року.
Згідно з п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3550 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 13550 грн.
Загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 24250 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 34250 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування)
складає: (24250 грн/10000 грн )/105 днів * 100% = 2,31%).
В п. 1.5.1. Договору зазначено, що комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п. 1.5.2. проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2550 грн., які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Згідно з п. 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20700 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що договір від 23.03.2024 року складається із договору про споживчий кредит №9893697 (індивідуальна частина), Графіку платежів за договором, як додаток №1 до договору від 23.03.2024, Паспорту споживчого кредиту, як додаток №2 до договору від 23.03.2024, анкети-заяви на кредит, яка створена 23.03.2024 (а.с.12-17).
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в розмірі 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 2440944329 від 23.03.2024 року (а.с.10).
Згідно з розрахунком заборгованості наданої позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 22453,22 грн., з яких: 7170,48 грн. - сума кредиту, 14282,74 грн. - сума процентів за користування кредитом та 1000 грн. сума заборгованості за комісією.
25.09.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «Мілоан» укладено Договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 9893697 від 23.03.2024 року року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (а.с.18-19).
Як встановлено під час розгляду справи, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, що зазначена в кредитному договорі №9893697 від 23.03.2024р., направлено претензію від 13.03.2025 за вих. №13/03-129 про погашення заборгованості по кредитному договору №9893697 від 23.03.2024 р. Незважаючи на це, позичальник (відповідач) не виконав свого обов'язку та заборгованість не погасив (а.с.9).
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. У п. 5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та
оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи такі положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Укладаючи кредитний договір сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_1 підписала договір споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до ст. 12 згаданого Закону, що підтверджується роздруківкою з електронного файлу з інформаційно-телекомунікаційної системи. Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідача, якій, в свою чергу, були перераховані кошти, відповідно до умов п. 1.2. договору, на його картку.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст.1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанніможе бути заміненийіншою особою внаслідокпередання ним своїх прав іншійособі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом.
За результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» підлягають до задоволення, а з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість: тіло кредиту - 7170,48 грн., проценти 14282,74 грн. та комісію 1000 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти в розмірі 10000 грн. надавалися і отримані ОСОБА_1 . При укладенні договору позичальник була ознайомлена з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими. Також, вона підтвердила, що отримала від позикодавця до укладення спірного договору інформацію, зазначену у частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; повідомлена про свої права відповідно достатті 8 Закону України «Про захист персональних даних»; інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору, та була ознайомлена з сукупною вартістю кредиту.
Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов'язання, ОСОБА_1 не мала би наслідком постійне збільшення плати за користування кредитом. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні остання не висловила. Крім того, й на час розгляду даної цивільної справи ОСОБА_1 не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення нею заборгованості за договором від 25.03.2024 року.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то відповідно, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений останнім при подачі позову, у розмірі 2422 грн. 40коп. (платіжна інструкція від 01.04.2025 №211), враховуючи норми ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» про те, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 7000 грн., то слід зазначити наступне.
Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Середницького Є.В., договір про надання правничої допомоги №011-25 від 03.03.2025, укладений між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та адвокатом Середницьким Є.В., акт прийому передачі наданих послуг від 03.03.2025 року.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість за Кредитним договором № 9893697 від 23.03.2024 року в сумі 22453 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», ЄДРПОУ 41240530, адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського буд. 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М.Кравченко